/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2Fcebd3a3f8b934b9391fb63cf66f27926.png)
Чи потрібен нині Україні транш МВФ і чи встигнуть виконати вимоги
Україна залишається без підтримки МВФ.
Місія Фонду завершила свою роботу 13 лютого, однак прогресу в питанні надання наступного траншу так і не досягли.
Влада робить все можливе, щоб повернути місію МВФ в Україну та отримати черговий транш, попри запевнення, що ми поки можемо протриматися.
Факти ICTV розповідають, що необхідно зробити Україні й чи реально виконати ці умови найближчим часом.
П’ять каменів МВФ.
Завершення місії МВФ в Україні без значного прогресу у виконанні домовленостей за програмою Stand-by шокувало багатьох українців.
Влада впевнена, що попри нові проблеми Україна все ж зможе знайти спільну мову з МВФ, однак нині занадто багато питань залишаються відкритими.
За словами голови партії Слуга народу Олександра Корнієнка, повернення місії Фонду чекають вже зовсім скоро.
Точніше – у квітні, коли завершиться обмеження ціни на газ на період опалювального сезону.
– Місія МВФ завершила свою проміжну роботу і вони вказали на нюанси в нашій спільній роботі, які їх хвилюють з погляду виконання домовленостей.
Сказали, що скоро повернуться, зокрема, після того, як закінчиться наша історія з газом.
Вона триватиме до першого квітня, – розповів Суспільному Корнієнко.
Україна розраховує на кошти МВФ у 2021 році — Зеленський.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль на прес-конференції 4 березня розповів, що також необхідно узгодити макрофінансові показники на 2022-2023 роки.
Крім того, є ще три важливі умови.
– І три ключові питання – судова реформа, закон про посилення кримінальної відповідальності за незаповнення декларації або заповнення її у неналежний спосіб, а також закон про НАБУ – про призначення голови та його легітимізацію відповідно до Конституції, – каже очільник уряду.
Попри дещо неприємні реалії Шмигаль залишається оптимістом щодо співпраці з МВФ.
На його думку, так званий staff level agreement підпишуть ще до червня, після чого черговий транш схвалить рада директорів Фонду.
Транш без екстреності.
Аналітики Bank of America Global Research схиляються до думки, що Україна отримає транш МВФ у другій половині 2021 року.
Зрушення багатьох питань експерти прогнозують саме під час весняної сесії парламенту.
На ній можуть вирішити низку ключових питань, що у майбутньому й відкриє шлях до поновлення переговорів і співпраці з Фондом.
На думку політолога Ігоря Рейтеровича, питання голосування нині не має стати проблемою.
За бажання, усі ключові проекти законів можна було б ухвалити протягом одного пленарного тижня.
Однак головне – це їхня якість, а не швидкість ухвалення, адже ми можемо втрапити у ситуацію, коли причиною проблем з МВФ стане якість нових законів.
– Можемо втрапити у таку ситуацію, коли за законопроекти проголосують, але це жодним чином не вплине на відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом.
Його представники можуть сказати, що законопроекти ухвалили в тій редакції, яка дуже відрізняється від принципів, на яких має базуватися демократична, прозора, публічна судова система або діяльність антикорупційних органів, – висловлює думку Рейтерович.
У коментарі Фактам ICTV економіст Олексій Кущ заявив, що нині терміни отримання траншу МВФ восени є цілком реальними.
На його думку, нині в Україні склалася ситуація, за якої просто немає сенсу брати гроші Фонду.
– Кредит МВФ береться або під поповнення резервів, коли відбувається девальвація національної валюти, або на покриття дефіциту бюджету.
Нині ситуація з резервами більш-менш благополучна: $28 млрд – золотовалютні резерви Нацбанку, гривня укріплюється на міжбанку, – каже економіст.
Тому політика, яку нині проводять президент Зеленський та його команда, є досить виваженою.
Якщо кредит Україні не потрібен, то й гнатися за ним не варто.
Якщо зараз ми візьмемо кредитні кошти, то ризикуємо отримати менше, ніж ми того самі бажаємо.
Зараз можна було б зосередитися на тому, щоб віддавати кредити, а після ухвалення всіх необхідних законопроектів повернутися до виважених переговорів з МВФ.
Тим паче, що й бюджетний дефіцит немає потреби закривати найближчим часом.
– Капітальні інвестиції у державу, зазвичай, активізуються навесні.
Тобто зараз брати кредит МВФ – це означає покласти його на рахунок і платити за ним відсотки.
Якщо кошти немає куди витрачати, то ми зараз умовно беремо кредит $1 млрд, зараз це 28 млрд грн, але влітку, наприклад, коли ми почнемо його витрачати, це буде вже 26 млрд грн.
За кілька місяців ми отримаємо на 2 млрд грн менше, менше зможемо витратити, – пояснює Кущ.
Проте навряд чи низка достатньо резонансних законопроектів зможе швидко пройти розгляд у парламенті.
Президентські ініціативи.
Якщо Кабінет міністрів має без значних проблем розібратися з питаннями узгодження макрофінансових показників та встановленням ринкової ціни на газ, то вирішити інші питання буде складно.
Варто почати з судової реформи, яка вже давно є “болючим питанням” як для МВФ, так і для України.
Українці та інвестори й досі не довіряють судам.
Щодо судової реформи варто зауважити, що йдеться саме про Верховну раду правосуддя, адже у ній вбачають найбільше проблем.
Саме її можна назвати відповідальною за відсутність значних змін у судовій системі, адже вона практично повністю призначає та звільняє суддів, захищає їх від притягнення до відповідальності та неправомірних посягань.
Хоча Верховна рада правосуддя не часто фігурує в гучних справах, її останні рішення викликають щонайменше подив.
Наприклад, ситуація з сімома суддями Обласного адміністративного суду Києва, яким Національне антикорупційне бюро оголосили підозру у втручанні в діяльність судових органів, спробі захопити державну владу, створенні злочинної організації та отриманні неправомірної вигоди.
Рада підтримала відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Проте Верховна рада правосуддя лише дорікнула НАБУ, яке оприлюднило підозри та причини для них.
Нині ж реформувати Верховну раду правосуддя збираються за допомогою законопроекту президента Володимира Зеленського №5068.
Він пропонує внести зміни до низки законів, щоб визначити порядок створення та повноваження Етичної ради, до якої входитимуть шість суддів (частину визначає Рада суддів, частину – міжнародні партнери України в антикорупційній сфері або сфері судової реформи).
Після обрання складу Етичної ради, вона повинна буде оцінити склад Вищої ради правосуддя на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності й, у разі необхідності, надати рекомендацію щодо звільнення окремих членів ради.
Крім того, сам процес відбору до неї має стати більш прозорим.
Фактично, цим законом намагаються зробити все, щоб не допустити потрапляння до Вищої ради правосуддя осіб, які покриватимуть злочинні вчинки інших суддів.
З одного боку це має стати кроком з “перезапуску” судової реформи, з іншого – не доведеться зупиняти всю судову систему.
– Метою запропонованих змін є удосконалення порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя для практичної реалізації принципу верховенства права, забезпечення відповідності кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям професійної етики та доброчесності.
А також підвищення інституційної спроможності Вищої ради правосуддя, підвищення рівня суспільної довіри до органів суддівського врядування зокрема та судової влади загалом, – йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.
Хоча Рада і проголосувала за ще один проект закону щодо судової реформи, нині важко сказати, чи підтримають президентську ініціативу.
– Коли ми говоримо про законопроект, що стосується реформування Вищої ради правосуддя, то більшість експертів та представників громадських організацій цей проект розкритикували.
На їхню думку, він не дасть можливості відбирати незаангажованих суддів, без корупційного шлейфу, оскільки не буде панівного впливу західних експертів, – каже політолог.
Депутати можуть посилатися на подібні висновки і вимагати внести правки до документу або навіть відмовитися за нього голосувати.
Найімовірніше, саме цей законопроект стане найбільш обговорюваним у медіа і суспільстві.
І його ухвалення може дати перший позитивний сигнал для МВФ.
Звичайно, не можна з упевненістю сказати, що після одного законопроекту підтримка знаходитиметься і у всіх інших питаннях щодо співпраці з Фондом.
НАБУ та декларації.
Питання відповідальності за невірні дані в декларації ще минулого року пропрацьовувала влада.
У грудні 2020 року Верховна Рада повернула відповідальність, однак зробила її не настільки жорсткою.
Нині РНБО схвалила законопроект щодо посилення відповідного покарання і рекомендувала главі державі подати цей закон до парламенту як невідкладний.
Проте для того, щоб знаходити голоси, доводиться йти на компроміси, які не гарантують ухвалення документів.
– Законопроекти подають як компромісні, але ці компроміси виходять не на користь тих вимог, які перед нами висунули.
Так, вони влаштовують значну частину депутатів.
У Слузі народу є певна група, яка голосуватиме лише за певні документи, і їхні думки врахували.
Проте це лише на шкоду вимогам наших західних партнерів, – вважає Рейтерович.
І в цьому питанні може бути багато незгодних, адже далеко не всі нардепи вважають за правильне посилювати відповідальність за “помилку” в декларації.
Можливо, й президенту доведеться попрацювати зі своєю партією, щоб переконати окремих її членів у важливості тих чи тих рішень.
Але не варто забувати і про НАБУ.
Нині на розгляді Верховної Ради перебувають два також компромісних законопроекти, які подав Кабінет міністрів.
У проекті закону №4437 пропонується надати Артему Ситнику повноваження директора НАБУ до обрання нового очільника відомства за новою процедурою.
Проте цей документ нині не має підтримки у парламентському комітеті.
Тому уряд вирішив подати ще один документ (№5070), який пропонується як альтернатива вказаному законопроекту.
– Уряд зробив другий підхід – новий законопроект, який надає НАБУ статусу органу виконавчої влади та нову процедуру обрання директора НАБУ.
Також окремою нормою законопроекту вказано, що протягом проходження відбору нового директора НАБУ повноваження директора виконуватиме перший заступник директора НАБУ, – пише міністр юстиції Денис Малюська.
Звичайно ж, затягувати розгляд питань у парламенті не варто, адже цього року все одно буде період, коли кошти МВФ знадобляться.
Кущ не сумнівається, що цього року ми отримаємо транш, однак потрібно вгадати з часом.
– На тренді укріплення гривні вигідно віддавати борги, тоді витрачатимемо менше бюджетних коштів.
А вже восени, на тренді девальвації нацвалюти, вигідно брати кредит, адже поповнюються золотовалютні резерви НБУ, після продажу валюти відбуватиметься збиття девальваційної хвилі.
Тобто ми отримаємо більше в гривневому еквіваленті, – каже економіст.
Ситуація з МВФ нині є дещо неприємною, але цілком адекватною для України.
Держава здатна протриматися якийсь час без чергового кредиту.
За цей час можна буде провести якісну роботу над усіма необхідними законопроектами і привести їх до прийнятного стану в очах українців та західних партнерів.
Можливо, це стане останньою перепоною у стабільній роботі з МВФ, а у майбутньому, ймовірно, ми навіть зможемо відмовитися від постійних кредитів, як того бажає влада.

