1 млн тонн — потенційний експорт соєвого шроту з України у 2024/25 МР

Світовий ринок соєвого шроту проявляє стійкий тренд до зростання. Зокрема, у 2024/25 МР USDA прогнозує стрибок світового споживання соєвого шроту до 270,4 млн тонн, що на 15 млн тонн вище за минулорічний показник. На цьому у своєму виступі 27 березня на конференції «Soybean and Meal market» в Києві наголосила головний аналітик з олійних культур та олії компанії ASAP Agri Катерина Мудріян.

«Україна, яка активно розвивається, не може залишатися осторонь цього тренду. Тому в поточному сезоні Україна демонструє значний прогрес у експорті соєвого шроту завдяки активному розвитку переробних потужностей і збільшенню експорту», - підкреслила вона.

Водночас експерт додала, що Україна стикається з надконкуренцією в цьому сегменті світового ринку.

«Якщо ми подивимося на провідних виробників соєвого шроту у світі та їх частки, то побачимо, що Україна займає лише 1%. США, Бразилія та Аргентина разом займають 46% від світового виробництва», - зауважила К. Мудріян.

Втім, підкреслила аналітик, хоча Україна і не може конкурувати за обсягами з основними експортерами, вона впевнено закріплюється як регіональний учасник. Так, останні 3 місяці поспіль Україна показувала рекордні показники експорту соєвого шроту. Зокрема в лютому цей показник досяг 150 тис. тонн – абсолютний рекорд для України.

«У березні експорт навряд чи досягне такого показника, він буде трохи меншим, але попит на український шрот зберігається. В цілому прогнозується, що у 2024/25 МР Україна може експортувати до 1 млн тонн соєвого шроту», - зазначила спікер.

Також К. Мудріян відзначила, що український соєвий шрот має низку стратегічних переваг. Український продукт не містить ГМО, що відповідає підвищенню попиту на екологічно чисті продукти. Крім того, можливість відвантажень продукту суднами класу Handysize робить український шрот більш конкурентоспроможним порівняно з аргентинським продуктом.

«Яскравим свідченням цього стало відправлення першого судна класу Handysize до Іспанії в грудні 2024 р., а також подальше відвантаження до Франції в січні 2025 р. Ці події є знаковими, адже вони підтверджують нашу здатність не лише виходити на нові ринки, а й конкурувати з основними постачальниками, такими як Аргентина та Бразилія. Особливо за ринок ЄС, займаючи там свою частку», - резюмувала аналітик.