Трамп підготував Зеленському пастку, а потрапив у неї сам

Сполучені Штати Америки будують новий тип відносин з ЄвропоюГоловна тема в європейських та американських медіа нині – обговорення зустрічі президентів США й України, Дональда Трампа й Володимира Зеленського, яка закінчилася суперечкою, зривом угоди про корисні копалини та поспішним від'їздом українського президента з Вашингтона.Для розуміння причин того, що сталося, слід усвідомити, що політичний курс Сполучених Штатів під керівництвом Дональда Трампа змінився ще до скандалу з Володимиром Зеленським. Суперечка стала лише епізодом відмови політики Білого дому від військової та політичної допомоги Україні зокрема і Європі загалом. Це в певному сенсі відмова від союзницьких та партнерських зобов'язань. І не варто думати, що якби Зеленський був запопадливий, то це щось кардинально змінило б.У подібній провокативній манері Дональд Трамп і віцепрезидент Джеймс Венс поводилися й під час візиту британського прем'єра Кіра Стармера 27 лютого. Були жарти про нього, про акцент, про його недоговороспроможність.Представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас під час візиту 26–27 лютого до Вашингтона не зустрілася з державним секретарем США Марко Рубіо через "незбігання графіків": американський топдипломат не знайшов часу.Для розмови з польським президентом Анджеєм Дудою під час конференції консервативних політичних дій 22 лютого Дональд Трамп виділив лише 10 хвилин і, як через кальку, скопіював поведінку російського лідера Путіна, який теж постійно запізнювався. Тобто ставлення влади США до європейських глав держав далеко не партнерське. Це все слід розцінювати як заходи політичного тиску. І якщо європейські лідери прогинаються, це означає, що Трамп може будувати новий тип відносин із Європою.Суперечка між президентами в Овальному кабінеті 28 лютого була вигідна і для Володимира Зеленського. Він чудово розумів, що відбувається. Обидва глави держав мають великий досвід роботи перед камерами, можуть грати словами. Вони були добре підготовлені для швидких і гострих відповідей. Грубість була з обох боків.Хочу нагадати передісторію, бо спочатку між США й Україною тривали переговори не лише щодо угоди про рідкісноземельні метали й інші копалини України, але йшлося й про інший договір, у якому повинні були зафіксувати гарантії безпеки. Зеленський хотів їх поєднати, а Трамп розвести: спочатку підписати договір про рідкісноземельні метали, а про безпеку говорити потім. Розуміючи, що віддавати американському президенту перший договір щодо надр і не отримати нічого за це тепер – це втратити будь-яку можливість здобути гарантії, Зеленський у грубій манері напросився на зустріч у Білому домі. Хоча йому казали, щоб підписував удома й нема чого їхати у США.Володимир Зеленський через європейських партнерів, особливо через французького президента Еммануеля Макрона, наполіг на зустрічі у Вашингтоні. І там йому підготували пастку. Однак цей конфлікт, що був запрограмований і вигідний обом, пішов далі, ніж думав Трамп. Атакуючи Україну та Зеленського, він виставив себе в аморальному світлі. Вийшло, як у дзюдо: Трамп перекинув сам себе. Він підготував атаку, не розуміючи, що йому теж готують відповідь.І ось бачимо розкол між Сполученими Штатами та Європою. Поки що він не остаточний, але ще ж не вечір. У США люди вийшли на вулиці, й це не лише українці, почався величезний спротив у Конгресі. Так, там республіканців більше, ніж демократів на чотири голоси. Але я вже нарахував 10 республіканців, у яких вуха червоніють від того, що відбувається.Зеленський своєю поведінкою в Овальному кабінеті виграв простір для маневрів, інакше і він, і Україна були б затоптані. Розумію, що всі прагнуть миру, ясності й хочуть вірити, що "великий американський дядько" знає, як усе зробити. Але Трамп ніякого чіткого плану не має. Є лише бажання виконати свою обіцянку перед виборцями закінчити російсько-українську війну, і він готовий це зробити за рахунок України, Балтійських країн чи Європи загалом.Після цього в Лондоні був саміт європейських лідерів щодо України за участю Зеленського. Це продовження зустрічей у Макрона в Парижі. Це збіглося з "розвідкою боєм", яку Зеленський провів у Білому домі та яка скинула маски з двох американських хлопців. Не обговорити те, що сталося, було неможливо. На жаль, це нікуди не привело. Якісь гроші, ракети для ППО, риторичну підтримку Україна отримає. Але було чітко сказано, що без американців європейці нікуди не рушатимуть.Бо сучасна війна вимагає таких систем військово-технічної розвідки, яких у Європи немає. Навіть для успішної миротворчої операції діяти без сучасної розвідки згубно. Це може призвести до ескалації війни.Варто зазначити, що Зеленський явно готується до президентських виборів в Україні. У США він зміцнив свої рейтинги.Король Британії прийняв його. У тому одязі, який так не сподобався Трампу. Зеленський показав, що має хребет, не змінює своєї символіки, показує, що в його країні війна, навіть на зустрічі з королем. Як політичний консультант я це оцінюю високо.З усіх цих ігор Зеленський ви­йшов переможцем, а от як щодо миру для України – поки що цього не скажу. Але оскільки Трамп довго готував авіаносець під назвою США до розвороту, то я не став би надто сподіватися, що він зможе домовитися з Путіним, як і звинувачувати Зеленського в руйнуванні миру. У цьому епізоді слід визнати політично правильну поведінку українського президента і його особисту перемогу.