Жили 8500 років тому: древня ДНК розкрила існування таємничої генетичної лінії корінних жителів Аргентини

Міжнародна група вчених, до якої входив Родріго Норес з Національного університету Кордови, проаналізувала 238 стародавніх геномів зі скелетних останків, вік яких сягає 10 000 років, пише Live Science.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Результати виявили "давню генетичну лінію", унікальну для цього регіону, яка зберігалася в ізоляції приблизно до 1800 року н. е. "Наше головне питання було таким: з огляду на розташування цього регіону посередині між трьома іншими популяціями, чи були люди тут сумішшю цих предків, чи ні?" — пояснив Норес.

Дослідники виявили, що, на відміну від навколишніх спільнот, ця лінія впродовж тисячоліть майже не змішувалася генетично. Попри зміни в навколишньому середовищі та поширення амазонських груп у цьому регіоні, ця популяція зберегла свою генетичну ідентичність.

Це відкриття суперечить припущенню, що стародавні південноамериканські групи часто змішувалися під час міграції по континенту. Примітно, що сліди цього стародавнього роду все ще присутні в ДНК деяких сучасних аргентинців, що свідчить про довгострокову генетичну безперервність.

Хоча в центральній Аргентині історично існувало безліч мов, це не відповідало біологічному різноманіттю. Генетична схожість між різними громадами вказує на те, що члени цього роду, ймовірно, розмовляли різними мовами, маючи спільних предків.

Важливо Мудрість мая: археологи розкопали таємничу півметрову скульптуру

Ця стійка генетична структура слугує важливим орієнтиром для зв'язку археологічних свідчень з історією населення, поглиблюючи наше розуміння того, як розвивалися корінні культури в Південній Америці.

Раніше Фокус писав про відновлення розкопок древнього міста Угарит у Сирії. Після 14 років перерви вчені повернулися, щоб дослідити батьківщину першого у світі алфавіту.

Також ми розповідали про неочікуване відкриття у Англії. Раптовий обвал гробниці XVIII століття призвів до виявлення ще давнішого склепу, похованого під землею.