Депутати зареєстрували законопроєкт про зміцнення повноважень САП та захист незалежності НАБУ

Народні депутати зареєстрували законопроєкт, який впорядковує та розширює процесуальні повноваження Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а також посилює незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ).

Текст законопроєкту оприлюднив у Телеграмі депутат із парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк.

Зокрема, ініціатива №13531 спрямована на забезпечення ефективного функціонування антикорупційної інфраструктури, особливо в умовах воєнного стану.

Запропоновано, аби прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, був уповноважений мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.

Пропонується регламентувати, що заступник генерального прокурора – керівник САП (особа, яка виконує його обов’язки), його перший заступник та заступник мають право доповнити, змінити або відмовитись від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, внесених ними, керівниками, заступниками керівників підрозділів чи прокурорами САП.

Право доручати іншому органу здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень мають генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), його перший заступник, заступник.

Водночас пропонується заборонити доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ, іншому органу досудового розслідування, крім випадків наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування НАБУ чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Пропонується встановити, що право доручати здійснення розслідування іншому органу має заступник генерального прокурора – керівник САП або генеральний прокурор.

Водночас пропонується встановити, що керівник органу досудового розслідування, слідчий, дізнавач зобов’язані виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі. Своєю чергою невиконання законних вказівок та доручень прокурора тягне за собою відповідальність.

Пропонується встановити, що оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, НАБУ, органів ДБР, органів БЕБ, органів ДРСУ, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, дізнавача, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю НАБУ – за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Пропонується, аби прокурор, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, своєю постановою міг віднести кримінальне провадження до підслідності детективів НАБУ, якщо відповідним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам.

Під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди життєво важливим інтересам суспільства та держави, зокрема державному суверенітету, територіальній цілісності України, реалізації конституційних прав, свобод і обов’язків трьох і більше осіб.

Пропонується регламентувати, що детективи НАБУ з метою запобігання, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, за рішенням директора НАБУ та за погодженням із прокурором САП, можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів.

У разі встановлення підрозділом внутрішнього контролю НАБУ кримінальних правопорушень, передбачених статтями 354, 364-370 Кримінального кодексу України, які були вчинені службовою особою НАБУ (крім директора, його першого заступника та заступника), такі кримінальні правопорушення розслідуються детективами зазначеного підрозділу.

Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ, вирішує генеральний прокурор або заступник генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Пропонується слідчому, дізнавачеві, прокурору надати право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.

Пропонується встановити, що рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування.

Пропонується регламентувати, що до кола осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження, входять директор та працівники НАБУ.

Депутати пропонують регламентувати, що письмове повідомлення про підозру народному депутату, кандидату у Президенти України, уповноваженому ВР з прав людини, голові або члену Рахункової палати, прокурору САП, директору або іншому працівнику НАБУ, заступникам генерального прокурора, голові НАЗК, його заступнику здійснює генеральний прокурор або заступник генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Пропонується передбачити, що генеральний прокурор та його заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами САП їхніх повноважень. Своєю чергою письмові накази адміністративного характеру щодо організації діяльності САП пропонують видавати за обов’язковим погодженням заступника генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Заступник генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснює повноваження керівника органу прокуратури, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Пропонується встановити, що прокурора можуть звільнити з посади, якщо орган прокуратури, в якому він працює, ліквідується, реорганізується або скорочується кількість прокурорів. Звільнення відбувається за поданням органу, який проводить дисциплінарне провадження, і за рішенням уповноваженої особи.

Звільнення можливе, якщо прокурор: не подав заяву про переведення до іншого органу прокуратури протягом 15 днів; немає вільних посад, на які його можна перевести; не пройшов конкурс на переведення до прокуратури вищого рівня.

Пропонується виключити низку положень із чинного законодавства, які надають генеральному прокурору надмірні повноваження щодо визначення прокурорів у конкретних кримінальних провадженнях.

Зокрема, пропонується виключити норми, що дозволяють генеральному прокурору (або особі, яка виконує його обов’язки) одноосібно визначати першого заступника, заступників генерального прокурора, у тому числі керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, як прокурорів у конкретних справах, а також передавати їхні повноваження іншим прокурорам органів прокуратури.

Також передбачено виключення положення про те, що спори про підслідність, зокрема у провадженнях, які можуть належати до юрисдикції НАБУ або Бюро економічної безпеки, вирішує генеральний прокурор.

Законопроєкт пропонує вилучити з переліку осіб, щодо яких застосовується особливий порядок кримінального провадження, такі категорії посадовців, як керівник допоміжного органу Президента України та його заступник, Прем’єр-міністр, члени Кабінету міністрів, заступники міністрів, державні службовці категорії «А», а також керівники та заступники ДБР і БЕБ.

Також пропонується виключити норми щодо порядку звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, зміни його структури або штатної чисельності, а також норми, що передбачають можливість звільнення прокурора у випадку його незгоди на переведення або призначення на іншу посаду.

Окремо передбачено скасування спеціального порядку призначення прокурорів під час дії воєнного стану, який дозволяє призначати прокурорів без конкурсу, лише за заявою, а також приймати на службу осіб, які раніше не обіймали посади прокурора, – з подальшим проходженням спрощеної перевірки.

Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада ухвалила закон про зменшення повноважень Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (законопроєкт №12414). Того ж дня Президент Володимир Зеленський його підписав.

Народні депутати ініціювали збір підписів і підготовку подання до Конституційного суду України щодо нового закону.

23 липня стало відомо, що Президент запропонує Верховній Раді законопроєкт, у якому будуть усі норми для незалежності антикорупційних інституцій.

Вже два дні у Києві та інших містах країни проходять акції проти ухваленого парламентом та підписаного Президентом закону про зменшення повноважень антикорупційних органів (НАБУ та САП).

Фото: Фейсбук/Ruslan Stefanchuk