Спростування малих фейків може лише збільшити інтерес до них - медійниця

Потрібно спростовувати лише окремі фейки, які дійсно вже встигли стати вірусними, бо якщо спростовувати щось оприлюднене на сторінці з невеликою кількістю підписників і вподобайок, то можна навпаки – розширити цей неправдивий контент на свою аудиторію.

Таку думку під час презентації дослідження «Небезпека в стрічці Facebook: клікбейт і таргетована реклама як знаряддя маніпуляцій та шахрайства» в Укрінформі висловила засновниця і фактчекерка ініціативи «НотаЄнота», викладачка кафедри онлайн-медіа КНУ ім. Т. Шевченка Альона Романюк.

«Насправді я, коли мене запрошують розказати, як фактчекити і так далі, кажу: будь ласка, не спростовуйте, якщо ви знайшли, наприклад, якусь сторінку, якихось пару десятків підписників і три десятки лайків - будь ласка, не спростовуйте. Ви таким чином поширюєте цей контент на свою аудиторію. Є сенс спростовувати те, що дійсно вже завірусилося, стало максимально великим - тоді є сенс спростовувати окремі кейси», - сказала вона.

Окремо аналітик Центру демократії та верховенства права Павло Бурдяк відзначив, що у ЦЕДЕМ виокремили низку цілей клікбейтних сторінок, створених передусім задля поширення російської пропагандита дезінформації.

«Як вони працюють: спершу з'являється типовий клікбейтний контент, як, наприклад, військові, які одружилися, але їх ніхто не привітав. Так формується певна база, аудиторія, яка взаємодіє з таким типом контенту. Потім їй починають підсовувати контент на політичні теми. І так формується ще більш стійкий зв'язок з цими клікбейтними сторінками. Згодом сторінка проявляє своє справжнє обличчя і починає поширювати вже відверту російську пропаганду та дезінформацію», - сказав він.

За його словами, іншою ціллю для окремої категорії клікбейтних сторінок є поширення радянської ностальгії, де схема дії аналогічна з попередньою, пояснив аналітик.

«Також є сторінки, які мімікрують під новинні видання і згодом поширюють певні типи політичного контенту. Такі сторінки також спочатку публікують типовий клікбейтний контент на релігійну або військову тематику. А після того вже з'являється контент політичного характеру, не завжди найвищої якості тощо», - заявив представник ЦЕДЕМ.

Бурдяк зазначив, що окрім цього, існують клікбейтні сторінки, ціллю яких є перенаправлення трафіку з Фейсбуку/Телеграму на інші платформи/Телеграм-канали тощо.

«Інша ціль, яку переслідує частина клікбейтних сторінок - це кошти», - сказав він.

Як повідомлялося, у МВС Польщі застерегли суспільство від російських фейків про підготовку «українського нападу на Польщу».