Зʼясували, в яких країнах люди старіють найшвидше

У роботі взяли участь майже 162 тисячі осіб із 40 країн світу: від Латинської Америки до Європи, від Африки до Азії. Дослідники ретельно зіставили дані – від тиску та ваги до рівня освіти та політичної свободи. Щоб результати були порівнянними, на підготовку та уніфікацію пішло три роки, пише 24 Канал з посилання на Nature Medicine.

Головна знахідка: чим вищий у країні рівень освіти та чим стабільніші інститути демократії, тим повільніше старіють її громадяни. А от серцево-судинні захворювання, високий тиск та несприятлива політична ситуація помітно прискорюють вікові зміни.

Освіта проти старіння

Аналізуючи реальні та "передбачені" моделлю віки учасників, вчені вивели новий показник – біоповедінковий розрив. Наприклад, якщо людині 50 років, а її організм, за даними досліджень, виглядає на 60 – розрив становить 10 років. Такі люди більш схильні до погіршення пам'яті та зниження працездатності.

Що дозволяє зберегти молодість? На першому місці – освіта: вона приносить довгостроковий захист від передчасного старіння. Також важливо залишатися фізично активним та зберігати інтелектуальну гнучкість – хороша пам'ять та здатність до руху мають помітний омолоджувальний ефект.

Де старіють найшвидше?

У найгіршому становищі опинилися Єгипет та Південна Африка – тут біоповедінковий розрив максимальний, а старіння йде найстрімкіше. У європейських країнах темпи вікових змін виявилися найнижчими, Азія та Латинська Америка розташувалися між двома полюсами.

Цікавий висновок: там, де спостерігається ерозія демократії, де обмежують свободу слова та політичну конкуренцію, люди старіють швидше. Також до прискореного старіння призводять низькі доходи, забруднене довкілля та соціальна нерівність.

Стрес та здоров'я суспільства

Вчені підкреслюють: справа не тільки в медицині, а й в атмосфері в суспільстві. Хронічний стрес, викликаний політичними та соціальними проблемами, може запускати запальні процеси в організмі, що й призводить до прискорення старіння.

Дослідники визнають: чотирьох років спостережень поки недостатньо, щоб повністю простежити процес старіння, і сподіваються на розширення моніторингу до 10 – 20 років. Тим не менш, результати вже зараз важливі для державних стратегій: розуміючи, які саме фактори впливають на старіння в різних країнах, можна виробити заходи для його уповільнення.

Цікаво, що у частини добровольців організм виявився молодшим за паспортний вік. Вивчення їхніх особливостей дасть ключі до довголіття.