/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F137%2F3e657cac568fffe99d79318f7a45ff2f.jpg)
Огляд доповнення Kingdom Come: Deliverance 2 – Mysteria Ecclesiae
Mysteria Ecclesia — третє й останнє доповнення до Kingdom Come: Deliverance II, яке мало стати фінальним акордом історії Генрі. Після господарських клопотів у Legacy of the Forge та ремісничих експериментів Brushes with Death, Warhorse повертаються до того, чим багатьом запам’яталась перша частина KCD: монастирських інтриг, детективної роботи та повної ізоляції від зовнішнього світу. Це камерне, зосереджене доповнення, майже позбавлене боїв, зате багате на діалоги, спостереження та дедукцію. Нижче розповідаємо про нього детальніше.
Плюси:
Логічне продовження всього найкращого, що було в KCD2; cюжет захоплює завдяки ретельно прописаним діалогам та загадкам; Cедлецький монастир виявляється напрочуд цікавою й різноманітною локацією.
Купити в PlayStation StoreМінуси:
Ціна; відсутність нових ігроладних елементів; не відчувається сильного впливу на основну історію; бракує фінального штриху для історії Генрі.
Купити в PlayStation StoreITC.ua
Зміст
- 1 Сюжет Mysteria Ecclesiae
- 2 Ігролад Mysteria Ecclesiae
- 3 Враження від Mysteria Ecclesia
- 4 Що далі? Чи справді це кінець?
- 5 Ціна
Сюжет Mysteria Ecclesiae
Події починаються доволі невинно. Пан Пісек доручає Генрі супроводити майстра Альбіка з Унічова, королівського лікаря, який збирається вирушити до Сідлецького монастиря. Альбік тут персонаж непростий, він різкий, самовпевнений, але талановитий. Тому одразу дає зрозуміти, що допомога Генрі йому ні до чого… доки не з’являються двоє невдоволених типів, і лікар охочіше погоджується на супровід. Так ми разом з лікарем потрапляємо у Сідлецький монастир, розташований неподалік Кутенберґа.
Уже з цього моменту Mysteria Ecclesia починає віддавати знайомими нотками славнозвісної місії з першої Kingdom Come, де Генрі доводилося проводити тижні в монастирі, маскуватися під монаха та вивчати кожен коридор. Тепер атмосфера схожа, але напруга відчутно вища: у монастирі присутній сам Сигізмунд, хоч і в закритій частині комплексу, а між братами ширяться чутки про хворобу.
Ситуація швидко переростає з простого візиту у розслідування загадкового монастирського мору. Альбік береться допомагати місцевим хворим, а Генрі стає його очима й руками — збирає свідчення про хворих та намагається зрозуміти, що саме відбувається в цих стінах.
У сюжеті багато ланцюжків, що ведуть у несподіваних напрямках: від невинних монаших суперечок до конфліктів навколо влади, ресурсів і впливу на самого короля. Warhorse не змінили підхід: тут теж є кілька можливих розв’язок, і те, як ви досліджуєте монастир, вплине на долю певних персонажів.
Загалом це найкраще, що можна отримати від доповнення у KCD: особисту, локальну історію з обмеженим простором, але дуже багатою внутрішньою драматургією.
Ігролад Mysteria Ecclesiae
Головне правило Mysteria Ecclesia: після входу до Сідлецького монастиря ви більше не зможете повернутися в основний світ гри, поки не завершите доповнення. Ніяких міст, жодних відряджень, навіть купців поблизу не буде — ви замкнені на кілька годин у величезному монастирському комплексі. Якщо у першій частині у відповідній місії ви могли знайти спосіб залишити стіни монастиря, тут такої можливості не буде.
І насправді це рішення тут працює чудово і на це є кілька причин.
Монастир у Mysteria Ecclesia справді гігантський. За відчуттями його територія дорівнює половині Кутенберґа, з власним садом лікарських трав, підземними коморами, просторою бібліотекою, внутрішніми дворами та робітничими зонами. В одному з перших квестів вам навіть запропонують провести повноцінну екскурсію комплексом. І це зовсім не штучне затягування, адже тут і справді є про що розповідати.
Алхімія теж повертається у відчутних масштабах: доведеться готувати ліки в умовах обмежених ресурсів і часу, тож кожен правильний рецепт має вагу. Але основу доповнення складають діалоги, спостереження та дедукція. Близько 70% часу ви проведете в розмовах, аналізі поведінки братів, збиранні натяків і пліток, перевірці, хто бреше, а хто насправді хоче допомогти. Генрі тут перетворюється на своєрідного середньовічного слідчого, який поступово, крок за кроком, вибудовує логічний ланцюг подій.
Стелс у другій половині доповнення працює максимально автентично: коли монастир зачиняють на карантин і територією починають ходити патрулі, будь-яке викриття закінчується лише тим, що вас ввічливо повернуть назад, а не покарають чи вб’ють. Ніч стає найкращим часом для розслідування, тому охорона добре видима завдяки ліхтарям, коридори темні, маршрути передбачувані.
Окремої згадки заслуговує бібліотека, справжня маленька перлина доповнення: на полицях повно історичних текстів, і робота локалізаторів та сценаристів тут настільки відчутна, що пропускаючи ці книги, ви просто втрачаєте частину атмосфери. Щодо тривалості: одним вона може здатись закороткою, іншим — якраз. Основна історія займає приблизно чотири години, повне проходження — близько шести, що робить доповнення найкоротшим з усіх трьох. Warhorse створили хоч і компактний, але дуже насичений досвід, і це відчувається.
Враження від Mysteria Ecclesia
У Legacy of the Forge ми розбудовували власний маєток і працювали з інфраструктурою, а також дізнавались крихти інформації про названого батька Генрі. У Brushes with Death — отримали таємничий досвід, де фокус був на особистих історіях і творчості. Mysteria Ecclesia логічно завершує цю трилогію доповнень: замість розширення світу, воно стискає його до однієї точки й пропонує найбільш зосереджену, сюжетно щільну історію у всій лінійці DLC для Kingdom Come: Deliverance II.
Попри компактність, це доповнення глибоко занурює в людські страхи, внутрішні конфлікти та приховані механізми влади. Сюжет тут відчутно сильніший: він самодостатній, багатошаровий і майже позбавлений філлерів, який іноді траплявся в інших DLC. Саме записані діалоги, психологічна напруга та драматургічна структура Mysteria Ecclesia складають серйозний рівень найкращих сюжетних місій з основної кампанії, а не просто додатковий контент.
Монастир як сцена працює бездоганно. Постійне відчуття ізоляції, обмежений простір, контроль над рутинними діями — усе це створює рідкісну для ігор атмосферу кулуарної детективної драми. Головним шармом Mysteria Ecclesia є повільне, методичне розслідування, де головний виклик не в битвах, а в розумінні людей.
Ще одну сильну сторону доповнення складає його тон. Warhorse сміливо беруться за тему страху перед хворобами, хаосу в релігійній спільноті, недовіри між братами, влади лікаря та відповідальності за людські життя. Усе це розкрито спокійно, без перебільшень — і саме тому дарує сильні враження.
Але при цьому це не фінал історії Генрі. Warhorse прямо заявляють, що це останнє DLC, і фактично крапка для KCD2. Та закриттям арки Генрі цей сюжет не є. Немає жодного емоційного завершення, жодного прощального штриха чи бодай натяку на долю героя. І це, мабуть, найболючіше місце. Особливо з огляду на те, що його історія з Терезою так і не отримала жаданого фіналу. Mysteria Ecclesia працює як чудова самостійна драма, але ставить останнього штриха.
Саме тому враження від DLC виходять змішаними на глибшому рівні: як самостійна історія це, мабуть, найсильніший додаток серії, але як завершення життєвого шляху Генрі — це скоріше багатозначна пауза, ніж фінальний акорд. І хоч Warhorse кажуть, що це кінець, залишається надія, що успіх франшизи не дозволить поставити крапку остаточно, і Генрі ще отримає можливість завершити свою історію.
Що далі? Чи справді це кінець?
Warhorse прямо заявляють, що Mysteria Ecclesia стало завершення історії Генрі, і це означає, що розповідь про Генрі зупиняється в точці, яку важко назвати завершеною. Основна кампанія KCD2 поставила доволі впевнену крапку у головній сюжетній арці, але це DLC не додає жодної додаткової фінальної ноти. Залишається відчуття незавершеності, адже ніби бракує ще одного кроку, ще одного діалогу, одної короткої кат-сцени бодай натяку на подальшу долю героя.
З іншого боку хочеться вірити в краще. Продажі серії на високому рівні, фан-база тільки збільшується, і важко повірити, що студія захоче остаточно зупинитися, так і не давши Генрі заслужений фінал. Mysteria Ecclesia відчувається не як прощання, а як пауза перед наступною історією, можливо, вже у Kingdom Come: Deliverance III. І якщо так, то шанс знову побачити Терезу або отримати продовження особистої арки героя ще не втрачено.
Ціна
459 грн за 5–6 годин контенту. Назвати її справедливою важко, особливо враховуючи той факт, що Brushes with Death (159 грн) пропонував приблизно таку тривалість за значно менші гроші. Так, Mysteria Ecclesia дійсно дуже якісний, атмосферний і деталізований контент. Але ціну важко назвати адекватною щодо обсягу.
Висновок:
Mysteria Ecclesia — повернення до найкращого, що є в Kingdom Come Deliverance: до занурення, атмосфери, інтриг та детективної роботи. Доповнення дає сильний, зосереджений, добре прописаний сюжет, який приємно проживається від початку до кінця.
І саме тому фінальний акорд дається так непросто. Цей світ настільки багатий, щирий і затишний у своїй середньовічній атмосфері, що зовсім не хочеться прощатися з ним назавжди. Хочеться вірити, що двері до нього ще колись відчиняться.
Купити в PlayStation Store
