Мріяв про кар'єру футболіста та мав туберкульоз: архівні фото Усика з дитячих років

Боєць продовжує домінувати в надважкій ваговій категорії навіть у 38 років, хоча напередодні й втратив статус абсолютного чемпіона світу, відмовившись від обов'язкового захисту пояса WBO. 24 Канал підготував добірку ретро-фото легенди українського спорту.

Як у дитинстві виглядав Усик?

Олександр народився 17 січня 1987 року в Сімферополі. Його батьки не були з Криму, але саме там вони працювали й познайомились у 1984 році.

Тато родом з Сумщини був військовим, а мати – з Риботина, що на Чернігівщини. Саме в рідному селі Надії Петрівни минула значна частина дитинства Олександра Усика, куди його родина згодом повернулася.

Олександр Усик з батьком і старшою сестрою / Фото з соцмереж боксера

У Риботині Сашко пішов у місцеву школу, де навчався до четвертого класу. У селі він допомагав батькам та навіть пас худобу.

Саме там Усик отримав перший у житті нокаут. Про нього він розповів в інтерв'ю для Sky Sports перед реваншем проти британця Даніеля Дюбуа, коментуючи потужну силу ударів зіркового панчера.

Ні, удар Даніеля в першому бою – не найсильніший в моєму житті. Якось я пропустив від коняки. Я працював на фермі. Одного дня, йдучи давати їжу коням, командував оточуючим, щоб ті розійшлись. І тут – бам. Нокаут. 0 поєдинків, 0 перемог, 1 нокаут,
– зазначив жартома українець.

Усик у дитинстві / Фото з сімейного архіву

З дитинства Сашко був активним хлопчиною та відвідував різні гуртки та секції. Він зізнавався, що мріяв стати танцюристом або навіть співаком, проте сім’я не мала грошей, щоб підтримувати артистичні захоплення сина.

У дитинстві мріяв стати співаком чи танцюристом, навчитися грати в театрі чи кіно, але батьки не мали грошей. Вони працювали, але на це можна було купити тільки одяг та їжу. Тато чесно мені про це розповів,
– зізнався спортсмен.

В дитячі роки Олександр також пережив дуже тяжкий період і був фактично на межі життя та смерті. Він захворів однією з форм туберкульозу й лікарі не давали позитивних прогнозів щодо його одужання.

Мамі навіть говорили, що вона молода й, можливо, варто задуматися про ще одну дитину. Самого ж хлопця налаштовували на довге відновлення, де спорт мав відігравати важливе значення.

Усик з мамою / Фото з соцмереж боксера

Йшлося в першу чергу про базові фізичні вправи, але з часом він поступово одужував і починав захоплюватися різними видами спорту. Особливе місце в серці хлопця займав футбол, який став його пристрастю.

У 1999 році родина повернулася до Сімферополя й перед Олександром відкрилися нові спортивні горизонти. Він пройшов перегляд і став гравцем юнацької команди Таврії.

Усик грав на позиції лівого півзахисника й мав непогані успіхи у футболі. Проте в один момент усе закінчилося через другий нокаут Сашка, але тепер уже він був його автором, коли не стримався та відповів на нецензурщину з боку суперника.

Тренер вимагав в Олександра вибачень перед командою та хлопцем, якого вдарив. Проте Усик не відчував своєї провини та не погодився, фактично закінчивши футбольну кар'єру.

Згодом він зізнався, що пішов з футболу також через фінансове навантаження на батьків. Для цього виду спорту потрібне було екіпірування та поїздки, на які в родини не вистачало грошей.

Як Усик опинився в боксі?

Саме після цього інциденту Олександр Усик уперше звернув увагу на бокс. На цей шлях його наставив батько, який хотів, щоб син залишався у спорті.

Олександр Анатолійович у минулому сам був боксером-аматором і порадив сину спробувати себе у цьому виді спороту, але спочатку це не викликало великого ентузіазму в юнака. Він чинив супротив і заявляв, що бокс йому не до вподоби.

Проте врешті-решт Сашко дослухався, адже енергії в нього було дуже багато й сперечатися з батьком в родині не було заведено. До того ж секція була безплатною й він нічого не втрачав.

Усик на початку боксерського шляху / Фото з інстаграму спортсмена

Тут на заваді стала ще одна перепона – тренери вважали, що розпочинати займатися боксом у 15 років уже доволі пізно й не хотіли за нього братися. Усик просив хоча б спробувати, але йому відмовили у декількох залах.

Та одного разу його запросив друг побоксувати в залі, де тренувався сам. Ставлення наставників було майже ідентичне, але свій шанс він отримав і врешті-решт усе змінив один спаринг, який тривав близько 45 хвилин.

Усик провів його з Сергієм Лапіним і пропускав дуже багато ударів. Юнак благав тренера зупинитися, але той наполягав продовжувати, після чого зізнавався, що саме тоді він побачив в очах хлопця вогонь і подумав, що з цього щось може вийти.

Усик в підлітковому віці / Фото з соцмереж боксера

В цей час у житті боксера з'явилося кохання. Він познайомився з Катериною, яка вчилася в паралельному класі.

Пара почала зустрічатися й це почуття не завершилося звичайним підлітковим романом. Вони тривалий час були разом й у 2009 році офіційно стали родиною.

Олександр і Катерина в юні роки / Фото з соцмереж Усика

У березні 2010 року в пари народилася перша дитина. Донечку назвали Єлизаветою.

Олександр з дружиною та маленькою донечкою / Фото з сімейного архіву

В цей час Олександр Усик уже гучно заявляв про себе на аматорському рівні. Він встиг взяти участь у першій Олімпіаді-2008, де дійшов до чвертьфіналу, а також тріумфував на європейській та світовій першостях.

Усик під час аматорської кар'єри / Фото з соцмереж спортсмена

А апогеєм стали Олімпійські ігри-2012. У Лондоні українець здобув "золото", здолавши на шляху до чемпіонства росіянина Артура Бетербієва, болгарина Тервела Пулєва та італійця Клементе Руссо, того самого, який зупинив його на попередній Олімпіаді.

Саме після цієї перемоги Олександр Усик станцював на ринзі гопака, який зробив його улюбленцем глядачів.

Переможний гопак Усика після тріумфу на ОІ-2012: дивіться відео

Після цього він перейшов у професійний бокс, де став справжньою легендою. Олександр Усик підкорив крузервейт і надважку вагову категорію, ставши першим в історії бійцем, який тричі здобував статус абсолюта.

Наразі він володіє трьома чемпіонськими поясами, очолює рейтинг найкращих боксерів надважкого дивізіону від BoxRec і досі залишається непереможним на профі-рингу. Проте це вже зовсім інша історія…