Агресія Росії, інформполітика ОП, анонімні телеграм-канали. Журналісти назвали головні загрози для медіа у 2025 році

Українські журналісти назвали ключові чинники, які вони сприймали як найзагрозливіші для роботи медіа та дотримання професійних стандартів у 2025 році. Серед них — російська агресія, діяльність ексочільника Офісу президента Андрія Єрмака та анонімні телеграм-канали. Про це свідчить онлайн-опитування, проведене ІМІ у грудні серед 135 медійників з усіх регіонів України.

До першої п’ятірки «ворогів» медіа (джерел системного тиску, які впливають на якість інформації, редакційну незалежність і довіру до медіа) у 2025 році, за версією опитаних медійників, увійшли:

1. Росія та повномасштабна війну проти України, що визначає більшість ризиків для свободи слова, безпеки і сталості медіасектору. Опитані також виокремили російські FPV-дрони, які цілеспрямовано полюють на знімальні групи.
2. Діяльність Офісу президент та окремих посадовців, зокрема вже ексочільника Андрія Єрмака, який у відповідях асоціювався з централізацією інформполітики, функціонуванням телемарафону та практиками дискредитації незалежних медіа, зокрема через неофіційні канали комунікації.
3. Анонімні телеграм-канали, які мають вплив на інформаційне середовище. Респонденти пов’язують їхню діяльність з розмиванням професійних стандартів, домінуванням клікбейтної логіки, емоційною маніпуляцією та стиранням меж між журналістикою й блогінгом.
4. Недостатнє фінансування, що впливає на здатність редакцій виживати. Зокрема, припинення або скорочення програм допомоги США (включно з USAID), відсутність грантових можливостей з боку інших донорів та фактична відсутність повноцінного рекламного ринку.
5. Розширення ролі ШІ-інструментів (зокрема, генеративних мовних моделей на кшталт ChatGPT). Журналісти пов’язують це зі зростанням кількості фейків і дипфейків, появою самопроголошених «медіаакторів», які продукують масовий низькоякісний контент, ускладнюючи відмежування журналістики від маніпуляцій.

Викликом також назвали загальнк закритість органів влади, зокрема ігнорування запитів та зловживання поняттям «військова таємниця» для приховування суспільно важливої інформації.

Крім того, ІМІ зафіксував в опитуванні персональну відповідальність посадовців за занепад медіа в регіонах.

Так, нардепів (зокрема, Ігор Фріс) розкритикували за законодавчі ініціативи, що закривають публічні реєстри та створюють прецеденти заборони на висвітлення судових процесів.

Лідером антипатій серед регіональних опитаних медійників став начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський через блокування фінансування місцевих мовників та інформаційну ізоляцію.

Вибірку становлять 135 журналістів і журналісток, які взяли участь у неанонімному опитуванні. За статтю у вибірці: 82 жінки (60,7%) і 53 чоловіки (39,3%). Географічно вибірка охоплює всі регіони України, що забезпечує ширше територіальне покриття та різноманітність контекстів роботи. Опитування проводилося 3–20 грудня 2025 року. 

Фото: ІМІ