Точка вогню. Розмова про дрони, ракети та Міндіча — з головним конструктором Fire Point Денисом Штілерманом
Точка вогню. Розмова про дрони, ракети та Міндіча — з головним конструктором Fire Point Денисом Штілерманом

Точка вогню. Розмова про дрони, ракети та Міндіча — з головним конструктором Fire Point Денисом Штілерманом

Точка вогню. Розмова про дрони, ракети та Міндіча — з головним конструктором Fire Point Денисом Штілерманом

Виробник українських ударних дронів і крилатих ракет розповів про історію компанії, застосування своїх виробів і майбутні плани, а також відповів на питання про зв’язок із Тимуром Міндічем і критику Юрія Касьянова.

Про компанію Fire Point та її ракету «Фламінго» за останні два місяці не говорив лише той, хто не має доступу до Інтернету. Втім, окрім контексту про знищенняНПЗ, військових заводів і пілотів російського «Рубікону», з’явився й іншийпро можливий зв’язок із партнером Володимира Зеленського Тімуром Міндічем, розслідування НАБУ та відсутність застосування ракети «Фламінго».

Кореспондент ZN.UA вирішив дізнатися деталі з усіх питань, які цікавлять читачів нашого видання. Для цього він обрав доволі складний шлях і домігся можливості взяти інтерв’ю безпосередньо в головного конструктора компанії Fire Point Дениса Штілермана — людини, яка розробила дрон FP-1 і ракету FP-5 «Фламінго».

Пане Денисе, хотілося б зробити ретроспективу до початку діяльності вашої компанії. Як і з чого все починалося?

— Думаю, варто почати зі старту повномасштабного вторгнення Росії 2022 року. Я зі своїми добрими друзями став допомагати військовим. Ми годували людей, допомагали з логістикою артилеристам, заправляли ту саму артилерію, возили людей на бойові позиції. Всі допомагали, хто чим міг: грошима та діями.

Потім я почав купувати дрони за свої гроші й побачив, що на ринку нічого купувати. Те, що продається, коштує якихось божевільних грошей. Тому в листопаді 2022 року ми вирішили зробити дрон із вантажопідйомністю 50 кілограмів, десь кілометрів на 800 дальності, а головне — щоб ціна була в районі 60 тисяч доларів, не більше. Зробили дрон, хоча це й не було легко, потім познайомилися із Силами спеціальних операцій. Вони побачили великий потенціал у нашому виробі, зрозуміли його важливість і за фактом взяли нас під опіку — за це ми їм дуже вдячні.

Тобто перший дрон ми ще 2022 року зробили, а почали літати в січні 2023-го, в травні вже кодифікували. У серпні отримали перший контракт на 50 штук, потім ще на 150, тобто на зовсім невелику кількість. Ми їх виготовили і передали у військо.

Фото надано компанією Fire Point

2024 рік почався у нас без контрактів, без будь-чого фактично. Так було перші місяці 2024-го. Потім посольство США разом із Силами оборони організувало випробування, які проходили на спеціальному полігоні. Там було залучено багато виробників, я не хочу згадувати всі назви, бо вони можуть цього не бажати. Але там була непогана конкуренція. Однак єдина компанія, яка пройшла повністю всі випробування, це Fire Point. І це була наша перемога.

— А в чому полягало завдання?

— Під час випробувань ми в автоматичному режимі пролетіли під кількома комплексами РЕБ, не просто чимось базовим, а над дуже серйозними комплексами, ми пройшли всі перешкоди. Також під впливом РЕБ влучили в ціль і продемонстрували можливості бойової частини. Після цього було зроблено аналіз як нашими, так і європейськими та американськими спеціалістами, — і ми почали отримувати значні замовлення. Тоді ми й отримали наші контракти, дрони з яких досягли багато успіхів у Росії.

Тихорецьк, Торопець, Котлубань, Борисоглебськ, Морозовськ, Балтимор і купа російських НПЗ — це все робота Сил оборони нашими дронами, і це стало можливим саме після цих випробувань.

Не можу не бути скептичним у цьому питанні: в Україні є багато проктів ударних дронів, які мають доволі якісні характеристики, але їхні виробники не отримують великих контрактів роками. Ви кажете, що питання лише у випробуваннях на полігоні?

— Ідіть виграйте випробування відкриті або якісь змагання, і тоді отримуватимете кошти. Якщо у вас є якийсь успішний кейс, що працює не на папері і не у ваших мріях, а в реальності, то ви отримаєте контракти.

Наприклад, зараз є дуже багато виробників, які показують свої CRPA-антени і доводять, що вони працюють. Але коли ми їх випробовуємо, то бачимо, що вони є сміттям. Або навіть приходять світові бренди і приносять свої навігаційні системи, а вони кардинально відрізняються від своїх паперових характеристик. Робіть якісні вироби — і матимете контракти, все дуже просто.

Тобто ви вважаєте, що рецепт отримання великих державних замовлень полягає лише в якості й ефективності виробів?

— Рецепт полягає у створенні того, що реально працює. Ще один приклад: за одним із контрактів ми передали партію БПЛА FP-1 замовнику, а в нього вони зберігалися буквально стоячи в калюжах чотири місяці. По ідеї, після цього дрони мають бути взагалі непридатні. Ми їх забрали, зробили ремонт, поміняли антени, які вже не працювали на той момент, замінили багато інших компонентів — і вони полетіли. Тобто були успішно застосовані.

Та якщо повертатися до нашої історії, то найважливішим став момент, коли почалися регулярні влучання. Тобто підтвердження ефективності та всіх заявлених характеристик. Саме 2024 року наш дрон почав працювати масово й ефективно. Однак ми побачили, що ті навігаційні рішення, які раніше працювали, згодом перестали працювати. Ті антени, які ніколи не подавляв РЕБ, почали подавляти. Потрібно було шукати нові рішення. І ми виділили для себе кілька виробників, які роблять найкращі антени. А щоб запобігти спуфінгу (від англ. spoofing надсилання сигналів, що імітують справжні сигнали GPS, аби обманути приймачі позиціонування. — В.К.), розробили свій власний алгоритм детекції, який вже довів свою ефективність. І станом на зараз ми можемо з упевненістю заявити, що наші дрони неможливо заспуфити.

Якщо FP-1 такі безвідмовні, то що ви можете сказати про удари ваших дронів по Москві, яка, безперечно, є головною ціллю для України зараз? Чому у московському небі ще жодного разу не бачили FP-1?

— До Москви дуже складно пройти, тому що там дуже велике кільце ППО. Вони мають велику кількість гелікоптерів, піднімають усі одразу, починають збивати дрони. Пройти Москву дуже і дуже складно, хоча реально. І зараз ми над цим працюємо. Станом на осінь 2025 року ми розуміємо, що майбутнє полягає в роботі у безGPSному середовищі. І виходячи з цього, ми створили реально діюче рішення — систему нічного мап-метчингу, який працює на низьких висотах. Денний мап-метчинг існує давно, а от нічний досі застосовувався доволі обмежено, якщо говорити про низькі висоти.

Можна пояснити деталі для наших читачів?

— Ти летиш, припустимо, на висоті 50 метрів, у тебе потрапляє якась кількість точок рельєфу. І система в моменті порівнює точки, які вона розпізнає, з тими координатами, що завантажені в неї при запуску. І в такий спосіб коригує себе під час польоту. Це дає змогу успішно проходити весь маршрут до цілі.

Раніше ця система вночі працювала лише на висоті 150 і більше метрів над рівнем землі. Але для нас така висота — це майже гарантоване потрапляння на радари та збиття, тому ми мусили в рази покращити нашу систему. Думаю, що ми можемо навіть назвати таку зміну геймчейнджером.

У цьому плані залишилося тільки одне — зробити свою власну супутникову групу, яка зможе покривати всю територію Росії і надавати нам незалежну розвідувальну інформацію. Тоді все працюватиме взагалі ідеально. Тобто наша система може бути вразливою для джемінгу (від англ. Jamming заглушення радіосигналів. — В.К.), але її буде неможливо заспуфити. Сигнал буде шифрованим і все працюватиме так, як зараз працює в наших американських партнерів. У цьому плані Україні справді дуже потрібна власна супутникова група.

А чому б Україні просто не купити супутники в партнерів? Або ж просто отримати доступ до них?

— Це зовсім інше. Якщо ви купуєте чийсь супутник, то залежите в подальшому від цієї країни. Наприклад, якщо взяти супутник у якоїсь американської компанії, то може запросто скластися ситуація, коли ви платите великі гроші, а потім уряд країни просто забороняє вам користуватися супутником. Ми говоримо про площину, де вкрай важлива незалежність.

Давайте поговоримо про вашу крилату ракету. Як почалася історія «Фламінго» та в чому її головна відмінність порівняно з конкурентами?

— 2024 року ми вирішили зробити власну крилату ракету. До нас прийшов один із наших партерів і приніс ідею, що потрібно зробити клон «Стрижа», радянського Ту-141. Ми подивилися й одразу зрозуміли, що це безглузда ідея. Використали зрештою від нього лише прискорювач. Згодом ми зробили ракету, яка на сьогодні є найкращою за дальністю та масою БЧ у всьому світі. Водночас це ракета з нормальним сучасним рішенням, яке працює за помірні гроші.

Фото надано компанією Fire Point

Про яке саме рішення йдеться?

— Я маю на увазі боротьбу зі спуфінгом. Тому що основна біда всіх подібних проєктів — це те, що вони навіть не підозрюють, в якому електронному полі працюватимуть. Ну, і ще одна дуже важлива деталь полягає в тому, що ракета композитна — її не так видно на радарах, як алюмінієві ракети.

Щодо темпів виробництва. Ви говорили про сім ракет на день, які мають бути вже до кінця року. Чи вдається досягати цієї мети станом на зараз?

— Зараз ми виробляємо дві-три ракети на день, а весь подальший процес плануємо реалізувати згідно з графіком. Але варто розуміти, що ракета «Фламінго» вироблятиметься у тих обсягах, які у нас будуть замовлені.

Чому в такому разі ми бачимо доволі мало бойових застосувань цієї ракети? Досі медійно відомий лише випадок ураження бази ФСБ поблизу Армянська.

— Це питання вже до військових. Застосування були, саме успішні застосування. Чому вони не є масовими, це питання не до нас, тому що ми є виробником, а не користувачем виробу.

Тобто питання виключно в замовленні та застосуванні з боку Збройних сил? У компанії немає проблем із масштабуванням виробництва?

— Звісно, деякі питання можуть бути і в нас. Наприклад, у випробуванні двигунів. Уже не секрет, що ракета «Фламінго» має двигун АІ-25, який встановлювався на велику кількість радянських літаків. Зараз ми використовуємо двигуни, які мають незначний, але водночас достатній для роботи залишковий ресурс. І кожен із цих двигунів потребує проведення окремих випробувань. Це займає додатковий час, але повторюся, що за наявності замовлення всі ці питання будуть вирішені.

Ви підкреслюєте ефективність та успішність як щодо дронів, так і щодо ракет. Утім, це поняття доволі суб’єктивне: що є ефективним, а що ні. Мова лише про влучання в ціль чи як ви це визначаєте?

— Є певна формула, за якою вимірюється ефективність діпстрайку. Вона виглядає як кількість доставлених кілограмів, помножена на певну кількість кілометрів і поділена на суму в гривнях, яка для цього потрібна. Але, звісно, є поправка на стійкість до РЕБу, відсоток дольоту та інші фактори, які впливають на роботу. Якщо всіх цих складників досягнуто, то ми можемо говорити про максимальну ефективність.

Давайте уточнимо ціну. Вартість ракети вже відома, вона досягає 500–600 тисяч доларів за один виріб. Але якщо ми говоримо про вартість проєкту, то про яку суму йдеться?

— Мова приблизно про 50 мільйонів доларів. Це були кошти із прибутку компанії — за фактом сума, яку ми вклали в наш проєкт із моменту його запуску. Тут головне те, що жодних грошей ми не брали у держави, а зробили все виключно власним коштом.

У вас був грант від Brave1 трохи більше року тому. Це не фінансування держави?

— Ми його повернули державі в повному обсязі, як і взяли.

Однак якщо йдеться про ціну, то це вкрай мала сума для проєкту крилатої ракети. Якщо порівняти з американськими подібними проєктами, то вони коштували в десятки разів дорожче і займали роки, якщо не десятки років.

— Усе дуже просто: ми не маємо стільки часу на розробку і тому повинні розпоряджатися наявними умовами та ресурсами. Дуже важливим є те, що від самого початку ми працювали в середовищі, де держава прибрала все бюрократичне навантаження. Саме воно заважало ефективній роботі в нашій галузі. До прикладу, випробування європейських прототипів крилатих ракет відбувалося 82 місяці. У нас — три місяці. Тому що ми прибрали бюрократію та зайнялися ефективним менеджментом.

— За всієї поваги, такі цифри здаються нереальними, навіть якщо бюрократія повністю зникла, а менеджмент був найефективнішим у світі.

— Якщо ми будемо вдаватися в деталі, то справа ще й у особливостях самої ракети, у двигунах, які ми встановили, у тому, як наш виріб зав’язаний саме на вітчизняних компонентах, які вдалося швидко масштабувати, а також на багатьох інших деталях, багато з яких не можуть бути публічними.

Приміром, ми не замовляємо одного із потрібних нам верстатів із Європи, адже він коштує п’ять мільйонів євро та виготовляється більш як дев’ять місяців. Ми замовляємо всі комплектуючі, які приїжджають за півтора місяця, а потім збираємо його самі ще за три місяці. І все це — за ціною менш як 500 тисяч євро в сумі.

Щодо вашого заводу в Данії. На якому етапі зараз перебуває його відкриття?

— Це точно не те питання, про яке ми можемо зараз широко говорити. Можемо сказати, що цей проєкт реалізовується саме з безпекових міркувань, для того щоб не піддавати наші найчутливіші та найскладніші технології ударам «Іскандерів». Зокрема, ми виготовлятимемо в Данії ракетні двигуни для нашої майбутньої балістики, ракет FP-7 і FP-9. Більше деталей озвучимо вже тоді, коли завод повноцінно працюватимемо.

До речі, про FP-7 і FP-9. На якому етапі перебуває розробка ваших балістичних ракет, про які було заявлено не так давно?

— Я думаю, що ви дізнаєтеся про це більше вже в недалекому майбутньому. Поки ми не можемо давати детальнішу інформацію, окрім тієї, яка була озвучена на виставці в Кельце у вересні.

Як відомо джерелам ZN.UA, зараз компанія Fire Point перебуває у стані переговорів з однією з близькосхідних держав, що планує викупити її частину. Чи можете ви це підтвердити?

— Ми дійсно ведемо переговори з одним із великих гравців ринку. Але без деталей.

А чи не боїтеся ви, що таким чином у компанію можуть зайти росіяни? Через фірму-прокладку чи в якийсь інший спосіб.

— Чисто теоретично так, можуть зайти. Наприклад, у компанії Airbus близько 8% належить російському бізнесу. Але зараз я сильно сумніваюся, що якась країна-партнер чи якась велика оборонна компанія візьме на себе ризик фронтувати Росію в подібній публічній угоді.

Більш як місяць тому в медіа прозвучала інформація про те, що співвласником вашої компанії є Тимур Міндіч, близький друг Володимира Зеленського. Зокрема, про це писав нардеп Ярослав Железняк і військовий конструктор Юрій Касьянов. Про це також неофіційно говорять журналісти й правоохоронці. Чи є Міндіч співвласником компанії та який його вплив на Fire Point?

— Вплив Міндіча на компанію дорівнює нулю, співвласником він не є. Щодо його впливу, то він прийшов до нас, коли ми виграли випробування на полігоні. Він дуже зацікавився компанією та висловив бажання увійти до списку акціонерів. Але з цього нічого не вийшло, бо ми йому відмовили. Це було ще навесні 2024 року.

Тобто після цього ви з ним не перетиналися?

— Ні, ми перетиналися з ним у наших власних питаннях, адже ми обоє євреї, але не у справах компанії взагалі.

Є інформація, що найближчим часом Міндіч таки збирається приїхати в Україну. Чи плануєте ви з ним зустрічатися?

— Ні, не планую.

Ми вже згадали про конструктора та військового Юрія Касьянова, який нещадно критикував вашу компанію в останні кілька місяців. Що ви могли б відповісти на його критику, яку, думаю, ви читаєте та вивчаєте?

— Я його не читаю, в мене немає на це часу. Лише одного разу прочитав його аналіз завищення цін на дрон FP-1. Раніше я поважав його як відомого в медіа спеціаліста, але коли бачу, що людина в своєму розрахунку не вказує найбільш коштовні складові частини нашого виробу і при цьому претендує на об’єктивність, то для мене вона втрачає будь-який авторитет. Ми зараз виробляємо найдешевший дрон у своєму класі, який при цьому є найефективнішим.

— У такому разі що ви можете сказати про справу Національного антикорупційного бюро, яка стосується дронів FP-1, а саме закупівлі їхніх компонентів? Як нам відомо, слідство досі активно ведеться.

— Офіційна відповідь НАБУ на наш запит, яку вже опубліковано в медіа, підкреслює, що справу відкрито не щодо нашої компанії, а щодо семи різних виробників ударних дронів, яких перевіряють на предмет можливого завищення цін на комплектуючі. Тобто не щодо Fire Point, а щодо семи компаній, серед яких є наша компанія. Речі зовсім різні, розумієте? Так, справа відкрита, слідчі дії ведуться, але жодних підозр чи звинувачень немає. Вони проводять перевірку, хочу наголосити.

Ну, і повторюся: наш дрон найдешевший у своєму класі та найефективніший. Це підтверджено багатьма сотнями застосувань та аналітикою, яка після них робиться різними джерелами, зокрема й енд-юзерами наших виробів.

Джерело матеріала
loader