Час робити вибір на користь України
Час робити вибір на користь України

Час робити вибір на користь України

Час робити вибір на користь України - Фото 1
Люди і організації, яких ми звикли вважати проросійськими, у вирішальний момент вирішили бути зі своєю країною, а не мовчати й не допомагати загарбникам.
Час робити вибір на користь України - Фото 2

Життя людини — це послідовність виборів. Ми їх робимо постійно. Але ключові вибори приходять у момент, коли зло стає очевидним. Це гранична межа, за якою виявляється, чим ми є і чим готові стати. У ці дні після цього нелогічного, божевільного вторгнення для мене  важливими є слова близької людини: «Наш виклик зараз в тому, щоб стати тими, ким ми ще не стали».

І цей виклик повсюдний. Зараз мене приємно дивує, як особистості і компанії, які довго вважались потенційно небезпечними для України, виявляють проукраїнську позицію і готові за неї боротись. Це рубікон, після якого вернутись назад буде неможливо.

Чи міг хтось подумати у 2019 році,  що Володимир Зеленський стане президентом, який даватиме відсіч Росії, проситиме набої замість евакуації і якому як уособленню українського народу Європарламент аплодуватиме стоячи? Хоча тоді — три роки назад — його близький друг Борис Шефір називав Путіна розумною людиною і казав:«Им что, нравится воевать? Вы думаете, Путин — маньяк, который любит пострелять в живых людей? Он что, псих? Он умный человек. Да, у него имперские амбиции. Но можно же договориться». Тепер ми бачимо, як усе є насправді.

Так само свій вибір зробили і роблять інші. У перший день вторгнення митрополит Української православної церкви Московського патріархату Онуфрій закликав Путіна припинити війну проти України, бо «така війна не має виправдання ні у Бога, ні у людей»: «Росія розпочала військові дії проти України, і в цей доленосний час закликаю вас не впадати в паніку, бути мужніми і проявити любов до своєї Батьківщини й один до одного». Священики УПЦ МП звернулись до митрополита Онуфрія із закликом зібрати Помісний собор і вийти з Московського патріархату. І це ті, кого роками вважали п’ятою колоною.

Колишній регіонал Олександр Вілкул, якого у часи Майдану звинувачували в організації «тітушок», тепер голова військової адміністрації Кривого Рогу і пише : «Це наша земля! Слава Україні! Будемо стояти!» Навіть Михайло Добкін, колишній регіонал і мер Харкова, який у 2014 році у час Майдану приходив на сесію у чорній футболці з написом «Беркут», тепер на власні очі бачить те, що вважав «страшним сном»: «Всё будет Украина. П.С. Я по-прежнему в Харькове. Потому что верю в нашу Победу!»

Це при тому, що українські олігархи, власники найбільших українських медіа публічно досі не висловили своєї позиції щодо війни.

Цифровий провайдер-монополіст «Зеонбуд» — компанія, яку багато років критикували за непрозору структуру власності та зв’язок із олігархами та режимом Януковича. А отже, вважали загрозою для українського телемовлення. Запуск державного мультиплексу Концерну РРТ мав на меті убезпечити українське телебаченні від цієї загрози, щоб у критичний момент українці не залишились без ефіру — принаймні та більша частина, яка користується безкоштовним цифровим телебаченням. І що ми бачимо тепер? Сигнал є з першого дня вторгнення. А після влучання снаряду в апаратну телевежі «Зеонбуд» переносить сигнал українських каналів на резервну головну станцію, яка розташована за межами країни. Мовлення восьми каналів відновили відразу, решти — протягом доби. Хоча зараз більшість каналів ведуть єдиний марафон, і без телеефіру українці не залишаються. Трансляція  місцевих мовників здебільшого не переривається.

Навіть колись  проросійський телеканал «Інтер», що належить олігарху Дмитру Фірташу та нардепу Сергію Льовочкіну з «Опозиційної платформи — За життя», який в останні роки виклично транслював радянське кіно, погодився на єдиний ефір із рештою і вирішив у цей момент бути з Україною.

Медіасервіс Megogo припинив будь-яку співпрацю з Росією і пішов з російського ринку. Цю компанію пов’язують із сином Леоніда Черновецького та його фондом CIG. Нагадаємо, сам ексмер долучився до колаборантів — після  нападу Росії на Україну він написав, що це не війна, бо «суверенітет» в України ніхто не забирає, а військові будуть помирати — мовляв, на те вони й військові.

Зараз для всіх в Україні, незалежно від попередньої політичної позиції чи світогляду, час зробити головний вибір. Вибір совісті, бо інакше можна опинитись серед тих, хто обирає замість майбутнього  ганьбу.

Теги за темою
російська агресія
Джерело матеріала
loader
loader