Як працює Глобальна мережа журналістів-розслідувачів, що святкують медійники, і чому Стамбул — «вистава для одного глядача»

Субота, 7 червня 2025 року

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа»

Привіт. На зв’язку команда «Детектора медіа», яка продовжує працювати попри всі складнощі.

День стійкості

Вчора українські медійники вчетверте відсвяткували своє професійне свято — День журналіста — під час війни. Це складні чотири роки, за які українська журналістика зазнала важких втрат.

З початку повномасштабного вторгнення Росія вбила 106 медійників. 12 загинули під час виконання професійних обов’язків, 94 — як учасники бойових дій або внаслідок російських обстрілів чи катувань.

Станом на зараз щонайменше 30 цивільних українських медійників перебувають у російському полоні. Ще зафіксовані 42 випадки поранень серед журналістів під час виконання професійних обов'язків з початку великої війни. І це ми не порахували, скільки журналістів служать зараз, скільки виїхало за кордон з 2022 року або опинилося на окупованій території. Тож ситуація вкрай важка.

Попри це українська журналістика й зараз є гарантом прав і свобод,  не перестає контролювати владу і водночас багато зусиль вкладає в документування російських злочинів та пошук воєнних злочинців. І все це — з дотриманням стандартів, без яких, як  пише Артур Колдомасов у своїй колонці, журналістика втрачає свій сенс. Читайте колонку за посиланням.

Мережа розслідувачів

Глобальна мережа журналістів-розслідувачів натепер об’єднує 251 членську організацію з 95 країн, десять із яких — з України. Але регіональна редакція GIJN відкрилася в нас лише після початку повномасштабного вторгнення. У День журналіста Світлана Остапа поговорила з Ольгою Сіманович, яка з 2018 року є регіональною редакторкою GIJN , а до того 13 років працювала на телеканалі СТБ. Ольга розповіла про роботу мережі, необхідність відновлення довіри до медіа та успіхи українських розслідувальних проєктів  на глобальному рівні.

Арсенал слів

Завершився ХІІІ Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал», гаслом якого цьогоріч стало «Все між нами — переклад». Протягом трьох із половиною днів відвідувачі мали змогу долучитися до семи кураторських і спеціальних програм. На «Арсеналі» відбулося понад 200 подій: дискусії, лекції, читання, воркшопи, зустрічі з авторами, музичні події та перформанси. 17 виставкових проєктів та п’ять книжкових колекцій. Виступили понад 250 гостей, були представлені 100 великих та 11 малих видавництв і шість тематичних книгарень, а також партнерські стенди військових і волонтерських ініціатив. На фестивалі побувало близько 30 тисяч відвідувачів і відвідувачок.

Якщо ви не ходили, Оксана Наумова зробила це за вас, послухала виступи медійників та письменників і розповідає, що було цікавого цього року.

Що там у марафоні?

Все як завжди, пише Ігор Куляс. Перший канал Суспільного більш об’єктивний, збалансований, більш дотримується  стандартів. У  телемарафоні — все те саме, але зі словом «менш». Навіть гостей у ньому традиційно менше, ніж на Суспільному, що дивно: в «Єдині новини» на етер запрошують п’ять різних каналів («Інтер», «Рада», «1+1», «Ми — Україна» та ICTV/СТБ), а спікерів менше, ніж на Першому каналі Суспільного.

Але є й те, чого більше в «Єдиних новинах», ніж на Першому каналі. Це кількість  представників політичної партії  «Слуга народу». За тиждень моніторингу всього нардепів у телемарафон запрошували 17 разів. І представники владної фракції партії «Слуга народу» становили більш як 70% від усіх гостей «депутатських» студій тижня. Якщо ж врахувати формально позафракційних спікера парламенту Руслана Стефанчука і його першого заступника Олександра Корнієнка, то частка «Слуги народу» взагалі становила понад 82%.

А от Офіс президента  в дні, коли відбувався моніторинг, був представлений малувато (у порівнянні з попередніми бенефісами Сергія Лещенка та Михайла Подоляка). Про ці та інші важливі речі читайте в моніторингу телемарафону «Єдині новини» й ефіру Першого каналу Суспільного за 25—27 травня 2025 року.

Резюме моніторингу читайте тут.

Церемоніал для Дональда

2 червня у Стамбулі відбулися чергові прямі переговори між Росією та Україною. Попередній раунд прямих переговорів — перших із весни 2022 року — пройшов 16 травня. Зустріч 2 червня тривала близько години (на пів години менше, ніж попередня). Сторони, як то пишуть в офіційних релізах, обмінялися і погодилися. Хоча ні. Цього разу сторони ні на що не погодилися і обмінялися лише образами.

Тож російським пропагандистам, яким усе одно потрібно писати про перемовини в Стамбулі, доводиться бути доволі вигадливими: з одного боку, з «терористами», тобто з Україною, вести перемовини не можна (принаймні так вважає їхній верховний лідер); з іншого боку, ось Мединський летить на перемовини з тими, з ким домовлятися наче не можна (див. вище). Також очевидно, що Росія взагалі не збирається про щось домовлятися. Тож пропаганда зосередилася на двох тезах: Росія демонструє «жести доброї волі», а також що демонструє вона їх не Україні, не світові, а персонально Дональду Трампу. Щоб він не хвилювався. Більше деталей про тези, які просуває пропаганда в телеграмі з приводу Стамбулу-2, читайте в матеріалі Центру досліджень «Детектора медіа».

Наразі це все.

Дякуємо, що дочитали цей лист до кінця.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі, вайбері, іксі (твітері) та на сайті «Детектор медіа». Весь зворотний зв’язок також пишіть сюди — нам на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям і задонатите нам та іншим якісним медіа, які зараз потребують підтримки.

До зустрічі. Переможемо!

Ваша команда «ДМ»