Закон Зеленського про олігархів більше схожий на зведення рахунків із Порошенком – Atlantic Council

Український антиолігархічний закон у нинішньому його вигляді більше нагадує механізм зведення рахунків президента Володимира Зеленського зі своїми політичними опонентами, і конкретно – із Петром Порошенком.

Про це мовиться у статті незалежного аналітика зовнішньої політики Девіда Кларка для Atlantic Council.

"Зеленського звинувачують у тому, що він підтримував зв'язки з олігархом Ігорем Коломойським з моменту вступу на посаду, формував політику та персональний склад свого уряду відповідно до інтересів Коломойського та отримав позитивне висвітлення у ЗМІ. Ця залежність, ймовірно, посилиться, оскільки президент бореться зі середньостроковою непопулярністю і починає планувати свою передвиборну кампанію на 2024 рік", – пише аналітик.

На його думку, існує дуже небагато підстав вважати, що нещодавно ухвалений "антиолігархічний закон" значно вплине на баланс сил. Адже критерії визначення, хто є "олігархом", критики аргументовано називають суб'єктивними або відкритими для маніпуляцій. А розглядом цих питань займатиметься цілком підконтрольна президенту Рада національної безпеки і оборони (РНБО).

Кларк наголошує, що аби закон застосовувався справедливо та неупереджено – необхідно залучити незалежний орган із чіткими слідчими повноваженнями, прозорою та підзвітною роботою.

"Інакше усе це більше нагадує механізм виконавчої влади, спрямований насамперед на зведення рахунків з відібраними суперниками, особливо з експрезидентом України Петром Порошенком", – вказує аналітик.

Далі він ставить цілком логічні, але риторичні питання:

• чи буде РНБО чесно дивитися на зв'язки Офісу президента та Ігоря Коломойського, намагаючись визначити вплив останнього на прийняття рішень?
• Яких зусиль Рада докладе, аби встановити справжній розмір бізнес-імперії Коломойського?

Якщо врахувати, що значна частина його надбання зберігається за межами України – це питання стало чутливим для Зеленського після витоку Pandora Papers та викриття його офшорів.

У наявності очевидний конфлікт інтересів, наголошує Девід Кларк. Тож Захід не може ігнорувати вади антиолігархічної стратегії Зеленського. Діапазон можливих наслідків – від втрачених можливостей вирішити проблему, до її фактичного цементування.

Він акцентує, що з українськими олігархами не можна боротися вибірково та персонально – замість впровадження прозорих та неупереджених правил "для всіх". Із вимогою до уряду та президента в тому числі – бути відкритими щодо своїх стосунків із багатіями.

США та ЄС мають уважно моніторити за тим, як впроваджуватиметься нове законодавство та наполягати на змінах у відповідності до найкращої міжнародної практики. У випадку ж очевидного провалу в боротьбі з олігархічним впливом – необхідна готовність запроваджувати санкції щодо тих, хто залишається безкарним попри корупцію та порушення прав людини.

"Досвід показав, що це залишається найбільш ефективним засобом зосередити уми та спонукати до прогресу", – резюмував аналітик.

Нагадаємо, 23 вересня Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому резонансний закон щодо олігархів. Відповідно до нього, Рада національної безпеки й оборони визначатиме, хто в Україні є олігархом. А до останніх – застосовуватимуться певні обмеження.

Уповноважена ВР з прав людини Людмила Денісова спрямувала тодішньому спікеру парламенту Дмитру Разумкову офіційний лист, у якому вказала на невідповідність законопроєкту Конституції. Політологи та аналітики також вважають, що у президентському законопроєкті про боротьбу з олігархами є серйозні ризики.

Попри це – 5 листопада президент Володимир Зеленський підписав закон про олігархів.