Як “Телеграм” пов’язаний із ФСБ Росії – розслідування виявило нові цікаві факти

Павло Дуров – найвідоміший російський IT-підприємець у світі. Його головний винахід, “Телеграм”, налічує, за словами самого Дурова, понад мільярд активних користувачів. Месенджер популярний не тільки в Росії, де ним користується понад 70% населення, а й в Україні, Індії, Ірані, США, Індії, Ірані, США та багатьох інших країнах.

“Телеграм” – уже давно не тільки засіб комунікації. Це і новинна платформа для російських незалежних ЗМІ та пропаганди; і інструмент, за допомогою якого російські спецслужби вербують агентів для диверсій за кордоном; і кримінальний маркетплейс, де злочинці торгують наркотиками, зброєю та дитячим порно.

Одна з головних причин, через яку сотні мільйонів людей у світі довіряють свої таємниці “Телеграму”, – створений Павлом Дуровим образ непохитного борця за свободу, що стоїть на варті конфіденційності користувачів і піддається через це переслідуванню з боку влади Росії й інших країн.

Журналісти “Важных историй” провели власне розслідування і з’ясували, що оспіваний Дуровим міф про себе і своє дітище має мало спільного з дійсністю. Вони дізналися, до яких даних користувачів “Телеграма” може мати доступ ФСБ, хто відповідає за інфраструктуру месенджера і чому ці люди вважають за краще залишатися в тіні.

Міф про вигнання

“Ідея “Телеграма” з’явилася [2013 року], коли ми ще були в Росії: озброєні поліцейські намагалися увірватися в мій дім, тому що я відмовився видалити опозиційні групи у “ВКонтакте”, і тоді я зрозумів, що у мене немає безпечного способу зв’язатися зі своїм братом”, – так, за словами Дурова, почалася історія месенджера.

Через рік він виїхав з Росії, опублікувавши на прощання маніфест “Сім причин не повертатися в Росію”: “Немає шляху назад. Особливо після того, як я публічно відмовився співпрацювати з владою”, – заявив Дуров.

Після від’їзду з Росії Павло довго вибирав новий дім для себе і  “Телеграма”: в Європі його дратувала зайва бюрократія, в США – увага ФБР. У підсумку він вирішив розмістити штаб-квартиру месенджера в хмарочосі Al Kazim Towers у Дубаї.

Але коли 2021 року журналісти німецького видання Der Spiegel приїхали до дубайського офісу Дурова, приміщення було порожнім. Жінка на ресепшені сказала репортерам, що туди ніхто не заходив понад три роки.

:

Минулого року “Важные истории” з’ясували, що численні заяви Дурова про те, що він не відвідує батьківщину, не відповідають дійсності. З витоку прикордонної служби ФСБ журналісти дізналися, що Павло приїжджав у Росію понад 50 разів з моменту свого від’їзду в 2014 році.

Особливо активно Дуров їздив у Росію, коли у нього виникли серйозні фінансові проблеми: 2019 року американська комісія з цінних паперів заборонила випуск його криптовалюти TON, за допомогою якої він сподівався покрити витрати на закупівлю серверів та іншого обладнання для “Телеграма”.

Дуров залишився винен майже 2 млрд доларів інвесторам, серед яких опинилися російські олігархи, а також агент ГРУ Ян Марсалек і компанії, що торгували незаконно вивезеною сировиною з окупованих територій України (при цьому засновник “Телеграма” підкреслював, що всі інвестори проходили ретельну процедуру відбору).

Через заборону на випуск криптовалюти Павло навіть задумався про продаж своєї частки в “Телеграмі”, однак одразу після першого за кілька років візиту до Росії він зобов’язався виплатити частину боргів, а вже у 2021 році залучив фінансування на мільярд гривень;Росію він зобов’язався виплатити частину боргів, а вже у 2021 році залучив фінансування на мільярд доларів за допомогою російського держбанку ВТБ, “Альфа-капіталу” Михайла Фрідмана та інвестгрупи “Атон”.

Незадовго до цього, у червні 2020 року, Роскомнагляд несподівано зняв усі претензії до месенджера і перестав його блокувати. У день оголошення цього рішення Дуров перебував у Санкт-Петербурзі, випливає з бази прикордонної служби ФСБ.

Фото: Тетяна Макеєва / Reuters

У самому “Телеграмі” про поїздки свого керівника до Росії не знали: “Я вірив у наратив про те, що команді довелося виїхати з країни і поневірятися світом, як номадам, через те, що вони пережили в Росії. Наші особисті бесіди [з Дуровим] збігалися з тим, що він заявляв в інтерв’ю та публічних виступах”, – згадує в розмові з “Важливими історіями” колишній менеджер “Телеграма” з розвитку партнерств Елієс Кампо.

“Він говорив, що виїхав з Росії і, звісно, може туди приїхати, але не хоче перебувати в цій країні через досвід із “ВКонтакте” і запуском “Телеграма””, – розповідає Кампо.

Чи є у “Телеграма” офіс у Росії

В 2017 году Антон Розенберг, работавший ранее во «ВКонтакте», рассказал, что разработкой «Телеграма» занималась компания из Санкт-Петербурга «Телеграф»; в ее же офисе, по словам бывшего коллеги Дурова, располагалась команда мессенджера. 

Руководство «Телеграфа» обвинило Розенберга в разглашении коммерческой тайны и потребовало компенсации в 100 млн рублей. Позже «Телеграф» предложил Розенбергу мировое соглашение, и на этом дело закончилось. 

«Важные истории» выяснили из налоговой утечки, что в «Телеграфе» были трудоустроены и получали зарплату члены команды Дурова: его личная помощница Ирина Правдина и топ-менеджер Марта Кудина, которая называет себя финдиректором «Телеграма». 

Міф про безпеку

Павло Дуров любить критикувати конкурентів. “WhatsApp – абсолютний відстій… Він не конфіденційний”, – заявив він у 2015 році. “Шифрування Signal фінансувалося урядом США. Я передбачаю, що через п’ять років у ньому виявлять бекдор”, – критикував Павло іншого конкурента у 2020 році.

Пророцтво Дурова не збулося: жодної прихованої вразливості в Signal не було виявлено, експерти в галузі цифрової безпеки продовжують вважати цей месенджер надійним і захищеним. Чого не можна сказати про “Телеграм”.

На відміну від тих же WhatsApp і Signal, додаток Дурова не використовує за замовчуванням технологію наскрізного шифрування. Її принцип полягає в тому, що повідомлення відправника може бути розшифровано тільки на пристрої одержувача, на якому зберігається секретний ключ.

Але “Телеграм” влаштований інакше. Наскрізне шифрування використовується тільки в секретних чатах, які потрібно активувати окремо. За словами колишнього колеги Дурова Антона Розенберга, 98% користувачів месенджера листуються у звичайних чатах. Усі повідомлення з них розшифровуються і зберігаються на серверах “Телеграма”. Це означає, що той, хто контролює сервер, може отримати доступ до листування.

“На жаль, більшість користувачів вірять, що “Телеграм” абсолютно безпечний, а мені б хотілося, щоб або команда зробила його дійсно таким, ну, або чесно про це повідомляла, щоб користувачі знали, як це влаштовано”, – говорив Розенберг.

Про те, що “Телеграм” не захищений наскрізним шифруванням, експерти у сфері цифрової безпеки попереджували давно. Однак у застосунку Дурова є ще одна суттєва відмінність від інших месенджерів.

“Протокол “Телеграма” працює таким чином, що, коли застосунок на вашому телефоні або комп’ютері створює зашифроване повідомлення, до нього на початку додається незашифрований ідентифікатор пристрою, який називається auth_key_id. Це стосується всіх чатів, не тільки хмарних, але також і секретних”, – розповідає експерт у галузі цифрової безпеки з 20-річним стажем Міхал “Ришек” Возняк.

За словами Возняка, цей ідентифікатор використовується, щоб на стороні сервера “Телеграма” визначити пристрій і підібрати ключ для дешифрування повідомлень. Однак месенджер Дурова чомусь відправляє цей ідентифікатор незашифрованим, у вигляді звичайного тексту. “Інші месенджери давно використовують TLS (технологія, яка шифрує дані під час передачі через інтернет. – Прим. ред.) або інші схожі інструменти для захисту з’єднання між пристроєм і сервером. І немає причини, з якої “Телеграм” не міг би робити так само”, – вважає Возняк.

(Технічні подробиці про auth_key_id та інші особливості протоколу “Телеграма” можна прочитати в блозі Возняка).

На практиці це означає, що той, через кого проходить трафік месенджера, може відстежувати ідентифікатори пристроїв і в сукупності з іншими даними, наприклад IP-адресами (унікальний номер, завдяки якому пристрої знаходять одне одного в інтернеті), а також часом відправки повідомлень, визначати місцезнаходження людини та отримувати іншу цінну інформацію, наприклад, які пристрої обмінюються даними, що в підсумку дає змогу вибудувати мережу зв’язків між користувачами “Телеграма”.

Фото: Shutterstock.com

“Ми знаємо, що в Росії є СОРМ (система, за допомогою якої російські спецслужби стежать за телефонними дзвінками та інтернет-активністю користувачів. – Прим. ред.), кожен інтернет-провайдер повинен встановити його в своїй інфраструктурі. Таким чином, у російських спецслужб є доступ до трафіку, який йде через провайдера. Вони можуть стежити за трафіком, зберігати його і потім аналізувати”, – пояснює Возняк;

Це стосується не тільки Росії, а й окупованих територій України. Протокол месенджера дає змогу російським спецслужбам виявляти ідентифікатори пристроїв у всіх місцях, де у силовиків є доступ до інтернет-інфраструктури.

Однак, як вдалося з’ясувати “Важливим історіям”, конфіденційність сотень мільйонів користувачів “Телеграма” з інших країн також може бути під загрозою. Через те, що Павло Дуров передав облаштування всієї інфраструктури месенджера одній компанії, яка де-факто перебуває в Росії.

Хто обслуговує сервери

Щоб зрозуміти, хто адмініструє сервери “Телеграма” і може мати доступ до його трафіку, “Важные истории” провели експеримент. Журналісти попросили користувачів, які перебували в Росії, надіслати повідомлення один одному і кореспонденту “Важных историй” в Європі та записати трафік за допомогою програми Wireshark (вона дає змогу аналізувати мережеві пакети даних).

Експеримент, по-перше, дозволив нам побачити ідентифікатори пристроїв користувачів (auth_key_id), про які говорив Возняк. Журналісти повторили експеримент тричі – двічі з користувачами в Росії і один раз – з користувачами за кордоном – у всіх випадках ідентифікатори пристроїв передавалися по мережі в незашифрованому вигляді.

По-друге, вони дізналися IP-адреси серверів, на які потрапили їхні повідомлення. З’ясувалося, що всі вони, судячи з даних європейського інтернет-реєстратора RIPE, належать маловідомій компанії з карибських островів Антигуа і Барбуда – Global Network Management (GNM).

Потім журналісти проаналізували й інші діапазони IP-адрес під управлінням цієї компанії, і дізналися, що вона передала в користування “Телеграму” понад 10 тис. IP-адрес. Так стало очевидно, що GNM може відігравати значущу роль в інфраструктурі месенджера.

Незабаром нам вдалося підтвердити це припущення за допомогою несподіваної знахідки. У 2018 році GNM подала до суду на власника дата-центру в Маямі. Журналісти видання завантажили доступні матеріали процесу і виявили, що в цій, на перший погляд, непримітній справі приховані найважливіші подробиці того, як влаштована інфраструктура “Телеграма” зсередини і хто її обслуговує.

З поданих до суду документів нам стало відоме ім’я власника компанії з островів Антигуа і Барбуда. Ним виявився уродженець Тольятті Володимир Вєдєнєєв. “GNM займається встановленням клієнтського обладнання – в даному випадку для месенджера “Телеграм” – і подальшою технічною підтримкою цього обладнання”, – пояснив він у суді.

За словами Вєдєнєєва, половина співробітників GNM перебуває в Росії, де у компанії є офіс у Санкт-Петербурзі.

Крім цього, Вєдєнєєв повідомив суду, що він єдина людина з авторизованим доступом до серверів “Телеграма” в дата-центрі в Маямі. Його компанії також належить маршрутизатор у серверній – це ключовий компонент мережевого обладнання, через який проходить трафік.

“Якщо компанія контролює маршрутизатори, які розподіляють трафік, що проходить через сервери “Телеграма”, це означає, що вона або той, кому вона надасть такий рівень доступу, може бачити ідентифікатори користувачів месенджера і визначити пов’язані з девайсом потоки даних”, – пояснює Міхал Возняк.

З матеріалів процесу в Маямі нам також стало відомо, що Володимир Вєдєнєєв – не тільки власник компанії, що обслуговує майже всю інфраструктуру “Телеграма”, – одночасно з цим він обіймав одну з ключових посад в ієрархії месенджера.

Спочатку договори на оренду приміщень у дата-центрах і підключення обладнання Павло Дуров підписував особисто, проте 2018 року Telegram Corp (панамська компанія Дурова) поступилася всіма правами та зобов’язаннями за контрактами на облаштування своєї інфраструктури GNM. Від імені GNM угоду про відступлення підписано Володимиром Вєдєнєєвим як генеральним директором, а від імені “Телеграма” – тим же Вєдєнєєвим як фінансовим директором.

“Моя робота з месенджером “Телеграм” почалася з того, що Павло Дуров у Санкт-Петербурзі попросив мене обійняти посаду фінансового директора, відповідати за комунікацію з постачальниками, підписувати документи і так далі. І формально у мене була довіреність на підписання документів від імені Павла Дурова і від імені “Телеграма””, – пояснив Ведєнєєв у суді, але при цьому підкреслив, що він не отримував зарплату за свою роботу.

Незважаючи на те, що Володимир Вєдєнєєв – ключова людина для інфраструктури “Телеграма”, його колишній колега Елієс Кампо, а також інші співрозмовники “Важных историй”, знайомі з Дуровим, ніколи не чули прізвище Вєдєнєєва.

У власника GNM були причини, щоб залишатися в тіні.

Секретні канали зв’язку

До 2020 року IP-адреси “Телеграма”, які сьогодні контролює GNM, належали компанії з Санкт-Петербурга “Глобалнет”. Це магістральний оператор зв’язку, що володіє оптоволоконними мережами по всій Росії протяжністю понад 18 тис. км.

Незважаючи на зміну власника, сотні з цих IP-адрес месенджера все ще визначаються в Росії.

Донедавна бенефіціаром “Глобалнет” був той самий Володимир Вєдєнєєв, але у 2024 році він переписав її на своїх родичів: вони контролюють 96% компанії. Ще 4% належить Роману Венедиктову.

Венедиктов закінчив Військово-космічну академію ім. Можайського. Можайського. Це елітна кузня інженерів для російської військової промисловості, розвідки та космонавтики. Упродовж майже 10 років Венедиктов служив у Головному центрі випробування та управління космічними засобами Міністерства оборони у військовому містечку Щелково-7. .

Венедиктов міг познайомитися з сім’єю Дурових близько 10 років тому. Він був співвласником компанії “Піринг” із Санкт-Петербурга, яка володіла мережею обміну трафіком DATAIX. Через неї йшов весь трафік “ВКонтакте”. У 2012 році партнером Венедиктова стала мати Дурова Альбіна, а у 2013-му до них приєднався єдиноутробний брат Павла, головний інженер “ВКонтакте” Михайло Петров.

У 2018 році “Глобалнет” і DATAIX об’єдналися, і сьогодні це одна з найбільших мереж обміну трафіком у світі: до її інфраструктури підключено багато інтернет-провайдерів Європи. За словами Вєдєнєєва, станом на 2019 рік об’єднана мережа “Глобалнет” і DATAIX також обслуговувала 90% телеком-ринку України і 100% – Білорусі.

Навіщо потрібні точки обміну і що таке піринг

Суть величезних розгалужених магістралей і включених у них точок обміну трафіком у тому, щоб дані мільярдів користувачів і десятків тисяч сервісів у всьому світі переспрямовувалися й доходили до пристроїв найкоротшим шляхом без посередників із максимально можливою швидкістю. Цей процес називається пірингом.

У 2020 році “Глобалнет” стверджував на сайті, що він єдиний оператор зв’язку, який надає прямий доступ до “Телеграму” на території Росії та СНД. І він же навесні 2022 року, незабаром після початку повномасштабного вторгнення в Україну, першим серед російських пірингових платформ впровадив на вимогу Роскомнагляду систему контролю за трафіком користувачів за допомогою технології Deep Packet Inspection (DPI переглядає інтернет-трафік і блокує доступ до заборонених сайтів).

Майже одночасно з тим, як “Глобалнет” встановив обладнання для аналізу трафіку, заступник голови комітету Держдуми з інформаційної політики Олег Матвейчев прямо заявив, що “Телеграм” та ФСБ домовилися: “Дуров знайшов компроміс із ФСБ. Запити в рамках оперативних заходів передаються туди, якщо терористи або хтось перебуває на контролі. “Телеграм” встановив обладнання, щоб була можливість дивитися за всіма небезпечними суб’єктами”.

“Глобалнет” надає послуги зв’язку кільком російським держпідприємствам, зокрема й тим, що працюють в оборонному секторі: Курчатовському інституту, який перебуває під західними санкціями, і Головному науково-дослідному обчислювальному центру Управління справами президента Росії (ГоловНДВЦ).

Офіційно Головне НДНДЦ займається технічним забезпеченням самітів, прямих ліній і зустрічей за участю Володимира Путіна, а неофіційно це, по суті, закритий аналітичний центр, який працює в інтересах ФСБ, ФСО, МВС і Міноборони.

“Глобалнет” працює не тільки з “Телеграмом”, а й із держпідприємствами, наприклад із ГоловНДІВЦ Управління справами президента

Фото: сторінка ГоловНДІВЦ у фейсбуці

ГоловНДІВЦ займається масовим стеженням за росіянами в інтернеті та за допомогою ботів просуває кремлівську пропаганду в соцмережах. Центр також відповідає за розробку загальноросійської системи відеоспостереження з розпізнаванням облич. З її допомогою силовики влаштовують облави як на політичних активістів, так і на тих, хто, наприклад, намагається уникнути відправки в армію.

“Глобалнет” – не єдина компанія Веденеєва в Росії. Донедавна він був бенефіціаром “Електронтелекому” з Санкт-Петербурга (у 2024 році Веденеєв переписав її на родичів). Судячи з даних європейського інтернет-реєстратора RIPE, “Електронтелеком” також має стосунок до інфраструктури “Телеграма”: компанія передала в користування месенджеру понад 5 тис. IP-адрес.

“Важные истории” отримали внутрішню фінансову документацію “Електронтелекому” за 2024 рік і дізналися, що один із найважливіших держзамовників компанії – ФСБ.

“Електронтелеком” надає ФСБ послуги з монтажу та технічного обслуговування – цитата – “комплексу передавання спеціальної інформації зі стаціонарних об’єктів УФСБ Росії по місту Санкт-Петербургу і Ленінградській області, використовуваного для проведення оперативно-розшукових заходів з метою виконання державного оборонного замовлення”.

Це означає, що за серверну інфраструктуру “Телеграма” відповідають ті, хто водночас обслуговує секретні комплекси ФСБ, які використовуються для стеження за громадянами;  

“Мене це шокує, але не дивує, – зізнається експерт у галузі цифрової безпеки Міхал “Ришек” Возняк. – Якщо хтось має доступ до трафіку “Телеграма” і співпрацює з російськими спецслужбами, це означає, що ідентифікатор пристрою стає дійсно великою проблемою – інструментом для глобального стеження за користувачами месенджера незалежно від того, де вони перебувають і до якого сервера підключаються”.

Можливі жертви

За останні роки накопичилося чимало свідчень того, що російські спецслужби отримують дані про користувачів “Телеграма” без фізичного доступу до їхніх пристроїв і без злому.

У 2023 році видання The Wired опублікувало історії кількох російських активістів, які зазнали переслідувань за участь в антивоєнних протестах і обговорення акцій опору. За їхніми словами, повідомлення в “секретних” чатах виявлялися прочитаними, хоча одержувачі їх не відкривали. В одному випадку поліцейський цитував затриманій її повідомлення, відправлені соратникам у “Телеграмі” незадовго до обшуку.

Про новий епізод стало відомо кілька днів тому. Правозахисний проєкт “Перший відділ”, що надає допомогу обвинуваченим у державній зраді, повідомив, що ФСБ отримала доступ до повідомлень, які росіяни відправляли в боти українських телеграм-каналів – зокрема, “Кримський вітер”, “Військовий Віщун” та інші.

Згідно з документами, переданими “Важливим історіям” юристами проєкту, спецслужби почали відстежувати листування користувачів з адміністраторами українських каналів щонайменше за рік до порушення кримінальної справи. Це практично виключає можливість того, що доступ було отримано через пристрої самих обвинувачених. А той факт, що користувачі жили в різних регіонах Росії, вказує на ймовірний моніторинг телеграм-ботів і каналів самими силовиками – з фіксацією всіх звернень від російських громадян.

Перед публікацією розслідування “Важные истории” надіслали запити Володимиру Вєдєнєєву і Павлу Дурову. Вєдєнєєв погодився відповісти на запитання, і журналісти були готові представити його позицію, однак наступного дня після розмови він відмовився від коментарів. Дуров запит проігнорував.

Міф про свободу

“Усе моє життя – це прагнення до свободи, і моя місія – дати іншим людям шанс – наскільки це можливо – теж здобути свободу. Через платформи, які я створював, я сподівався, що вони зможуть висловлювати цю свободу. У цьому я бачу місію “Телеграма”, і почасти такою ж була місія моєї попередньої компанії – “ВКонтакте””, – декламував Павло Дуров в інтерв’ю Такеру Карлсону в 2024 році.

За 13 років до цього Москву і Санкт-Петербург охопили масові протести громадян проти фальсифікацій на виборах до Держдуми. Ці протести зібрали сотні тисяч людей і всерйоз налякали владу.

У грудні 2011 року Дуров опублікував лист з управління ФСБ по Санкт-Петербургу з вимогою видалити низку опозиційних спільнот у “ВКонтакте”. Соцмережа тоді не стала закривати групи цілком, але заблокувала акаунти їхніх найактивніших користувачів. Своє рішення Дуров пояснив так.

“Розмови про голосування, вибори, мітинги та громадянську позицію ми вважаємо формою масової розваги, поряд з обговоренням футбольних матчів і грою в “Щасливого фермера”.

У ці грудневі дні, поки молодь і “ОМОН” захоплено грали в “революціонерів” і “реакціонерів”, ми займалися нашим прозаїчним ремеслом, фіксуючи запити аудиторії.

Ті, хто кинулися дякувати нам за сприяння політичним протестантам, втрачають з поля зору просту обставину. Якби в ті самі дні ми стали програвати в конкурентній боротьбі через відсутність якогось сервісу віртуальних масових репресій, нам би довелося запровадити і його. І будьте впевнені – наші репресії були б наймасовішими і найкривавішими на ринку”.

“Розмови про голосування, вибори, мітинги та громадянську позицію ми вважаємо формою масової розваги, поряд з обговоренням футбольних матчів та грою в “Щасливого фермера””, – пояснював Павло Дуров під час протестів 2011 року.

Фото: Роман Кулик / AP / Scanpix / LETA

У цьому зверненні до редакції Lenta.ru Павло Дуров з дивовижною відвертістю, по суті, переказав свій лист заступнику керівника адміністрації президента Владиславу Суркову, надісланий тоді ж, у розпал протестів.

“Як ви знаєте, ми вже кілька років співпрацюємо з ФСБ і відділом “К” МВС, оперативно видаючи інформацію про тисячі користувачів нашої мережі у вигляді IP-адрес, номерів мобільних телефонів та іншої інформації, необхідної для їхньої ідентифікації. Блокування опозиційних спільнот “ВКонтакте” підірве довіру до нашої мережі серед пасіонарної молоді, що в довгостроковій перспективі може звести нанівець наші технологічні та ідеологічні зусилля зі стримування натиску іноземних соціальних мереж на вітчизняний ринок (а також позбавить ФСБ і відділ “К” МВС доступу до особистих даних пасіонарної молоді. – Прим. ред.)”.

Цей лист у 2013 році опублікувала “Новая газета”. Журналісти виявили його в отриманому від джерела архіві листів прессекретаря “ВКонтакте” Владислава Циплухіна. У листуванні Циплухін звітував перед Сурковим про те, як “ВКонтакте” блокує радикально налаштованих користувачів і створює фейкові групи, щоб розділити і зіштовхнути протестувальників один з одним. У тому ж архіві був і лист Дурова Суркову.

У коментарі “Новой газете” Циплухін спочатку заявив, що не писав листів до адміністрації президента, однак після того, як газета опублікувала скріншоти листування, визнав співпрацю з Кремлем.

Знайомий з Дуровим журналіст Микола Кононов пише в біографічній книзі про підприємця, що того дня, коли Павло відправив листа Суркову і колонку в редакцію Lenta.ru, він, “ховаючись від відомчих автомобілів, що чергували біля будинку Зінгера (де розташовується офіс “ВКонтакте”. -Прим. ред.), , піднявся до штабу і написав: “Людина не може стати по-справжньому вільною, доки існує у тупиковій парадигмі “раб – хазяїн”. У цій системі будь-який господар – чийсь раб, і будь-який раб – чийсь господар””;

Автори: Роман Анін, Микита Кондратьєв

Джерело: “Важные истории”

Tweet