Удари по дата-центрах: чи справді Росія може залишити Україну без інтернету

Росія почала бити по тому, що забезпечує українцям зв'язок, роботу та доступ до цифрових сервісів, – під прицілом опинилися дата-центри, провайдери та інша телекомунікаційна інфраструктура. Унаслідок атак уже виникали масштабні перебої, а деякі українські дата-центри зазнали серйозних пошкоджень.

Росія може створювати дедалі більше локальних проблем, які впливатимуть не лише на зв'язок, а й на банківські операції, державні послуги та роботу бізнесу.

Крім технічного ефекту, такі удари можуть створювати додатковий економічний і психологічний тиск на українців. 24 Каналу розповідає, навіщо Росія почала бити по цифровій інфраструктурі України, яких збитків уже завдано та чи може ворог залишити країну без інтернету. Деталі – читайте далі у матеріалі.

Чому Росія почала бити по дата-центрах та інтернет-провайдерах

Із середини вересня 2026 року Росія посилила удари по українських центрах обробки даних та об'єктах телекомунікаційної інфраструктури. 27 вересня агресор відкрито заявив про цілеспрямовані атаки на українську цифрову інфраструктуру.

Експерт із міжнародної безпеки фонду "Демократичні ініціативи" Тарас Жовтенко пояснив, що росіяни змінюють тактику повітряних ударів по Україні, переключаючись з великих енергетичних об'єктів на дата-центри, склади та цивільну інфраструктуру, зокрема будівлі Національної академії наук України та медичні заклади.

Під удари потрапляло обладнання інтернет-провайдерів UTELS, MiroHost, "ДАТАГРУП", Cosmonova, "Коло.ТБ" та інших операторів мережевої інфраструктури.

В ISW пов'язують розширення переліку цілей із намаганням Кремля змінювати характер ударів на тлі відсутності реальних успіхів на фронті. Російське Міноборони при цьому підтверджує удари по дата-центрах, заявляючи, що вони нібито пов'язані з військовою інфраструктурою. Українські державні структури не виявили ознак пошкодження каналів зв'язку ЗСУ чи державних установ.

Навіщо Росія атакує дата-центри

Міністерство оборони Росії публічно зізналося в атаках на українську цифрову інфраструктуру в Києві та Одесі, цинічно кваліфікувавши свої дії як "цифровий детокс".

Експерти по-різному пояснюють, з якою метою Росія атакує дата-центри України. Для Тараса Жовтенка це насамперед психологічний тиск і підготовка до подальших ударів по енергетиці.

Дипломат, міністр закордонних справ України у 2007 – 2009 роках Володимир Огризко вважає, що Кремль може використовувати зображення зруйнованих цивільних об'єктів в Україні для формування потрібної картинки для російської аудиторії.

"Путін намагається підіграти своєму населенню, щоб створювати ілюзію якогось руху вперед, якоїсь перемоги", – сказав він.

Натомість британський журналіст, публіцист і видавець Пітер Дікінсон розглядає атаки на цифрову інфраструктуру як частину ширшої кампанії проти цивільного життя.

Знищення інтернету було б великою перемогою для Росії у цьому протистоянні. Якби люди втратили зв'язок і доступ до мережі, це мало б величезний вплив на рівень життя. В інформаційному плані люди були б сліпими,
– наголосив він.

Ударів по цифровій інфраструктурі вже достатньо, щоб окремі провайдери та сервіси працювали зі збоями. Водночас повністю паралізувати інтернет в Україні такими атаками Росії навряд чи вдасться: розподілена структура мереж і резервні потужності дають змогу відновлювати зв'язок навіть після пошкодження окремих дата-центрів.

Тож головна загроза наразі полягає не в одному масштабному "відключенні", а в тому, що численні локальні перебої поступово можуть ускладнювати повсякденне життя українців.

Які дата-центри та провайдери вже постраждали

Після атаки 23 вересня проблеми зі зв'язком у Києві та області виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств. Про наслідки ударів повідомляли Pavutyna, Utels, Crazy Network, City Host та Miro Host. Більшість провайдерів відновили роботу протягом доби, зокрема завдяки попередньому резервуванню даних і потужностей за межами України.

Окремо постраждав дата-центр "ДАТАГРУП" у Солом'янському районі Києва. Президент Володимир Зеленський прокоментував нові атаки ворога.

Росіяни постійно розширюють свою ескалаційну операцію. Американський та інший бізнес, дата-центри, провайдери інтернету. Все звичайне життя для Росії просто мішень. Все це б'є по можливостях людей бути на зв'язку, навчатися, працювати,
– сказав він.

У "ДАТАГРУП" повідомили, що працівники не постраждали, а клієнтські дані вдалося зберегти завдяки резервуванню. Засновник MiroHost Олександр Ольшанський заявив, що український дата-центр компанії був "фактично знищений". Водночас близько 95% клієнтів не відчули перебоїв, оскільки сервіси продовжили працювати на резервних потужностях у Польщі та Чехії.

Удар по дата-центру у Києві / Фото – NV

26 вересня втретє зазнало удару обладнання "Коло.ТБ". Через пошкодження тимчасово були недоступні сайт, чати підтримки та телефонна лінія компанії. "Новини Live" також повідомляли про втрату сигналу та призупинення мовлення.

Чи можливе повне відключення інтернету по всій Україні

Попри пошкодження окремих об'єктів, експерти не вважають сценарій загальнонаціонального відключення інтернету реалістичним.

Технологічний радник президента Сергій "Флеш" Бескрестнов пояснює це розподіленою структурою українських мереж.

Росіяни атакують нашу інформаційну мережеву інфраструктуру, але Україна є країною з максимально розподіленими інтернет-каналами. Тому вся країна, області, міста не залишиться без інтернету. Можливі локальні перебої, які провайдери, я сподіваюсь, швидко усунуть,
– зауважив він.

В Україні працюють понад 3 тисячі провайдерів, які мають власні оптоволоконні мережі. Тому пошкодження одного чи навіть кількох об'єктів не означає автоматичного припинення доступу до мережі в усій країні.

До слова. Найближчими цілями Росії можуть стати інфраструктура мобільних операторів та великих провайдерів фіксованого інтернету. У разі таких ударів зв'язок може краще зберегтися у невеликих локальних провайдерів, чиї мережі є більш розподіленими.

Локальні перебої можуть тривати довше

Основним наслідком ударів залишаються перебої в роботі окремих провайдерів та сервісів. Якщо одночасно пошкодити кілька вузлів обміну трафіком, магістральних мереж або дата-центрів, резервні маршрути можуть виявитися перевантаженими, а відновлення – тривалішим.

Голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко пояснив, що для цивільних це може створювати цілком практичні проблеми.

Це впливає на життя кожної людини, бо коли втрачається можливість подзвонити рідним чи повідомити про надзвичайну ситуацію — це суттєвий дискомфорт. Але це не означає, що обвалиться банківська система чи зв'язок у країні загалом,
– наголосив він.

У разі масштабніших пошкоджень можуть виникати труднощі з доступом до державних сервісів, онлайн-платежів, мобільного зв'язку чи інших цифрових послуг. Додатковим фактором ризику можуть стати одночасні перебої з електропостачанням.

Таким чином Росія може розраховувати не лише на безпосередній технічний ефект від ударів, а й на накопичення суспільного невдоволення.

Якою зброєю Росія атакує цифрову інфраструктуру

Для ударів Росія використовує, зокрема, реактивні безпілотники типу "Герань-4" і "Герань-5", які відрізняються швидкістю та маневреністю. Росія, ймовірно, поки не має достатнього виробництва таких апаратів для систематичного застосування по конкретних цілях і фактично кидає в бій все. що має.

Оскільки вони (росіяни – 24 Канал) не мають достатньо масового виробництва реактивних дронів для системних ударів по конкретних цілях, вони використовують їх для психологічного тиску, намагаючись підготувати поле для подальших ударів по українській енергетиці,
– припустив Тарас Жовтенко.

Модернізовані реактивні Shahed можуть розвивати швидкість близько 300 – 500+ кілометрів на годину. Росія також поєднує їх із поршневими Shahed-136 та іншими безпілотниками, щоб перевантажувати українську ППО. За словами Жовтенка, реактивні БпЛА можуть працювати на висоті 4 – 7 кілометрів, де мобільним вогневим групам складніше їх уражати.

Сергій "Флеш" Бескрестнов повідомляв про атаку на київський бізнес-центр "Інком", під час якої окупанти використовували Герань-5 та реактивний Shahed. Останній перебував на висоті близько 3 кілометрів, виконував функції ретранслятора та відеоспостереження, а згодом залишив місто та влучив у продуктовий склад.

Росія має й інші типи безпілотників та ракет: Gerbera, Preludia, "Молнія", авіаційні ракетні дрони "Бандероль", переобладнані ракети Dan-T із бойовою частиною близько 130 кілограмів, а такожракети РМ-48У із комплексів С-300/С-400.

Важливо! Росія нарощує виробництвонових реактивних безпілотників "Герань-4". Налагодити масовий випуск потужніших та швидших моделей окупантам вдалося завдяки масштабним постачанням деталей із Китаю. Водночас українські сили вже розпочали тестування нових безпілотників-перехоплювачів для знищення цієї загрози.

Чи здатні удари по дата-центрах вплинути на армію

Удари по цивільних дата-центрах не мають автоматично означати параліч військового зв'язку. За словами Івана Тимочка, ЗСУ використовують окремі системи комунікації та передачі інформації.

Інтернет має значення, але цивільного формату це доволі невеликий відсоток і він більше є тактичного рівня. Армія більше використовує Starlink, що не пов'язано з дата-центрами, а також має власні канали, ретранслятори та захищену мережу,
– пояснив він.

Тимочко також називає маніпуляцією заяви російського Міноборони про те, що такі удари безпосередньо знижують військовий потенціал України.

Росія може намагатися вдарити й по економіці

Цифрова інфраструктура важлива не лише для зв'язку. Через неї працюють онлайн-торгівля, банківські сервіси, державні послуги та значна частина бізнесу.

Тимочко не вважає, що варто очікувати системного обвалу економіки чи банківської системи. Адже великі компанії та державні установи заздалегідь могли розподіляти дані й потужності між різними майданчиками, хмарними сервісами та закордонними центрами.

Колишній співробітник СБУ Іван Ступак вважає, що економічний компонент може бути одним із завдань російських атак.

Швидкий і надійний зв'язок – це кров економіки. Немає зв'язку – немає онлайн-торгівлі, інтернет-банкінгу, таксі. Росія це чудово усвідомлює. Мета ворога – зробити величезну прірву в бюджеті, аби Україна не мала коштів на зарплати та виробництво дронів,
– висловився він.

Для самих провайдерів такі атаки означають додаткові витрати на ремонт обладнання, генератори, акумулятори, резервні маршрути та дублювання потужностей за кордоном. Це може позначатися і на вартості послуг – за оцінками експертів, тарифи можуть поступово рухатися до 500 – 700 гривень на місяць.

Як Україна намагається захистити цифрову інфраструктуру

Прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що питання захистусерверів, цифрової інфраструктури та стабільності мобільного зв'язку обговорювали на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача. За його словами, універсального способу захисту немає.

Щось має бути під землею, щось повинно бути в "хмарі", щось повинно бути за кордоном, щось повинно бути мікс, а щось – всі три одночасно. Тому єдиного правила немає, але те, що треба виходити з найгіршого сценарію і саме так мислити та готувати себе – це факт,
– зазначив прем'єр-міністр.

Крім того, він наголосив, що загроза є по всій інфраструктурі – вона була, є і буде допоки не завершиться війна.

Однак захист вимагає великих фінансових вкладень, юридичних зусиль і складних перемовин з партнерами. Аби знизити рівень загрози, українські військові можуть завдавати ударів по території Росії, зокрема місцях запуску та підприємствах, які виробляють ракети, дрони й компоненти до них.