/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F2caffea11753c1c434355ba8bff3890b.jpg)
Ідея належить не уряду, а ОП, – нардеп про брак грошей для БЕБ у бюджеті на 2026 рік
Народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк в ефірі24 Каналузауважив, що бізнес постійно скаржиться на роботу й тиск з боку ДБР. Але з невідомих причин працівникам цієї структури збільшують зарплати.
Хто зупиняє реформу БЕБ?
Представники уряду неодноразово заявляли, що невдовзі відбудеться реформа митниці, реформа Бюро економічної безпеки, переатестація. Ці органи мали нарешті працювати для того, щоб допомагати бізнесу та показувати нову якість.
Але в цифрах на державний бюджет на проведення цих реформ ми не бачимо грошей. Незрозуміло, чому ми виділяємо мільярд гривень для того, щоб ДБР й далі підвищувало свої зарплати, але не ухвалюємо рішень, на які справді всі чекають.
Директор БЕБ Олександр Цивінськийв інтерв'ю 24 Каналузазначив, що в його працівників чи не найнижчі зарплати, якщо порівнювати з ДБР, НАБУ, ВАКС. Він висловлював сподівання, що у бюджеті на 2026 рік ситуація зміниться, але його очікування не виправдалися.
Наскільки я розумію, то ідея не закладати жодних грошей на реформу БЕБ належить не уряду, а Офісу Президента. Враховуючи всю епопею з пошуком російського сліду й блокуванням призначення Цивінського, складається враження, що в ОП не дуже хочуть мати незалежний, нормальний правоохоронний орган,
– сказав Ярослав Железняк.
На його думку, уряд та президент своїми рішеннями блокують реформу БЕБ. Незрозуміло, чому так відбувається, якщо у цей самий час процвітає нелегальний ринок тютюну, алкоголю, палива та гральний бізнес.
Чи очікувати на реакцію партнерів?
Звісно, західні партнери можуть висловити свою думку щодо ситуації. Але зрозуміло, що всі ці реформи насамперед потрібні не їм, а Україні. За совами народного депутата, лише на нелегальному тютюновому ринку держава втрачає 25 мільярдів гривень, ще по 10 на нелегальному алкоголі та паливі.
Це гроші потрібні нам для того, щоб на достойному рівні профінансувати армію. І вони залежать від того, чи вдасться нам реформувати БЕБ, митницю. Якщо це зробити, то можна зібрати достатньо велику суму грошей, які стануть суттєвою підтримкою для армії,
– додав нардеп.
Також варто зазначити, що БЕБ не можуть фінансувати наші міжнародні партнери. Адже це правоохоронний орган, тому технічно та юридично це неможливо.
До яких кроків готується парламент?
Ярослав Железняк запевнив, що депутати шукатимуть розв'язання цієї проблеми. Гроші на реформу БЕБ та митниці мають бути. Адже ми бачимо виділення дуже великих сум на стратегічну комунікацію, фінансування ОП, не до кінця зрозумілі компанії.
"Я бачу величезний потенціал все це забрати, тому що це точно не є профільними видатками й спрямувати туди, де це потрібно. Найперше мовиться про військові видатки, реформу митниці та БЕБ", – наголосив народний депутат.
Що говорили у БЕБ про фінансування?
- Олександр Цивінський розповів, що працівники БЕБ отримують нижчі зарплати, ніж в інших спецорганах. Відповідно постає проблема знайти кваліфіковані кадри, які готові працювати у таких несправедливих умовах.
- Цивінський наголосив, що не хоче збільшення зарплатні, а лише рівних умов. Він додав, що у проєкті бюджету має бути передбачено вирівняння позицій з іншими органами. Директор БЕБ назвав це першим кроком для побудови якісної роботи.
- Однак 16 вересня стало відомо, що сподівання Цивінського не справдяться. Збільшення видатків для Бюро економічної безпеки на 2026 рік не передбачили. Загальний фонд органу залишився без зміні становить 1,94 мільярда гривень.

