/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2F313c5c3bdbd9b9abe0a74b2c9e351493.jpg)
Європейські війська в Україні та страх Путіна. Підсумки саміту в Парижі
- Посилення санкцій, допомога ЗСУ, праця над військовою місією
- Європа у грі. Перемир’я – справа Трампа
- Як Європа розгортатиме свої сили в Україні?
- Єдина армія Європи й посилення ЗСУ
У Парижівідбувся саміт "коаліції охочих". Одна з ключових тем – можливе розгортання в Україні "міжнародних сил безпеки" в разі досягнення угоди про припинення вогню. Також говорили про необхідність посилення санкцій проти Росії та переозброєння Європи.
Франція зацікавлена у розгортанні військової місії в Україні, і робота над її створенням триває.
Президент Еммануель Макрон робить усе, щоб підтримати ентузіазм щодо місії. Бо Європі вона також потрібна, каже LIGA.net ексзаступник центрального штабу збройних сил НАТО в Європі (SHAPE) Мішель Яковлефф.
Пояснюємо, про що домовились у Парижі та чи варто очікувати конкретних результатів найближчим часом.
Посилення санкцій, допомога ЗСУ, праця над військовою місією
За підсумками зустрічі учасники погодилися далі підтримувати Україну, щоб поставити її в найкраще становище у мирних переговорах.
Також засудили, що в Ер-Ріяді Росія вдаєучасть у мирних переговорах, замість того, щоб їх чесно вести.
Країни домовилися посилювати тиск на "тіньовий флот" Росії, яким Москва возить нафту на продаж.
Заморожені активи Росії на 230 млрд євро можуть використати для майбутньої реконструкції України в рамках мирної угоди.
Ряд країн зобов’язався допомогти Україні, зокрема Франція дасть 2 млрд євро, пише The Guardian.
Макрон дзвонив до президента США Дональда Трампа до та після цієї зустрічі. Заявив, що Штати залишаються союзником Європи по ситуації в Україні. Але європейці мають бути готові захищати власні інтереси, якщо вони відрізняються від позиції США.
Це, зокрема, стосується і захисту України: мовляв, сподіваємось, що Штати будуть поруч, але маємо бути готові, якщо ні.
Франція і Британія працюють над тим, щоб послати в Україну "сили заспокоєння" після встановлення миру, навіть якщо ідею не схвалять всі європейські союзники. Глави МЗС країн-учасників мають розглянути правові питання щодо таких сил, і доповісти через три тижні.
Майбутні "гарантії безпеки" Києву мають ґрунтуватися на трьох стовпах:
- сильна українська армія зі спільною франко-британською місією, яка має вирушити до Києва, щоб з’ясувати, як посилити ЗСУ;
- створення "сил заспокоєння", які не будуть розміщувати по фронту, а в "стратегічних" районах – раніше заявив, що війська можуть розгорнути вздовж Дніпра, в західних регіонах України чи в сусідніх країнах;
- ширше переозброєння Європи та представлення європейського погляду на мирних переговорах по Україні – але не уточнив, які країни, за які кошти, і як будуть переозброюватися.
Британський прем’єр Кір Стармеррозраховує, що Трампу вдасться досягти миру, а до цього слід посилити санкції – поки Москва не припинить війну, пише France24.
Президент Володимир Зеленський наголошує, що пора скласти "чіткий план", як європейські сили можуть діяти в Україні, і "Коаліції охочих" слід приїхати в Україну це обговорити.
Європа у грі. Перемир’я – справа Трампа
Саміт спростував маніпуляції, які були в європейській пресі, що Європа не хоче миротворчої місії в Україні, каже LIGA.net заступник директора Центру досліджень армії конверсії та озброєння, керівник New Geopolitics Research Network Михайло Самусь:
"Це був російський вкид, сіялася зрада і скептицизм на фоні Ер-Ріяду".
Макрон описав попередні обриси можливої місії під егідою ООН чи іншого мандату, каже Самусь. Вона залежить від переговорів по мирній угоді.
Саміт став лише кроком до розв'язання головного питання – розміщення місії після припинення вогню, якого немає, каже Яковлефф.
Перш, ніж світ побачить конкретні домовленості по "місії заспокоєння", слід з’ясувати, яким буде припинення вогню, чи буде потреба в європейських силах, і якою вона буде.
"Путін і Трамп мають знати, що є питання, які їм слід обговорити з Європою, а передусім з Зеленським. Це головний сигнал саміту. Але теж, що європейці готуються робити більше", – каже Яковлефф.
Тепер Європа має підготувати бюджет, правові основи, розробити військову структуру, провести дослідження на місцях, де розміщувати передові загони, основні сили, які будуть технічні засоби, зброя, як контролювати припинення вогню, яким може бути мандат, хто куди доповідатиме, хто каратиме порушника, додає Самусь.
Як Європа розгортатиме свої сили в Україні?
Про те, як виглядатиме розгортання місії, військові та начальники штабів різних країн ще дискутують, розповідає Яковлефф. Макрон робить усе, щоб був ентузіазм щодо місії. Розуміє, Європі вона потрібна для посилення безпеки.
Незабаром в Україну приїдуть передові групи британських і французьких військових, які на місцях вивчатимуть, де можуть базуватися сили, які технічні засоби їм можуть знадобитися. Оскільки країн багато, кожна визначить – хто і у який спосіб до неї долучиться. Хто виділить війська, хто – гроші, а хто, наприклад, засоби спостереження, супутникові дані чи авіацію, пояснює Самусь.
Місія не лише миротворча. Вона має стабілізувати ситуацію і не допускати повторення агресії Росії.
"На рівні країн є обговорення технічних деталей – де будуть війська, з чим. З погляду Франції, така місія має бути готова до боротьби, до атаки дронами чи КАБами. Має бути безпольотна зона, бо європейці не розміщуватимуть сили, не закриваючи небо над ними – тому Путін проти, бо це суттєво посилить Україну", – каже Яковлефф.
Однак Макрон і Стармер вже заявили, що думка Росії про участь місії не важлива. Україна – суверенна країна, яка, за статутом ООН, може запрошувати іноземні війська, якщо є партнери, готові їх розгортати.
Єдина армія Європи й посилення ЗСУ
Саміт стосувався різних треків – санкції проти Росії, створення європейської місії, військова допомога Україні, каже Самусь. Вони будуть паралельно розвиватись.
Щодо переозброєння Європи – 4 березня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєнпредставила план озброєння ЄС на 800 млрд євро, нагадує Самусь. Є лідерство Німеччини – 18 березня Бундестаг прийняв історичний пакет конституційних змін, що дав змогу урядові позичати сотні мільярдів євро для зміцнення обороноздатності.
Єдине, чого бракує європейцям – ясності, як і що переозброювати. Чи будуть витрати на національні армії, чи створять спільні збройні сили.
"Скептично ставлюся, якщо гроші будуть виділяти колективно, а витрачати на національні армії. Тоді знову будуть затягувати з тендерами, лобіювати. Слід ухвалити політичне рішення про європейську армію", – каже Самусь.
Інший трек – посилення ЗСУ. Це важливо в умовах, коли США віддаляються від євроатлантичного партнерства і йдуть в Тихоокеанський регіон.
Військова місія європейців в Україні може стати ядром чи прообразом спільних сил європейців, каже Самусь. Місію будуть формувати для України, діятиме разом із ЗСУ. Потім досвід може поширитися. Як приклад, можуть взяти Об’єднані експедиційні сили, очолювані Британією, що складаються з країн Північної Європи – там британці, шведи, фіни, норвежці, нідерландці, данці, литовці, латвійці, естонці. Чому б не поширити досвід на всю Європу.
"Можна спочатку відпрацювати в Україні, а потім поширити на Європу, – вважає Самусь. – Тренувальні бази, командні структури об'єднаних експедиційних сил Європи можуть бути у Франції й Британії, і, скажімо, Польщі та Румунії, а не в Україні".

