Старіння мозку загострює риси характеру Путіна – науковиця розкрила слабкі місця
Російський президент Володимир Путін нещодавно у розмові з президентом Китаю Сі Цзіньпіном говорив про бажання дожити до 150 років. Однак, за словами вчених, біологія та старіння мозку неминучі. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на інтерв’ю Олени Товажнянської, професорки, завідувачки відділу нейрокогнітивних та судинних захворювань головного мозку ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» «Телеграфу».
Володимир Путін та інші політичні лідери намагаються демонструвати силу та молодість, однак сучасна медицина не здатна повністю зупинити процеси старіння. Клітинні мутації, зношення судин, гормональні зміни та інші вікові процеси обмежують тривалість життя.
«В організмі людини з віком йдуть певні процеси, які важко зупинити й тем більш повернуть назад. З віком організм втрачає здатність відновлюватися, клітини не можуть ділитися вічно. Навіть за відсутності хронічних захворювань, з віком опірність до пошкоджень та імунні властивості організму знижуються, що робить організм людини вразливим. Крім того, є певні вік-асоційовані хвороби, багато з яких сьогодні ми ще повністю вилікувати не можемо, але вони також обмежують тривалість життя людини. Сьогодні реалістичною є можливість продовжити життя людини до 100-120 років. Але за умов «здорового» способу життя, ефективній профілактиці захворювань та якісній медичній допомозі. Хоча дослідження тривають. Імовірно, колись науковці винайдуть рішення подовження життя довше ніж 120 років, але на це піде багато років й багато досліджень, не всі з яких будуть вдалими», – зазначає Олена Товажнянська.
Науковиця додає, що вікові зміни впливають не лише на фізичний стан, а й на характер та поведінку людей при владі: «Звісно, що притаманні людині риси характеру з віком загострюються. В когось це буде, швидше і помітніше, в когось більш повільно і не так яскраво. Але якщо людина була з замолоду підозріла або неврівноважена, то висока ймовірність старіння посилить ці негативні риси. Бо ми ж розуміємо, що структури, які відповідають за це, з роками свою функціональність не покращують».
«Можна робити багато припущень щодо висловлювань політиків про довге життя, але малоймовірно, що мова йшла про сучасну медицину та справжню науку й дослідження сьогодення», – зазначає Товажнянська.
На її думку, навіть за умов регулярних обстежень, здорового способу життя та медичного контролю, старіння неминуче: «Можливо в когось, вони не будуть настільки значними, що буде деменція чи якийсь психічний розлад, але вони будуть поступово розвиватися. Так, є спроби заблокувати ті чи інші гени, також у світі ідуть потужні дослідження щодо створення найновітніших ліків. Але на жаль, є захворювання, які ми не можемо контролювати на сто відсотків. Наприклад, не можна повністю запобігти тому, щоб розвинулась вже згадана хвороба Альцгеймера, якщо у людині така генетична ситуація і є фактори ризику. Можна тільки загальмувати прогресування, якщо вчасно виявити й дотримуватись рекомендацій.Також з віком у людей змінюється не тільки тіло, а й характер, говорять науковці. Й це не завжди про позитивні зміни, коли досвід людини й емоційна зрілість перетворюється на мудрість, терпіння, стратегічне мислення».
Старіння впливає на гнучкість мислення, прийняття рішень, імпульсивність, рівень тривожності та підозрілості. Люди при владі, додає науковиця, можуть демонструвати небажання делегувати повноваження та посилювати контроль, що з віком стає ще помітнішим.
Заступник директора «Агентство моделювання ситуацій» Олексій Голобуцький пояснив, чому прагнення Путіна до особистого безсмертя є достатньо надійною страховкою нас, Європи, Америки від ядерної атаки.

