Радиодиктант 2025: какое слово в тексте стало языковым хитом, и что оно означает

Одним из таких слов стало "пітятко", которое для многих участников радиодиктанта было мягко говоря, малознакомым. Необычная лексема сразу же стала предметом оживленных разговоров в соцсетях, пишет "Закарпаття онлайн".

"Пітятко" – что это

Питятко – это диалектизм, который в переводе означает "цыпленок" или "цыпа". Слово происходит из западноукраинских, в частности гуцульских и закарпатских говоров и является частью языкового наследия региона.

В абзаце текста писательницы Евгении Кузнецовой "Треба жити!" вместе с "пітятко" употребляются еще несколько слов, которые редко употребляются в повседневной речи в большинстве регионов:

"Треба любити свій дім, навіть якщо він тимчасовий і далеко від справжнього дому — того, що в серці. Треба здавати кров, і, може, з нею ще в чиємусь серці поселиться любов до слів: "допіру", "пітятко" чи "кияхи"".

Непонятные слова из Радиодиктанта 2025

• Кияхи — диалектное слово, которое обозначает кочан кукурузы.
• Допіру — тоже диалектизм. Можно заменить "только что" или "только".
• Лелітки – пайетки, блестящие точки или название цветка.

"Пітятко" – реакция соцсетей

На использование диалектизмов в тексте радиодиктанта пользователи отреагировали по-разному, начиная от юмора и заканчивая сарказмом или даже искренним возмущением.

""Допіру їхали пітятка в лелітках Укрзалізницею до між'яр'я, та їли паляницю з кияхами". Это фраза, которая может разрушить Россию до основания", – пишет блогер и политик Виталий Чепинога.

"Сукні з "лелітками", "пітятко", "допіру" — это так прям классно звучит. О "кияхах" у нас так говорили", – делится мнением волонтер и предпринимательница из Луганской области Марина Богун.

"Пітятко"! Какое чудесное слово, никогда не слышала его. Сколько лет учу украинский, а шкатулка бездонная", – добавила режиссер Ирина Цилык.

Текст радиодиктанта 2025

Треба жити!

Жити треба цікаво: читати книжки, ходити в театр, дресирувать пса Патрона…

Треба жити! Не впівсили, не трошки, не завтра, не після. По-справжньому! Зараз! Треба гладити котів, збирати гриби, везти цуценят із фронту на "інтерсіті", робити ремонт і приносити щастя тим, кого любимо. Треба купувати сукні з лелітками і донатити на військо, вишукувати РЕБи і генератори, а ще — нишпорити вечорами в міжʼярʼї ботсаду, бо на перший урок треба принести каштанів.

Треба любити свій дім, навіть якщо він тимчасовий і далеко від справжнього дому — того, що в серці. Треба здавати кров, і, може, з нею ще в чиємусь серці поселиться любов до слів: "допіру", "пітятко" чи "кияхи".

Треба цілуватися, коли випадає нагода, і казати те, що на думці. Немає часу на півтони. Матеріальне — крихке, життя тікає крізь пальці. Справжнім виявилось тільки те, за що не можна схопитись руками: спогади, сміх і любов.

Ще треба плакати, коли можеться. За все те, що ніколи не мало з нами статися. За те, що ми не тільки знаємо, як пишеться "далекобійний дрон" або "балістична ракета", а й розрізняємо їх на слух.

Росіяни хочуть, щоб ми стали схожими на них: скніли у вічній гризоті. А ми будемо жити цікаво — всупереч історії і заради тих, хто після нас говоритиме нашою мовою.

Как известно, многократная победительница Национального радиодиктанта Кристина Гоянюк публично раскритиковала нынешний текст во время прямой трансляции.

Также сообщалось, что Наталья Сумская призналась, что ей было странно повторять много раз те же предложения.