Бездушний фастфуд? Як захистити творчість від ШІ та чому всі фанатіють від нового тренду ChatGPT
Бездушний фастфуд? Як захистити творчість від ШІ та чому всі фанатіють від нового тренду ChatGPT

Бездушний фастфуд? Як захистити творчість від ШІ та чому всі фанатіють від нового тренду ChatGPT

Наприкінці березня соцмережі сколихнув новий тренд. Лише за кілька днів після запуску OpenAI, нового найпотужнішого генератора зображень, стрічки вибухнули трендом, що імітує стиль японської анімаційної студії Studio Ghibli Хаяо Міядзакі. Це мультфільми "Віднесені привидами", "Мій сусід Тоторо", "Служба доставки Кікі" та інші, що принесли геніальному Міядзакі безліч премій, зокрема й "Оскар".

Оновлена версія GPT-4o, представлена у вівторок, суттєво покращила генерацію тексту, а також точність у відтворенні деталей та художніх стилів. Мовиться про те, що ШІ нарешті навчився відтворювати вивіски та навіть написи на одягу персонажів. OpenAI зазначає, що система навчалася на величезній кількості художніх стилів, що дозволило їй відтворювати анімації у дусі всього – від "Південного Парку" до класичної пластилінової анімації.

Як новий тренд вплинув на, власне, OpenAI, як відтворення стилістики Міядзакі сприймають митці та що взагалі означає ШІ для мистецтва – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Експерименти зі стилями: що нового презентували в OpenAI

В експериментуванні зі стилями користувачі соцмереж найбільше полюбили саме стиль Ghibli – за "няшних" персонажів, на яких ШІ перетворює фото користувачів, та характерний затишний стиль. Візуальну естетику "Віднесених привидами" та "Мандрівного замку" накладали на сцени з попкультури й політики.

Так, у мережі з’явилися трейлер "Володаря перснів" у стилі Ghibli, кадри з "Клану Сопрано" та навіть стилізоване зображення напруженого діалогу Дональда Трампа, Джей Ді Венса та Володимира Зеленського у Білому домі.

Утім, поряд із захопленням знову спливло і давнє неприйняття ШІ серед митців у мистецтві. У соцмережах почали активно поширювати відео 2016 року, в якому співзасновник Studio Ghibli Хаяо Міядзакі називає штучний інтелект у мистецтві "образою для самого життя". Міядзакі, відомий своїм ручним стилем анімації, не приховує зневаги до цифрових експериментів:

Мене це глибоко обурює. Якщо вам хочеться створювати жахіття – будь ласка, але у своїй роботі я ніколи не використаю цю технологію.

Дискусії щодо етики ШІ-мистецтва спалахнули з новою силою. Лише кілька тижнів тому майже 4 000 людей підписали відкритий лист із вимогою до аукціонного дому Christie’s скасувати перший в історії продаж творів, створених штучним інтелектом. Критики зазначають, що генеративні моделі часто навчаються на захищених авторським правом роботах без згоди художників.


Зустріч Зеленського, Трампа та Венса у Білому домі у стилі Міядзакі / Згенеровано ChatGPT

Сам CEO OpenAI Сем Альтман відреагував на тренд з гумором. У X він пожартував, що після "десяти років спроб створити суперінтелект для боротьби з раком чи ще чимось" саме Ghibli-версії стали тим, що привернуло до нього справжню увагу:

7,5 років – ніхто не помічає, 2,5 роки – всі тебе ненавидять, а потім прокидаєшся з сотнями повідомлень: "Дивись, ми зробили з тебе тендітного Ghibli-персонажа, хаха".


Політики в стилі мультсеріалу "Південний Парк" / Згенеровано ChatGPT

Які наслідки підвищеного попиту на новий генератор зображень

Ажіотаж навколо просунутих можливостей генерації зображень у ChatGPT змусив OpenAI тимчасово обмежити кількість запитів, заявив CEO компанії Сем Альтман минулого тижня. Створення зображень на новій версії ШІ обмежили лише для платних користувачів.

Дуже круто бачити, як людям подобається створювати зображення в ChatGPT, але наші GPU просто плавляться,
– написав Альтман у X.

Гендиректор OpenAI також додав, що компанія працює над підвищенням ефективності своєї інфраструктури.

Уже 1 квітня створення зображень повернули для всіх користувачів, але воно обмежене трьома картинками на день.

Як на це реагують митці та як захистити творчість від ШІ

Однак питання авторських прав залишаються відкритими. Це стосується не лише стилю Studio Ghibli, а й, власне, самих зображень, які переробляють. Нові можливості штучного інтелекту знову порушили питання про те, на яких матеріалах навчаються сучасні моделі та як захистити творчість від використання ШІ.

Юрист Еван Браун з Neal & McDevitt зазначає, що компанії, які розробляють такі технології, перебувають у правовій "сірій зоні". Формально OpenAI не порушує закон, оскільки "стиль" не захищений авторським правом.

Це пояснюється тим, що інші аніматори, чиї роботи схожі на мультфільми Ghibli, також не порушують закон. Наприклад, Хіромаса Йонебаясі, який працював у Ghibli, продовжує створювати фільми в подібному стилі.

Однак залишається незрозумілим, як саме OpenAI досягла такої схожості з роботами Хаяо Міядзакі. Якщо Йонебаясі розвивав свій стиль роками, працюючи в студії, то ШІ, ймовірно, навчався на чужих роботах. Враховуючи якість згенерованих зображень, для навчання, ймовірно, використовувався великий набір даних з фільмів Ghibli.

Розробники OpenAI не розкривають, які саме дані використовувалися для навчання. Вони лише зазначають, що навчання проводилося на зображеннях з "великою різноманітністю стилів". Представник OpenAI додав, що ChatGPT не копіює "стиль окремих живих художників", але може відтворювати "ширші студійні стилі".

Бум на зображення в стилі Гіблі, створені штучним інтелектом, викликав хвилю дискусій у мистецькій спільноті. Чи є це популяризацією творчості Хаяо Міядзакі, чи черговим прикладом того, як сучасна культура розчиняється у розважальному контенті?

Відповіді на це питання немає, вважає арт-менеджер і дослідник творчості Міядзакі Станіслав Тарасенко, з яким мав розмову 24 Канал.

Це питання, яке насправді взагалі не має відповіді. Уявіть, що всі почали створювати зображення, натхненні біблійними текстами. Чи це популяризує Біблію? Чи шкодить їй? Так само і тут: мультфільми Міядзакі – це культурне явище, яке виходить далеко за межі короткочасних трендів,
– каже Тарасенко.

Тренд на ШІ-зображення в стилі Гіблі демонструє, наскільки впізнаваними стали візуальні прийоми студії. Утім, на думку Тарасенка, подібні експерименти не мають жодного значення для справжньої спадщини режисера.

"Що всі ці картинки можуть додати до "Принцеси Мононоке", "Віднесених привидами" чи "Ходячого замку"? Нічого, – наголошує він. – Вони лише частина величезної індустрії розваг. Це капіталістична машина, яка постійно виробляє нові форми контенту, але не створює культурної цінності".

Важливим аспектом цієї ситуації є те, що ми сьогодні більше говоримо не про творчість Міядзакі, а про її цифрові імітації.

"Замість того, щоб переглядати його фільми та досліджувати їхню глибину, ми обговорюємо зображення, створені алгоритмом. Це симптом сучасної культури, яка все більше тяжіє до поверхневих речей", – наголошує артменеджер.


Пейзаж Києва у стилі Міядзакі / Згенеровано ChatGPT

Проте популярність режисера та його стрічок залишається незмінною. Минулого тижня "Принцеса Мононоке" знову вийшла в американський прокат і зібрала повні зали.

Це мультфільм 1997 року, і його релізи відбувалися вже понад десять разів. Це доводить, що його мистецтво має вічну цінність. Зображення, згенеровані штучним інтелектом, зникають разом із наступною хвилею трендів. А анімація Міядзакі залишиться з нами назавжди,
– підсумовує Тарасенко.

24 Канал також поговорив із Лііс Роден, художницею та ілюстраторкою з Естонії. Вона зізналася, що її загалом засмучують форми "мистецтва", створеного штучним інтелектом. На думку Роден, мистецтво швидко перетворюється на "бездушний фастфуд".

Я запитую себе, чи це справді майбутнє нашої культури, де все мистецтво, музика та фільми будуть створені штучним інтелектом? Чи цього ми хочемо? Раніше я мріяла про утопічне суспільство, де роботи та штучний інтелект виконували б більшість рутинних завдань, а люди могли б зосередитися на написанні книг, поезії, живопису, дизайні, складанні музики – ми могли б дозволити нашій творчій душі розквітнути повною мірою. Але те, що відбувається зараз, виглядає зовсім навпаки,
– каже мисткиня.

Роден вважає тенденцію використання ШІ для створення робіт у стилі студії Ghibli ганебною. "Міядзакі з усіх людей висловив свою явну відразу до машинного мистецтва. Він ще навіть не помер... Невже трохи поваги до праці великого майстра – це занадто багато, щоб просити?" – зазначає художниця.

"Ефективний інструмент небезпечний у руках дурнів і зловмисників. Частка мистецтва там значно нижча, ніж може здатися на перший погляд. Усе , що зараз створюється за його допомогою це або ефективна пропаганда, або контент одноразового використання, який негайно застаріватиме", – вважає український художник Антон Проненко у коментарі 24 Каналу.

На його думу, штучний інтелект та мистецтво все ж перетинаються, але є протилежними за сенсом:

Чим уважніше і довше ми споглядаємо твір мистецтва, тим більше деталей і змістів ми можемо знайти. З ШІ навпаки: його продукти на перший погляд ефектні і змістовні, але насправді це форми, які вдають з себе зміст, але жодного змісту не несуть. В цьому основна небезпека, бо якщо мистецтво – це творіння, то ШІ – це споживання, й ініціатива у цьому випадку найчастіше переходить до машини. Як результат – ми не втілюємо свої ідеї, а приймаємо запропоновані нам агресивні кліше.

Як приклад Проненко наводить перетворення похмурих фотографій Луганщини 1990-их на "чарівне привабливе дійство", що спотворює сприйняття реальності.

Источник материала
loader
loader