Державні банки мають перестати боятися продавати токсичні кредити та активізувати цей процес
Державні банки мають перестати боятися продавати токсичні кредити та активізувати цей процес

Державні банки мають перестати боятися продавати токсичні кредити та активізувати цей процес

Зміст:
  1. NPL: актив на папері, баласт у реальності
  2. Чому страх "продати дешево" — хибний
  3. Прозорро.Продажі як інституційний запобіжник
  4. Ефект для держави
  5. Висновок

Непрацюючі кредити держбанків блокують сотні мільярдів гривень і стримують відновлення економіки. Продаж таких активів через відкриті аукціони — не розпродаж, а єдиний раціональний спосіб повернути гроші в обіг.

Проблемні кредити в українських банках давно перестали бути технічною фінансовою проблемою. Вони перетворилися на системне гальмо економіки, яке блокує кредитування, з’їдає капітал і консервує десятки мільярдів гривень, необхідних для відновлення та розвитку.

Станом на початок 2025 року обсяг непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі перевищує 370 млрд грн. При цьому понад 80% цього портфеля зосереджено у державних банках. Тобто ключ до вирішення проблеми перебуває безпосередньо в руках держави.

NPL: актив на папері, баласт у реальності

Формально проблемні кредити залишаються активами. Фактично — це заморожений капітал, який:

  • не приносить доходу;
  • вимагає значних резервів;
  • погіршує показники достатності капіталу;
  • обмежує можливість кредитування бізнесу.

За оцінками НБУ, кожні 100 млрд грн NPL блокують до 70–80 млрд грн потенційного нового кредитування. В умовах війни та підготовки до післявоєнної відбудови це означає прямі втрати для економіки.

Чому страх "продати дешево" — хибний

Основний аргумент проти активного продажу токсичних кредитів — ризик великого дисконту. Але кредит, який не обслуговується 5–7 років, уже втратив більшу частину вартості. Судові спори, знецінення застав і адміністративні витрати лише поглиблюють втрати.

Продаж навіть за 5–15% від номіналу часто вигідніший, ніж роками утримувати актив, який не має реальних перспектив стягнення. Ключова цінність тут — вивільнення капіталу, а не номінальна ціна в балансі.

Прозорро.Продажі як інституційний запобіжник

Головний бар’єр очищення банків — недовіра до процедур. Закриті або переговорні продажі неминуче створюють ризики заниження ціни, лобізму та криміналізації управлінських рішень.

Продаж через Прозорро.Продажі знімає ці ризики:

  • ціна формується конкуренцією;
  • усі дані та результати публічні;
  • менеджмент банків захищений від персональних претензій;
  • мінімізується корупційний фактор.

Це не гарантія "дорогого" продажу, але гарантія справедливої ринкової ціни.

Ефект для держави

Очищення балансів держбанків дає не разовий дохід, а структурний ефект:

  • зменшує потребу у майбутній докапіталізації;
  • відновлює кредитування малого й середнього бізнесу;
  • підвищує інвестиційну привабливість сектору;
  • формує вторинний ринок проблемних активів.

За консервативними оцінками, скорочення NPL хоча б на 100 млрд грн здатне забезпечити економіку десятками мільярдів гривень нових кредитів уже в середньостроковій перспективі.

Висновок

Токсичні кредити — це мертвий капітал. Відмова від їх продажу або ж повільний процес реалізації означає збереження статус-кво, де банки формально стабільні, але фактично не працюють на економіку. І це має змінитися найближчим часом.

Олег Падалка, Директор Асоціації "Біржові та електронні майданчики" наголошує:

"Прозорро.Продажі — дієвий інструмент, який дозволяє вирішити проблему прозоро, ринково і без політичних ризиків. Без цього очищення банків залишатиметься декларацією. З ним — з’являється шанс повернути заморожені ресурси в економіку".

Источник материала
loader
loader