Війна і теорія ігор. Вчений пояснив, чи можна математично змоделювати кінець війни

Теоретично математичному моделюванню піддаються будь-які процеси, в тому числі й хід війни. Про це заявив професор Українського католицького університету, спеціаліст в теорії ігор Олексій Ігнатенко, йдеться в матеріалі «Главкома» «Коли закінчиться війна? Що каже математична наука». 

«Я знаю принаймні дві статті з теоретико-ігровим моделюванням нашої війни (статті західних науковців, – «Главком»), – розповів професор Ігнатенко. Йдеться про статті «Українська криза 2014: дослідження стратегічної взаємодії між Росією та Заходом», 2015 рік (автори: економісти Університету Східної Кароліни (США) Річард Еріксон та Лестер Зігер) та «Президент Путін: божевільний чи смілива курка, яка потрапила в пастку в Україні?» (автори дослідження Вільяр Вібель (Балтійський оборонний коледж, Естонія) та Іллімар Плюм (Естонська військова академія).

«Утім, будь-яка модель – це абстракція, тобто вона має бути «десь неправильна», – пояснює вчений. – Є навіть такий вислів: всі моделі невірні, але деякі корисні. Тому є декілька підходів, наприклад, часто математичне моделювання перевіряють на практиці: якщо модель систематично передбачає результат з незначною похибкою, то вона корисна. Звісно, я дуже спрощую, оцінка моделі  – це зазвичай складна задача».

За словами Ігнатенка, підважити «чистоту» результату може людський фактор: «У таких моделюваннях, строго кажучи, взагалі неясно, як застосовувати теорію ігор, бо вона постулює, що гравці раціональні. А вони не завжди раціональні».

Водночас математик підкреслює: моделі, розроблені на основі теорії ігор, є важливими для розуміння реальності і складних процесів. І нагадує, що шість Нобелівських премій у галузі економіки були присуджені вченим, які у своїх відкриттях застосовували теорію ігор.

Зокрема, у 2005 році Роберт Оман (Ізраїль) і Томас Шеллінг (США) удостоїлися Нобелівської відзнаки за «внесок у розуміння явищ співпраці і конфлікту через аналіз теорії ігор», у 2020 році нобеліатами стали американці Пол Мілгром та Роберт Вілсон за вдосконалення теорії аукціонів. А 1994 року за аналіз рівноваги в теорії некооперативних ігор премію отримав сам «батько» теорії Джон Неш (разом з Райнгардом Зельтеном і Джоном Харсані).

Оскільки зазвичай сторони гри (а кожна гра по суті своїй є конфліктом) зацікавлені в тому, щоб приховати від супротивника власні наміри, то прийняття рішень, як правило, відбувається в умовах невизначеності. Отож теорія ігор намагається математично зафіксувати поведінку учасників у стратегічних ситуаціях, коли успіх того, хто робить вибір, нерідко залежить від вибору інших учасників.

Нещодавно математичну модель завершення війни із застосуванням теорії ігор склав економіст Анатолій Амелін. Дослідник виділив вісім ключових гравців – Україна, Росія, ЄС, США, Велика Британія, Китай, Саудівська Аравія, Туреччина – та їхні основні мотивації та основні обмеження у цьому конфлікті. Стейкхолдерів насправді більше, для моделювання обрано лише головних, пояснив Анатолій Амелін у розмові з «Главкомом». Прогнозування має горизонт у п’ять років Прогнозування має горизонт у п’ять років – 2025-2030 рр.

У результаті моделювання Амелін вийшов на три вірогідні сценарії закінчення українсько-російської війни, один з них – прискорене компромісне врегулювання – має 65% ймовріності реалізації. Тимчасовий обрій: кінець 2025 – перша половина 2026 р. Це дає Амеліну підстави припускати, що війна скоро закінчиться перемир’ям.

«Мир можливий, якщо буде збережено санкції і залишаться низькі ціни на нафту. Економіка Росії ослабне», – коментує Амелін. Він каже, що оприлюднив лише невелику частину отриманої аналітики, яка «не претендує на істину в останній інстанції, але вказує, що мир все-таки близький, а Росія перебуває в агонії».

Водночас науковці-математики, до яких звернувся «Главком», наголошують: подібного роду дослідження можуть бути релевантними лише за умови, що їх виконує фахівець, який глибоко розуміє як саму модель, так і її обмеження.