За словами журналіста, відмовитися від свідчень Бурбу закликав глава Міноборони Таран
У середу, 13 жовтня, генерал-полковника Василя Бурбу, який у 2016−20-му роках обіймав посаду начальника Головного управління розвідки Міноборони, звільнили з військової служби.
Як заявив у Facebook журналіст Юрій Бутусов, причиною цього стала дача свідчень тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради з розслідування провалу спецоперації із захоплення бойовиків російської ПВК Вагнера.
Посилаючись на власне джерело, він розповів, що перед засіданням ТСК міністр оборони Андрій Таран викликав Бурбу до себе і наказав відмовитися від свідчень і не повідомляти під протокол народним депутатам про те, що спецоперація із затримання російських терористів була санкціонована 1 липня 2020-го самим главою Міноборони, і тому «не потребувала взагалі ніяких нарад в Офісі президента».
«Наказав не повідомляти як проходило засідання у кабінеті верховного головнокомандувача Володимира Зеленського щодо скасування спецоперації, а також про те, що на нараду Зеленський допустив осіб, що не мають відношення до абсолютно секретних операцій військової розвідки – главу Офісу президента Андрія Єрмака, заступника голови Офісу президента Романа Машовця, секретаря президента Марію Левченко, а також близько пов’язаного з РФ начальника комітету з розвідки Руслана Демченка. Таким чином були створені передумови до витоку інформації про спецоперацію. Також Таран вимагав приховати причетність Зеленського і Єрмака до скасування спецоперації», – написав Бутусов.
За його словами, Бурба у відповідь на наказ одразу написав рапорт про звільнення з військової служби, та після цього відмовився виконувати незаконні накази Тарана.
«Після написання рапорту про звільнення Бурба відправився на засідання ТСК і після цього неодноразово давав свідчення народним депутатам. За даними джерел Цензор.Нет, протокол показань Бурби досі не оформлений і з ним не ознайомлені ні члени слідчої комісії ні сам Бурба. Сьогодні офіційно наказом міністра оборони Василь Бурба звільнений з військової», – повідомив журналіст.
29 липня 2020 року білоруські силовики заявили про затримання 33 бойовиків підконтрольної Кремлю неофіційної приватної військової компанії Вагнера. Через кілька днів, 2 серпня, прокуратура Білорусі обрала їм запобіжний захід у вигляді арешту.
У Мінську заявили, що метою бійців ПВК була дестабілізація ситуації в країні перед президентськими виборами. Частина затриманих воювала на Донбасі на боці «ДНР» і «ЛНР». Всупереч клопотанням України про їхню екстрадицію, Білорусь віддала найманців РФ.
Президент України Володимир Зеленський назвав таке рішення несправедливим і таким, що не відповідає дружнім міждержавним відносинам.
При цьому, за даними ЗМІ, насправді прибуття «вагнерівців» у Білорусь було частиною операції українських спецслужб, які намагалися виманити їх з РФ. Раніше ці бойовики брали участь в бойових діях на Донбасі й причетні, зокрема, до знищення літака Іл-76 в червні 2014 року, внаслідок чого загинули 49 українських військовослужбовців.
Крім того, було оприлюднила аудіозапис, на якому, імовірно, зафіксовано переговори найманців з оперативником СБУ під прикриттям, який їх вербував.
Українська влада заперечує існування спецоперації проти «вагнерівців», але у червні в інтерв'ю на телеканалі «1+1» Зеленський заявив, що історія із затриманням «вагнерівців» в Мінську влітку 2020 року не була операцією України, а ідея походила від інших країн. Він також сказав, що просив білоруського диктатора Олександра Лукашенка видати затриманих «вагнерівців». Тоді в Офісі президента заявили, що слова Зеленського про спецоперацію перебрехали.
Нещодавно Лукашенко заявив, що Зеленський не дзвонив йому щодо «вагнерівців».
Колишній генпрокурор Руслан Рябошапка назвав ім’я того, хто зробив фатальний дзвінок.
Як відомо, Bellingcat обіцяє у жовтні опублікувати розслідування про «вагнерівців».