Вчені відкрили незвичну таємницю про статуї з острова Пасхи

Статуї моаї з острова Пасхи важать від 12 до 80 тонн, і тривалий час археологи не могли пояснити, як народ Рапа Нуї транспортував їх від каменоломень до місць встановлення. Нове дослідження з використанням 3D-моделювання та реальних експериментів дало переконливу відповідь. Про це розповідає 24 канал із посиланням на видання Blik.

Як давня цивілізація пересувала кам'яних гігантів?

Вчені проаналізували майже тисячу моаї та дійшли висновку, що статуї пересували у вертикальному положенні. Люди кріпили мотузки з обох боків і розгойдували кам'яні фігури з боку в бік, змушуючи їх рухатися вперед зигзагоподібно. Такий метод дозволяв невеликим групам людей долати значні відстані без надмірних зусиль.

Співавтор дослідження, професор Карл Ліпо з Бінгемтонського університету, зазначає, що після початку руху процес стає напрочуд легким. За його словами, люди тягнули мотузки буквально однією рукою, економлячи енергію, а найскладнішим було лише запустити хитання.

Раніше вважалося, що моаї клали горизонтально та тягнули по землі. Такий спосіб вимагав би величезної кількості людей і був би майже неможливим для найбільших статуй. Натомість нові дані свідчать, що мешканці острова знайшли значно ефективніше рішення.

Професори Карл Ліпо та Террі Хант з Університету Аризони спочатку перевірили цю гіпотезу на малих моделях, а згодом створили детальну 3D-модель моаї. Вона показала, що статуї мали особливу форму, яка сприяла "ходьбі". D-подібна основа та нахил уперед зміщували центр ваги, змушуючи фігуру рухатися вперед під час розгойдування.

Для перевірки в реальних умовах дослідники виготовили копію моаї вагою 4,35 тонни. Модель повністю відтворювала форму оригіналу. Команда з 18 людей змогла пересунути її на 100 метрів за 40 хвилин, що значно перевищило результати попередніх спроб іншими методами.

Як пише Science Alert, вчені вважають це сильним доказом того, що навіть найбільші моаї пересували саме так. За словами професора Ліпо, фізика процесу повністю підтверджує цю ідею, а зі збільшенням розміру статуї "ходіння" стає єдиним реалістичним способом транспортування.

Теорія також узгоджується з усними переказами Рапа Нуї, у яких говориться, що кам'яні голови "йшли" від каменоломень до місць встановлення. Додатковим аргументом стали так звані дороги моаї, які перетинають острів. Вони мають увігнуту форму, близько 4,5 метра завширшки, і, як показало дослідження, ідеально підходять для стабілізації статуй під час руху.

Біля деяких доріг дослідники знайшли впалі моаї зі слідами спроб підкопати їхню основу, щоб поставити назад. Це, на думку вчених, ще раз підтверджує, що мешканці острова чудово розуміли принцип "ходіння" статуй.

Професор Ліпо підсумовує, що ці відкриття демонструють високий рівень інженерного мислення народу Рапа Нуї та спростовують уявлення про примітивність давніх цивілізацій.