Трамп отменил встречу с Путиным, новые санкции ЕС, чехи скинулись на "Фламинго": новости дня

Президент США синхронно з ЄС вдарив додатковими санкціями по Росії.

Китай критикує рішення про санкції і погрожує Євросоюзу.

Саміт ЄС підтвердив мету посилити обороноздатність Євросоюзу до 2030 року і обговорює надання Україні "репараційного кредиту", через який турбується Бельгія.

Все важливе і цікаве за четвер, 23 жовтня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Трамп скасував зустріч з Путіним.

Президент США Дональд Трамп заявив, що передумав ближчим часом зустрічатися з правителем Росії Владіміром Путіним у Будапешті.

"Не виглядає так, що ми рухаємося у ту точку, у яку маємо прийти – тож я скасував її (зустріч.

– Ред.).

Але ми це зробимо у майбутньому", – сказав американський президент.

Хоча Путін думає, що Трамп "переніс", а не скасував зустріч у Будапешті.

Він додав, що Росія нібито завжди підтримувала діалог, який "завжди краще, ніж якась конфронтація, ніж якісь суперечки, а тим паче війна".

Президент США вдарив санкціями по РФ.

Вашингтон вдарив санкціями по "Роснєфті" та "Лукойлу".

Це перші обмеження проти Росії, які запровадили Сполучені Штати за другої президентської каденції Дональда Трампа.

На додачу до "Роснєфті" й "Лукойлу", у списку санкцій опинилися ще низка прямо пов’язаних з ними дочірніх компаній та усі, де від 50% акцій прямо чи опосередковано належать вищезгаданим.

"Сьогоднішні санкції посилять тиск на енергетичний сектор Росії та погіршать спроможність Кремля отримувати доходи для своєї воєнної машини і підтримувати свою ослаблену економіку", – зазначають у заяві Офісу з контролю за зовнішніми активами (OFAC).

Мінфін США дав час до 21 листопада на те, щоб усі згорнули співпрацю з підсанкційними компаніями.

Крім того, американський президент США Дональд Трамп заявив, що планує поговорити із лідером Китаю Сі Цзіньпіном, аби той перестав купувати нафту Росії.

При цьому держсекретар США Марко Рубіо заявив, що США досі відкриті до подальших переговорів з Росією.

"Ми все ще хотіли б зустрічей з російською стороною… У мене була хороша розмова з очільником МЗС Лавровим, і ми ще повернемося до неї.

Ми завжди будемо зацікавлені у взаємодії, якщо є можливість досягти миру", – сказав Марко Рубіо.

Посол України у США Ольга Стефанішина привітала рішення Вашингтона ввести повні блокувальні санкції проти найбільших нафтових компаній Росії.

"Це рішення повністю відповідає послідовній позиції України: мир можливий лише завдяки силі та тиску на агресора з використанням усіх доступних міжнародних інструментів", – наголосила вона.

Президент України Володимир Зеленський на тлі довгоочікуваного посилення адміністрацією Трампа санкцій проти Росії допускає ухвалення рішення і про передачу Києву ракет Tomahawk у довгостроковій перспективі.

Путін обіцяє "приголомшливо" відповісти на далекобійні удари по РФ.

19-й пакет санкцій ЄС.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн привітала нафтові санкції США проти Росії.

"Разом з очікуваним ухваленням 19-го пакета санкцій ЄС це буде чітким сигналом з обох боків Атлантики про те, що ми зберігаємо колективний тиск на агресора", – зазначила президентка Єврокомісії.

Прем’єрка головуючої у Раді ЄС Данії Метте Фредеріксен назвала нові санкції США "великим позитивом".

"Це позитив, що ми сьогодні запроваджуємо 19-й пакет санкцій, а американці синхронно оголошують санкції проти нафтового сектора", – прокоментувала вона перед початком саміту лідерів ЄС.

Євросоюз вранці 23 жовтня остаточно затвердив 19-й пакет санкцій проти Росії за письмовою процедурою.

"Енергетичний" блок пакета санкцій передбачає заборону імпорту російського СПГ – через 6 місяців для короткострокових контрактів і з 1 січня 2027 року для довгострокових контрактів, що синхронізовано з планом Єврокомісії Re.

Також це посилення заборони співпраці з "двома нафтовими гігантами Росії" і санкції проти ще 117 танкерів "тіньового флоту", що збільшує загальну чисельність підсанкційних суден до 558.

Запроваджується новий механізм обмеження пересування російських дипломатів у ЄС з 3-місячним перехідним періодом.

Деталі нового пакета санкцій – в новині.

Цікаво, що Європейський Союз також запровадив заборону на в'їзд і заморозив активи керівника провідного московського університету Нікіти Амісімова, який на початку цього року розпочав магістерський курс про те, як обійти санкції ЄС.

Президент Володимир Зеленський подякував Європейському Союзу за ухвалення сильного 19-го санкційного пакета проти Росії.

"Важливо, що Євросоюз, Велика Британія, Америка діють синхронно, щоб посилити тиск на Росію і наблизити потрібний усім нам мир.

Санкційного тиску має бути більше, і про це говоритимемо сьогодні в Брюсселі з партнерами", – додав Зеленський.

Реакція Китаю на санкції.

Китай засудив санкції проти Росії.

Пекін, зокрема, заявив у четвер, що виступає проти нещодавніх санкцій, запроваджених США проти двох найбільших російських нафтових компаній через війну Москви в Україні, заявивши, що вони не мають "жодного підґрунтя в міжнародному праві".

Крім того, речник Міністерства закордонних справ Го Цзякун розкритикував санкції проти Росії, узгоджені в середу ЄС, під які потрапили китайські компанії, заявивши, що Пекін "дуже незадоволений".

"Китай не є ні творцем української кризи, ні її стороною.

Європейська сторона не в тому становищі, щоб робити безвідповідальні зауваження щодо нормальних обмінів і співпраці між китайськими та російськими підприємствами"., – сказав він.

Го закликав Брюссель "припинити робити з Китаю проблему", пообіцявши, що Пекін "вживатиме всіх необхідних заходів для захисту своїх законних прав та інтересів".

Щодо оборони Європи.

Саміт лідерів 27 держав ЄС підтвердив, що їхньою метою є посилення обороноздатності Євросоюзу до 2030 року на тлі загарбницької війни Росії проти України та її наслідків.

Ці плани прописані у презентованій минулого тижня Єврокомісією оборонній "дорожній карті".

Докладно про те, що пропонує Єврокомісія і за рахунок чого (і коли саме) Європа планує забезпечити свою безпеку, читайте в статті кореспондентки "Європейської правди" у Брюсселі Тетяни Висоцької Космічний щит, дрони і Варта східного флангу: про яку оборонну політику домовляється ЄС.

"Україна залишається першою лінією оборони Європи та невід’ємною частиною європейської системи безпеки й оборони, і ЄС продовжуватиме підтримку та поглиблену співпрацю з Україною", – йдеться в "дорожній карті".

Зокрема, Європа хоче отримати вигоду від бойового досвіду України, її інноваційних досягнень, ефективно налагодженої взаємодії цивільного та військового секторів і нарощених промислових потужностей.

Крім того, у Конгресі США просувають закон про посилення безпеки східного флангу НАТО.

Законопроєкт передбачає пріоритетний доступ союзників східного флангу до ключових американських програм військової допомоги, включаючи Foreign Military Financing та постачання надлишкового оборонного обладнання.

Україна отримує особливе місце в документі: преамбула визначає її як передову лінію безпеки США та НАТО.

Щодо "репараційної позики".

А довгострокові гарантії безпеки для України Євросоюз збирається забезпечувати, серед іншого, за рахунок "репараційних позик" (reparation loan).

"Це дозволить створити передбачуване багаторічне фінансування для України та забезпечити її постійний доступ до потоку високотехнологічного військового обладнання – переважно з європейської та української оборонної промисловості – відповідно до потреб поля бою.

Такий механізм стимулюватиме промислові партнерства з європейськими компаніями для інновацій і масштабування виробництва", – йдеться у пропозиції Єврокомісії.

Перед засіданням Європейської ради у Брюсселі прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику" для України з використанням знерухомлених російських активів.

Перша – повний розподіл юридичних ризиків.

Друга – гарантії того, що долучиться кожна країна на випадок, якщо гроші доведеться повертати.

Третя – Бельгія хоче, щоб аналогічні кроки поруч з нею робили інші країни, де є знерухомлені російські активи.

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас сказала, що розуміє побоювання Бельгії з приводу "репараційної позики" Україні і що у ЄС шукатимуть рішення, які врахують ці ризики.

"Усі погоджуються у тому, що жодна країна не має нести усі ризики наодинці.

Тож якщо нам буде потрібно розробити механізм, щоб Бельгія мала ті запевнення, яких потребує, то потрібно працювати над цим", – зазначила головна дипломатка ЄС.

Німеччина та Фінляндія очікують прориву у питанні використання активів РФ.

Як повідомляє Bloomberg, Бельгія хоче послабити висновки саміту ЄС щодо використання росактивів.

Москва погрожує ЄС через ініціативу "репараційної позики" для України.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Украъна планує використати частину коштів, які надійдуть в Україну в рамках "репараційних кредитів" із заморожених активів Росії, на виробництво далекобійної зброї на території України дальністю до 3000 км.

Чехи скинулися на "Фламінго".

Чеські активісти закрили збір на українську ракету "Фламінго" за дві доби.

До речі, чехи розділились у питанні, чи допомагати Україні зброєю.

Фінляндія скерує 100 млн євро на закупівлю американської зброї для України в рамках механізму PURL.

Іспанія на тлі критики Трампа приєднається до закупівлі зброї США для України.

Верховна Рада ратифікувала угоду з Хорватією про співпрацю у сфері розмінування.

Різне щодо українців.

Генсек Ради Європи шокований убивством українських журналістів на Донеччині.

Суд Італії відклав рішення про екстрадицію українця у справі про підрив "Північних потоків".

У Польщі призупинили депортацію двох українців і білоруса, затриманих на концерті Макса Коржа.

Прем'єр Баварії закликає ЄС обмежити в'їзд молодих українців.

Решта новин.

У Румунії чоловік на автівці намагався протаранити ворота посольства РФ.

Зеленський просить ЄС зняти "штучну блокаду" і відкрити кластери для України.

У Чорногорії вперше з 2020 року переважає кількість противників членства в НАТО.