Ефект Тищенка/Арістова. Як виїзди за кордон позначилися на відповідальності депутатів та парламентській дипломатії?
Ефект Тищенка/Арістова. Як виїзди за кордон позначилися на відповідальності депутатів та парламентській дипломатії?

Ефект Тищенка/Арістова. Як виїзди за кордон позначилися на відповідальності депутатів та парламентській дипломатії?

Ефект Тищенка/Арістова. Як виїзди за кордон позначилися на відповідальності депутатів та парламентській дипломатії?

Народним депутатам відтепер значно важче виїздити за кордон, утім, як і депутатам місцевих рад. Спершу спрацював так званий «ефект Тищенка». Це сталося після поїздки «слуги народу» Миколи Тищенка до Таїланду.

Через одного нардепа уряд вдався до популізму — постановою було заборонено виїздити за кордон депутатам місцевих рад. Тобто жінки-депутатки, які не отримують зарплати в органах місцевого самоврядування, стали невиїзними. І це, зокрема, вплинуло на дипломатичні спроможності на місцевому рівні. Що ж до військовозобов’язаних депутатів, то вони й так не могли б перетинати кордон без особливого дозволу системи «Шлях», якою, втім, неодноразово зловживали.

Комітет із питань державного будівництва та органів місцевого самоврядування, який очолює Олена Шуляк, мав би комунікувати з урядом щодо скасування абсурдної заборони. Але за більш як півроку не зміг цього зробити.

Тепер настала черга вже самих народних депутатів. Після скандалу з черговим «слугою народу» Юрієм Арістовим стало відомо, що нардепам заборонили виїзд за кордон і про це повідомили прикордонників. Водночас, якщо говорити про відповідальність, то для кожного нардепа, який поїхав на відпочинок, вона чомусь різна: хтось склав мандат, а хтось і далі працює в парламенті.

У влади та президента немає єдиної шкали відповідальності за однакове порушення. Очевидною є вибірковість. Тим часом суспільство очікує від влади справедливості щодо всіх.

Плюс — завдано удару по дипломатичній функції парламенту, що в період війни, коли голос кожної країни на підтримку України критично важливий, є неприпустимим.

Чому так відбувається?

Рух ЧЕСНО

Рух ЧЕСНО дослідив, як нові санкції на виїзд нардепів за кордон позначилися на парламентській дипломатії.

Батальйон «Монако» VS «жіночий» батальйон

Із перших днів війни депутати в парламенті посилили дипломатичний фронт, і особливу роль у цьому відіграли жінки. На початку 2022 року всі політичні сили об’єдналися й працювали над зміцненням обороноздатності країни та залученням міжнародної допомоги.

Рух ЧЕСНО

 «Коли всі евакуювалися з Києва — ми голосували під куполом 24 лютого о 7 ранку. Ніхто з нас не був до такого готовий, але вважаю, що парламент цей виклик прийняв гідно. Під куполом голосувати було небезпечно, нас переконували перебратися до бомбосховища, але всі фракції погодилися піти на ризик: інакше Путін сказав би, що депутати вже залишили країну й перебувають десь у Польщі, а Верховної Ради більше немає. Тоді за кордон могли виїжджати лише жінки-депутатки. Невеличким «жіночим батальйоном» ми їхали до премʼєра Бориса Джонсона, до президента Макрона, до спікерки Європарламенту Роберти Мецоли, до всіх. Просили, вимагали зброю й виконували конкретні завдання. Зброя була і є №1. Але парламент різний, як і наше суспільство. Є герої, є ті, хто пішов на фронт, а є ухилянти, які тікають із країни. Погодьтеся, тікають не лише народні депутати. Склад ради відображає зріз суспільства, й це закономірно», — наголошує народна депутатка Альона Шкрум («Батьківщина»).

Справді, на дипломатичній ниві працювали далеко не всі нардепи. В березні 2022 року віцеспікер Олександр Корнієнко зазначив, що за кордоном перебуває близько 20 нардепів:

«За фракціями не конкретизуватиму. Це депутати, які й раніше мали непатріотичні прояви, голосування. Нам відомі їхні прізвища».

Рух ЧЕСНО

Журналістам майже відразу вдалося виявити так званий батальйон Монако. Туди увійшли нардепи від забороненої партії ОПЗЖ Вадим Столар та Ігор Абрамович (склав мандат). І поки країна захищалася від ворога, представник партії, що привела війну в Україну, здійснював пробіжки в Ніцці й обрав для свого перебування точно не Урал чи Камчатку.

Були розслідування й про «батальйон Відень» та «батальйон Дубай».

Проте якщо сутність ОПЗЖ була відома суспільству вже давно, то партії влади такі скандали під час війни завдають серйозних репутаційних втрат, які не можуть не впливати на довіру до неї.

Як з’ясувалося, ще в серпні 2022 року нардеп від «Слуги народу» Богдан Торохтій гарно відпочив. Його заскочили під час релаксу в Болгарії, та виявити це змогли лише за рік. Цинізм ситуації полягає в тому, що саме Торохтій був одним із авторів законопроєкту, яким перед повномасштабним вторгненням пропонували обмежити виїзд за кордон парламентарям (№7055). Останні, на думку пана Торохтія, мали б виїздити лише з дозволу президента. Ця ініціатива досі не набрала чинності. А отже, дозвіл президента «найсуворішому» нардепові не знадобився. ЗМІ писали про те, що для голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії «Болгарія — не Мальдіви», проте нині він уже вимагає, щоб колега склав мандат. Станом на кінець серпня цього ще не сталося. Наразі його просто виключили з фракції.

На початку вже цього року виник скандал із нардепом Миколою Тищенком, який поїхав до Таїланду. Сам нардеп показував документи й пояснював, що перебуває в офіційному відрядженні, але спікер Руслан Стефанчук таку інформацію спростував.  Суспільство обурилося, соцмережі вибухнули мемами.

Тищенка виключили з фракції, але він залишився з мандатом. І, схоже, в нього зберігся досить тісний контакт із офісом президента, для якого нардеп може відігравати роль «священної корови». Доказом цього може бути останній скандал із кол-центрами.

Хоча тут варто зазначити, що Тищенко — мажоритарник, і довибори на його окрузі зараз провести неможливо через воєнний стан, а Раді потрібні голоси. Тому до вимоги скласти мандат справа не доходить. Саме зараз у парламенті — рекордно мала кількість депутатів. Тому політика зі складанням мандатів працює зазвичай лише зі списочниками. Коли мандат складає списочник, у парламент заходить наступний у списку.

Голова фракції Давид Арахамія після поїздки Тищенка до Таїланду публічно засудив такі дії мажоритарника: «З огляду на те, що вчинок Тищенка набув великого суспільного резонансу, ми сприйняли таку поведінку як неприйнятну. Я попереджав усіх, що потрібно працювати тільки на оборону, тільки на захист нашої держави…».

Проте минуло більш як півроку, «суспільний резонанс» стих, — і тепер голова фракції разом із Тищенком грає у футбол.

Окрім Тищенка, на початку року виїхав інший «слуга народу» — Андрій Холодов. Коли втечу депутата на Кіпр викрили журналісти, він написав заяву про складання мандату. Холодова позбавили повноважень лише влітку 2023 року.

Примітно, що Рух ЧЕСНО постійно моніторить присутність народних депутатів на засіданнях, і керівництво Верховної Ради та фракції «Слуга народу» володіє інформацією про всіх, хто втік і не відвідує засідань. Але реакція можлива лише після медіаскандалу, й то не факт, що після нього нардеп напише заяву про складання мандату.

Так само в Дубаї «засвітилася» й голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко.

Сезон відпусток — літо 2023 року — виявився багатим на скандали. З’явилося відео, як народна депутатка Людмила Марченко («Слуга народу») викидає через паркан гроші. Її підозрюють у тому, що вона за матеріальну винагороду допомагала військовозобов’язаним перетнути кордон через систему «Шлях». НАБУ вручило їй підозру.

Система «Шлях» фігурувала в низці корупційних розслідувань. «Наші гроші» писали про те, що ряд депутатів Львівщини замість ввезення гуманітарної допомоги просто поїхали на відпочинок. Одним із останніх скандалів стала втеча за кордон сина народної депутатки Олени Копанчук. Її син Дмитро Копанчук — ексдепутат місцевої ради з міста Рудки (Львівщина). Примітно, що він став депутатом 2020 року попри те, що набрав 0 голосів (Це проблема виборчої квоти в законодавстві, про яку неодноразово писав Рух ЧЕСНО і яка мала б бути на рівні 5, а не 25%).

Копанчук кілька разів виїздив за кордон завдяки дозволам системи «Шлях», які погоджувала Хмельницька ВЦА. До речі, його матір, народну депутатку Копанчук, за збігом обставин було обрано саме на Хмельниччині, тож не виключено, що вона могла посприяти тому, щоби син отримав документи на виїзд саме в цій області. Примітно, що під час останньої поїздки депутат місцевої ради Копанчук супроводжував батька з інвалідністю.

Схожа ситуація виникла й із фігурантом Реєстру Zрадників Олександром Дубінським, який теж виїхав, аби нібито супроводжувати хворого батька. Втім, згодом завдяки Інстаграму поширилося фото Дубінського на відпочинку в Барселоні.

Після цього попрацювали правоохоронці й Дубінському, який є підсанкційним у США, в Україні вручили підозру. І хоча в Дубінського та сина народної депутатки Копанчук схожа ситуація — супровід батька, в ЗМІ, принаймні, немає інформації про дії правоохоронців щодо сина народної депутатки від «Слуги народу». Копанчук просто не повернувся до країни і склав мандат. Це ще одне свідчення того, як вибірково підходять до покарань: Дубінським займаються правоохоронні органи, а що з сином народної депутатки Копанчук? Скандал у ЗМІ вщух і далі — жодних дій.

Варто зазначити, що із закордонними поїздками на відпочинок проколювалися не  лише нардепи, а й правоохоронці. І тут знову бачимо вибірковий підхід. На початку цього року заступник генпрокурора Олексій Симоненко поїхав до Іспанії.  Щоправда, після того, як про це повідомили ЗМІ, його звільнили. А ось експрокурора Києва Олега Кіпера — ні. Після 10-денних новорічних канікул за кордоном у грудні 2022 року президент його навіть підвищив, призначивши головою Одеської обласної військової адміністрації.

До речі, система й у випадку із Симоненком відреагувала виключно на суспільний резонанс. А скільки ще було й буде таких поїздок політиків і чиновників, про які ми навіть не знаємо й не дізнаємося? А скільки ще невидимих нардепів за документами виїжджають у відрядження до однієї країни і якимось дивом опиняються на черговому узбережжі теплого моря? Депутати чудово обізнані з цією схемою та використовують її протягом усієї війни.

Проте, звісно, не всі. Останній скандал із «батальйоном Мальдіви», що стосувався «слуг народу», став ніби переломним моментом. Після свого закордонного турне мандат склав нардеп Юрій Арістов. Колись дуже близький до президента політик, кандидатуру якого Зеленський, як повідомляють джерела ZN.UA в офісі президента, розглядав на посаду голови ОП паралельно з Єрмаком. Проте всі карти — Арістову, не президенту — сплутали наполегливі чутки про те, що бізнес-партнер президента «доносить» в НАБУ на касира фракції пана Трухіна. І про це теж кажуть джерела в ОП. Трухіну дуже не пощастило. Проте й Арістову, зрештою, теж. Обоє «пішли лісом».

І хоча колишній член Комітету з питань нацбезпеки Юрій Арістов склав мандат як списочник, виїхати всім нардепам відтепер досить складно. Прикордонники отримали вказівки їх не пропускати.

«Наразі у відрядження їздять нардепи, які є членами офіційних парламентських делегацій ПАРЄ, ПАЧЕС, ОБСЄ, ЄВРОНЕСТ тощо. На жаль, деякі колеги своїми екзотичними подорожами спаплюжили репутацію інституції парламентської дипломатії. Працюємо над її відновленням», — оптимістично наголосив у коментарі Руху ЧЕСНО голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

Дипломатичне поле бою

Тим часом народні депутатки б’ють на сполох і кажуть, що ситуація зараз насправді виглядає критичною. Парламентарі розповідають, що після скандалу з Мальдівами лише один народний депутат поїхав у відрядження з дозволу президента, і це голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко. Він був у Джакарті.

«Країни Азії особливо складні через серйозний вплив Китаю та Росії й дуже важливі для нас. До Джакарти мала вирушити велика делегація, а поїхав лише пан Мережко. «Підвисли» також важливі євроінтеграційні поїздки, що мали посилити подальші рішення щодо євроінтеграції. Наразі незрозуміло, чи можемо ми поїхати на комітети ПАРЄ або заходи Міжпарламентського союзу, де півтора року вигризали зубами вигнання Росії та втрату її впливу, а також резолюції за Україну. В Міжпарламентському союзі — так званому світовому парламенті — нам уперше за 30 років удалося переконати країни Латинської Америки, частину Африки та Індію голосувати з нами й ухвалити резолюції проти Росії», — акцентує увагу Альона Шкрум.

Народна депутатка додає, що дипломатія, на жаль, неможлива в Zoom:

«Потрібно зустрічатися, говорити, розповідати особисті історії, наприклад, як ти вивозила дітей з-під обстрілів, тоді в політиків Глобального Півдня виникає розуміння та співпереживання. Емоції важливі! Зеленський дуже добре працює на міжнародному полі. Це факт. Але цілком зрозуміло, що фізично до всіх країн не поїдеш і з усіма не зустрінешся. Парламентська дипломатія тут дуже посилювала президента й наближала нашу перемогу».

Народні депутатки, які увійшли з березня 2022 року до так званого жіночого батальйону, наголошують, що до відповідальності мали б притягати учасників «батальйонів Мальдівів, Дубая, Монако…» Наразі ж страждають інтереси держави.

«Ми не можемо нищити дипломатичний фронт тоді, коли підтримка партнерів зменшується. Не можна допустити узурпації влади й не надавати опозиції слова ні в Україні, ні на міжнародній арені. Як це сприйматиме світ? Що опозиційним депутатам не дають права виїхати. Це буде меседж на користь російської пропаганди, що тут демократії немає. Зараз політика офісу президента знецінює роботу парламенту та місцевої влади», — розповідає Юлія Клименко («Голос»), яка є матір’ю шістьох дітей.

Клименко наголошує, що така популістична політика — наслідок того, що винних у зловживаннях нардепів не притягують до відповідальності (а якщо й притягують, то, як ми вже з’ясували, досить вибірково), й тепер це поставить під удар жіноче лідерство на місцях і на національному рівні:

«Арістов мав би сидіти за корупцію в бюджетному комітеті, а не за Мальдіви. Натомість нині депутатки місцевих рад, як слушно писав Рух ЧЕСНО ще на початку року, складатимуть мандати, й це вже відбувається. Чому інші жінки мають право виїхати за кордон, вивезти дітей, а вони — ні? Це що за дискримінація? Тим більше, що на місцях депутатки ввозять гуманітарну допомогу й допомагають своїм громадам розбудовувати партнерства. На наступні вибори нормальні люди можуть не піти в депутати. Жіноче лідерство, яке міжнародні партнери розвивали роками, опиниться під ударом. Така політика працює лише на одну мету: аби доступ до ресурсів на відбудову країни отримали недоброчесні політики».

За закордонні відрядження наразі платять міжнародні партнери, й вони рано чи пізно усвідомлять, що нардепи стали невиїзними. Частина народних депутатів інформує, що готова нести витрати на закордонні відрядження, й очікує на погодження виїзду за кордон.

«Це геть антиконституційне рішення ОП, втілене Кабміном. Не може виконавча влада вказувати законодавчій, що робити, й порушувати Конституцію. Нині увагу зосереджено на президенті, й це правильно, та водночас не можна узурпувати дипломатію. Тут роботи вистачає не просто на всіх, рук нема, щоб зробити все, що треба. Це навіть якщо брати до уваги роботу журналістів і громадського сектору. Росія має численніші ресурси, тож ми маємо бути згуртованими, щоб мати змогу відповідати хоча б асиметрично. Треба шукати способи контролювати чоловіків із ОПЗЖ та фракції «Слуга народу», а не блокувати нас. Не розумію, чому моя дипломатична робота має страждати через якогось мужика зі «Слуги народу», який поїхав на Мальдіви», — наголошує представниця «Голосу» Соломія Бобровська.

Парламентська делегація вже втратила можливість узяти участь у заходах, що відбуваються в Індії та Польщі наприкінці серпня й на початку вересня. Цю ситуацію треба невідкладно виправляти.

Ба більше, у суспільства під час війни, коли є загострений запит на справедливість, має бути чітке розуміння, що система покарань для депутатів, які зловживають і їздять на відпочинок за кордон, має бути однаковою. І «слугам народу» не варто чекати на резонансні скандали в ЗМІ, коли недоброчесних політиків викриють журналісти. Влада має інформацію про нардепів-прогульників і чудово знає, хто й коли перетнув кордон, а з’ясувати місцезнаходження нардепа — не проблема.

Популізм у поєднанні з вибірковістю не усуває проблем. Проблеми в державі розв’язує справедливе та пропорційне покарання для всіх, а також системне бачення ситуації. Удар по парламентській дипломатії — це відсутність будь-якого бачення, не те що державного.

 

Джерело матеріала
loader
loader