КСУ може скасувати закон про систему гарантування вкладів: Що це означає для клієнтів та банків

17 вересня, 17:33, 2020

Конституційний суд нині розглядає провадження, яке має цікавити практично кожного, хто тримає кошти в банках в Україні. До КСУ надійшло подання про легітимність закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Справа в тому, що закон передбачає діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), а Фонд страхує вкладників та повертає кошти в разі банкротства банку. У чому суть провадження, чим займається ФГВФО та якими будуть наслідки, якщо КСУ визнає закон неконституційним? Розбираємося.

Що таке Фонд гарантування вкладів?

Якщо коротко, Фонд страхує банківські депозити для фізичних осіб і може ліквідувати неплатоспроможний банк.

Фонд гарандування вкладів заснували в 1998 р. на підставі указу тодішнього президента Леоніда Кучми.

22 лютого 2012 р. було ухвалено закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Документ розширив повноваження Фонду: він зміг не тільки виплачувати кошти на етапі ліквідації банку, а й виводити неплатоспроможні банки з ринку.

Саме проти цього закону нині триває йде розгляд у КСУ.

А тепер давайте розглянемо детальніше, що саме робить Фонд.

Розмір гарантування вкладів фізичних осіб становить 200 тис. грн, а на початку заснування - 500 грн максимум.

Голова НБУ Кирило Шевченко повідомив на засіданні КСУ, що Фонд захистив майже 2 млн вкладників. Упродовж 2014-2020 років їм було виплачено понад 90 млрд грн гарантованого державою відшкодування. Про це йдеться на сайті Нацбанку.

"Мета закону... залишається незмінною - захищати права та інтереси громадян, які вкладають кошти в українські банки. Фонд гарантування вкладів створювався для підвищення довіри до банківської системи", - підкреслив Шевченко.

Закон забезпечив виконання міжнародних зобов’язань України перед Європейським Союзом, Міжнародним валютним фондом та Світовим банком.

Також він додав, що закон дав змогу пришвидшити строки задоволення вимог вкладників та відшкодовувати їм кошти оперативніше.

23 липня 2020 року Фонд гарантування спільно з ProZorro відкрили доступ до Реєстру неплатоспроможних банків.

Майданчики та покупці знають, які ще лоти є в банків у стадії ліквідації, а які саме буде заведено найближчим часом. Це може полегшити роботу для покупців і підвищить рівень конкуренції та долю успішних аукціонів.

У реєстрі можна подивитися статус усіх активів, що буде виставлено на продаж найближчим часом, зокрема права вимоги за кредитами, майно тощо.

Суть позову

Закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проти якого подали подання до КСУ, регулює діяльність Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО). Якщо закон визнають неконституційним, то і діяльність Фонду буде незаконною. А отже, рішення про відшкодування вкладникам будуть під сумнівом.

Подання було внесено Верховним судом України у 2015 р., з 2016 року не розглядалось, однак у червні 2020 КСУ поновив розгляд.

15 вересня відбулися відкриті слухання у справі за участі представників Фонду гарантування, Нацбанку, Міністерства фінансів, президента, Верховної ради, Асоціації Українських банків та Незалежної асоціації українських банків, а також представників посольств США, ЄС та місії МВФ в Україні.

Суть позову полягає в тому, що ФГВФО не підпадає ні під одну з гілок влади (виконавча, судова і законодавча), згаданих у Конституції України.

Автор клопотання вважає, що закон не відповідає вимогам ст. 6, ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 13, ст. 21, 22, ч. 1, 4, 5 ст. 41 Конституції. На думку автора клопотання, закріплені законом черговість і порядок задоволення вимог до банку призводять до порушення рівності прав вкладників та можуть створити ситуацію, за якої фізична особа (вкладник) протиправно позбавляється права власності на вклад.

Що буде, якщо Фонд ліквідують?

Відповідний позов зазнав критики. Визнання закону про систему гарантування вкладів фізичних осіб неконституційним може нашкодити репутації країни, адже саме цей закон забезпечив виконання зобов’язань перед ЄС та МФВ, каже голова НБУ Кирило Шевченко.

Шевченко наголосив, що визнання закону неконституційним зруйнує систему гарантування вкладів, підірве довіру до банківської системи та зашкодить інтересам держави та громадян.

За його словами, дня визнання закону неконституційним немає підстав. Повноваження НБУ та Фонду розмежовано на законодавчому рівні. Вони не суперечать один одному та не містять дублювальних положень.

Фонд є підзвітним Верховній Раді, Кабміну та НБУ. Представники цих держорганів беруть участь у діяльності вищого органу управління Фонду - його адміністративної ради.

"Твердження, що Фонд нікому не підпорядковується, є хибним", - заявив Шевченко.

Шевченко стверджує, що принцип рівності вкладників банків суворо дотримується, а не порушується, як стверджується в поданні. Упродовж 2015-2020 років до закону вносили зміни, спрямовані на вдосконалення норм і захисту інтересів вкладників.

В Офісі президента кажуть, що провадження має бути закрите, оскільки Верховного суду України, який є автором цього подання, немає у визначеному Конституцією переліку суб’єктів, які мають право звертатись із конституційним поданням.

"Позиція Офісу президента полягає у тому, що закон, який оскаржується…, є таким, що повністю відповідає Конституції України, а аргументи, наведені в конституційному поданні, є… штучно притягнутими до норм Конституції", - заявив представник президента в КСУ Федір Веніславський.

ВСУ було ліквідовано у 2016 році, натомість було створено Верховний суд.

Веніславський каже, що головна мета існування Фонду - це забезпечення балансу між публічним і приватним інтересом.

"Тут має переважати публічний інтерес, тому що за статистикою понад 98% осіб, які зберігають гроші в банках, - це особи, які зберігають у банках до 200 тис. грн. ФГВФО має забезпечити якраз соціальну справедливість для тих людей, які зберігають ось цю невелику кількість грошових коштів", - наголосив у своєму виступі Веніславський.

Фонд гарантування має право видавати нормативно-правові акти, оскільки це право не закріплено виключно за органами державної влади.

"Правова система України допускає існування таких органів, які не є органами державної влади, які є державними установами, в тому числі публічного права, і мають певні нормотворчі функції", - пояснив Веніславський.

Окрім того, екс-голова КСУ Станіслав Шевчук заявив, що рішення КСУ про неконституційність закону може поставити під сумнів процедуру націоналізації "ПриватБанку". У цій процедурі технічні функції було здійснено саме ФГВФО.

Також зникнуть правові підстави для погашення вимог інших кредиторів.

За його словами, ще одна загроза — уникнення відповідальності неплатоспроможними банками і пов’язаними з ними особами, які довели банки до банкрутства. Сума позовних вимог Фонду до цих суб'єктів перевищує 500 млрд грн.