Німеччина обіцяє посилити військову міць, але реальність може не відповідати заявам Мерца

Про це пише The Guardian.

Видання нагадує, що ще у 2022 році попередній канцлер Олаф Шольц оголосив Zeitenwende ('історичний поворот') у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, пообіцявши збільшити витрати на оборону, надати більше допомоги Україні та зменшити залежність від російської енергії, але, за звітом Німецької ради з міжнародних відносин, ці зміни так і не принесли значних результатів.

Мерц, який очолив уряд у травні 2025 року, уже зробив низку гучних кроків: він прийняв президента України Володимира Зеленського в Берліні, відвідав Київ, брав участь у розміщенні німецьких військ у Литві (перше постійне розміщення Бундесверу за кордоном з часів Другої світової війни) та скасував 'боргове гальмо', щоб розблокувати фінансування армії.

У своїй інавгураційній промові він заявив, що Німеччина перетвориться з 'сплячої на провідну середню державу', а в Литві підкреслив: 'Захист Вільнюса — це захист Берліна, а наша спільна свобода закінчується там, де ми припиняємо її захищати'.

Однак амбітні плани Мерца зіткнулися з труднощами: 27 травня він оголосив про зняття обмежень на дальність зброї, що поставляється Україні, натякаючи на можливу передачу ракет Taurus із дальністю 500 км, але наступного дня був змушений уточнити, що це рішення діяло вже давно, і уникнув прямої відповіді щодо Taurus, через що аналітики припускають блокування з боку міністра фінансів Ларса Клінгбайля з Соціал-демократичної партії, партнера по коаліції.

Ситуацію ускладнюють практичні аспекти, зокрема потреба в шестимісячному навчанні українців для використання Taurus і питання розміщення німецьких інструкторів в Україні, що змусило уряд перейти до політики 'стратегічної неоднозначності', зосередившись на партнерстві з Україною у спільному виробництві ракет.

Росія відреагувала миттєво: міністр закордонних справ Сергій Лавров назвав заяви Мерца про військове лідерство Німеччини 'симптоматичними' після 80-ї річниці поразки Гітлера, а екс-президент Дмитро Медведєв згадав нацистське минуле батька Мерца і попередив про ризик Третьої світової війни.

Водночас експерти вказують на ширші виклики: відновлення німецької армії після десятиліть занепаду потребує років — нині Бундесвер має 182 000 солдатів і 60 000 резервістів, порівняно з 500 000 солдатів і 800 000 резервістів за часів Холодної війни, а до 2031 року планується збільшити чисельність лише до 203 000.

Попри це, союзники Німеччини вже сприймають її як майбутню провідну військову силу Європи, хоча, як зазначає The Guardian, ризик розбіжності між риторикою Мерца та реальними можливостями залишається значним.