Foreignpolicy пояснило, чому влада Польщі кидає своїх сусідів під автобус

Польська правляча партія "Право і справедливість" (ПіС) добре підготовлена до виборів, проте її лідери налякані тим, що низька явка змусить потім вступити в коаліцію.

Як пише видання Foreignpolicy, через це ПіС люто накидається на Німеччину, Євросоюз, ліберальну опозицію, біженців, а також на понівечену війною Україну, яку досі вона підтримувала зі сталевою рішучістю.

Видання зазначило, що заява прем'єр-міністра Матеуша Моравецького про те, що Польща припинить озброювати Україну, від якої він потім відмовився, викликала тривогу від Києва до Вашингтона. На думку польського аналітика Костянтина Геберта, ідея не в тому, що Варшава припиняє підтримку Києва, а скоріше в тому, що Україна занадто невдячна.

Він зазначив, що такі заяви нервують НАТО, яке досі формувало консенсус членів щодо вторгнення РФ в Україну і солідарність з Києвом. Якщо з усіх країн Польща-затятий ворог РФ і президента Володимира Путіна і досі захисник України може вагатися у своїй підтримці, то як можуть йти справи в інших країн. І заява Моравецького прозвучала на тлі низки розбіжностей між сусідами і союзниками. Однак, замість того, щоб конструктивно вирішувати їх, ПіС воліла використовувати для електоральної вигоди.

Видання зазначило, що на відміну від Румунії, Болгарії та Словаччини, польський уряд не зміг знайти компромісне рішення щодо українського імпорту. А Європейська комісія стала на бік України.

"ПіС робить все можливе, щоб відвернути увагу від своїх невдач, але це не порожня передвиборна агітація. Щоб отримати велику кількість голосів, а це необхідно, ПіС готова заплатити високу політичну ціну за придушення України. Результат залежить від результатів виборів, відсотка втрачених голосів і голосів, отриманих крайніми правими з їх антиукраїнською пропагандою", - пояснив ситуацію Геберт.

За його словами, провали ПіС відображають її переконання, що тільки вона розуміє справжні національні інтереси і що "її відсторонення від влади становить загрозу життю нації". На думку партії ПіС, сказав Геберт, " якщо вона програє, Польща опиниться під гнітом Брюсселя, стане рабинею Німеччини і затоплена чорношкірими і мусульманськими насильниками. Він хоче врятувати поляків від долі людей на Заході, які, за їхніми словами, не можуть вийти на вулиці, не побоюючись насильницьких злочинів".

Ще одне важливе питання в центрі кампанії Піс-імміграція. Партія чинить опір планам ЄС ввести новий міграційний пакт, який надасть країнам квоти на переселених мігрантів і вимагатиме від них платити 20 тис.євро за кожного, від кого вони відмовляються. Піс закликає поляків побоюватися не мільйона з гаком українських біженців у Польщі, а приблизно 20 тис.біженців з Північної Африки та Близького Сходу, які цього року прибули до Польщі через Білорусь.

Хоча українські біженці в Польщі користувалися симпатією і підтримкою поляків, їх ситуація змінюється, відзначили активісти Logos і Spilno Hub, неурядових організацій в Познані і додали, що польська щедрість вичерпується. Фізичне насильство зараз стає все більш поширеним явищем, додав Геберт.

Повертаючись до виборів, видання відзначило, що найбільш ймовірний партнер Піс по коаліції, якого називають "онфедерація", абсолютно не приховує своєї ворожості до України і більш ніж 1,5 млн українських біженців в Польщі.

Видання зазначило, що присутність цієї політсили в коаліційному уряді на чолі з Піс може спричинити за собою реорганізацію відносин між Польщею та Україною.

"Уряд, який буде ще більш націоналістичним, ніж нинішній у Варшаві, може перешкодити вступу України в ЄС. Зрештою, високі витрати України можуть скоротити частку Польщі в пирозі ЄС. А млява і скупа Польща може змусити Київ поміняти кращих друзів, повністю довірившись Франції та Німеччині, а не Польщі. Принаймні, вони володіють тим впливом в ЄС, який необхідний Україні", - пише видання.

Відносини України та Польщі

Відносини між владою двох старн останнім часом стали досить прохолодними через зернову суперечку. Апогей суперечки припав на засідання Генасамблеї ООН, коли президенти України і Польщі Володимир Зеленський і Анджей Дуда обмінялися колкостями. Поки що спроби залагодити конфлікт і налагодити відносини не принесли результату.