Вирішальний момент історії: стародавня майстерня, можливо, розкриває, як почалася залізна доба

Що привело людей до технологічної революції?

У південній Грузії розташоване археологічне місце Квемо-Болнісі, яке давно привертає увагу вчених. Раніше вважалося, що тут виготовляли залізо, оскільки на території майстерні було знайдено велику кількість гематиту (мінералу оксиду заліза) та шлаку – побічного продукту плавки. Однак археологи Натаніель Ерб-Сатулло та Боббі Климчук з Кренфілдського університету у Великій Британії вирішили по-новому поглянути на ці знахідки, пише 24 Канал з посиланням на ScienceAlert.

Застосувавши сучасні методи хімічного аналізу та мікроскопії, дослідники дійшли іншого висновку. Виявилося, що оксид заліза насправді використовували як флюс – спеціальну добавку до плавильних печей для покращення процесу виробництва міді.

Це відкриття стало прямим доказом гіпотези, яка існувала й раніше, але не мала вагомих підтверджень: залізо було відкрите не як окремий цілеспрямований винахід, а внаслідок експериментів у мідній металургії.

Стародавні металурги свідомо використовували оксид заліза у процесі виплавки міді. Це свідчить про те, що вони вже тоді розрізняли його як окремий матеріал і вивчали його властивості у печі. Саме такі експерименти майстрів, що працювали з міддю, стали вирішальним кроком до розвитку металургії заліза, йдеться в дослідженні, опублікованому в Journal of Archaeological Science.

Щойно технологія поширилася, розпочалася Залізна доба, яка тривала близько 700 років і спричинила кардинальні зміни у житті людства. Сільське господарство стало ефективнішим, війни – жорстокішими, а завдяки новому твердому й міцному металу з'явилися досконаліші інструменти.

Що може бути не так?

Звісно, Квемо-Болнісі – це лише одна локація, і в різних куточках світу виробництво заліза могло розвиватися по-різному. Проте вчені проводять паралелі з іншими схожими об'єктами, зокрема з майстернею, знайденою в Ізраїлі.

Також може бути важливим той факт, що залізовмісні мінерали часто знаходять у тих самих місцях, що й родовища міді. Це робить більш імовірним те, що в процесах виплавки міді регулярно використовували також елементи заліза.

Пошук витоків заліза ускладнюється відсутністю письмових джерел того часу, схильністю металу до іржавіння та недостатнім дослідженням місць його виробництва. Саме тому знахідка в Квемо-Болнісі є такою важливою для науки. Завдяки вдосконаленню аналітичних інструментів у вчених з'являється можливість повертатися до вже вивчених археологічних пам'яток і розкривати їхні нові таємниці навіть через десятиліття після перших розкопок.