13 жовтня слідча суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Широка залишила в силі постанову прокурора Дениса Демківа про закриття справи "Роттердам+".Про це повідомила громадська організація Центр протидії корупції.Постанову оскаржували ЦПК, колишній нардеп Віктор Чумак, а також потерпілі Нікопольський і Запорізький заводи феросплавів. Проте суддя відхилила всі скарги.20 травня прокурор Демків закрив провадження, оскільки вийшли строки досудового розслідування. Крім того, на його думку, орган досудового розслідування не знайшов достатньо доказів заподіяння шкоди державі цією формулою, пише Telegram-канал Fight CorruptorТепер скасувати постанову прокурора і відновити провадження може Апеляційна палата ВАКС."Як неодноразово зазначали під час судових засідань, наявна в матеріалах справи судова експертиза оцінює збитки від існування схеми у 39,9 млрд грн.Два роки тому кандидат у президенти Володимир Зеленський запитував у Порошенка на дебатах: "Пане президенте, скільки особисто вам занесли за Роттердам+?". Залишається сподіватися, що чинного президента і досі цікавить відповідь на це питання", - заявили у ЦПК.У серпні 2019 року детективи НАБУ повідомляли про підозру Дмитру Вовку, колишньому голові НКРЕКП. Його та ще п'ятьох посадовців підозрювали у зловживанні службовим становищем.За інформацією бюро, у березні 2016-го члени комісії змовилися з групою компаній та ухвалили формулу "Роттердам+". За нею ціну вугілля для теплоелектростанцій рахували з вартістю його транспортування з Нідерландів. Таких видатків насправді не було.Електроенергію для споживачів продавали дорожче. За два роки вони переплатили 18,87 млрд грн. Із них 14,3 млрд дісталися групі приватних компаній.НАБУ у серпні 2019-го надсилала підозри співробітникам компанії ДТЕК олігарха Ріната Ахметова, які за версією слідства були причетні до запровадження формули.