Входив в Ставку з Зеленським та займався Армією дронів: топ-чиновника звинувачують в масштабних схемах, він виявився доларовим мільйонером

Голова Держспецзв'язку Юрій Щиголь не тільки займався захищеним зв'язком, він також протидіяв кібератакам, його організація була розпорядником коштів в Армії дронів, він опікувався захистом енергетичних об'єктів. А ще, як підозрюють в НАБУ та САП, отримував хабарі та приймав участь у схемах

Про те, хто такий Щиголь і в чому він міг бути замішаний, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Як Щиголь втратив владу за лічені дні

Юрій Щиголь ще нещодавно був одним з найбільш впливових чиновників. Він входив в Ставку Верховного Головнокомандувача (займається стратегічним керівництвом ЗСУ), саме його відомство отримали 30 млрд грн на Армію дронів. Його голосні заяви про першу світову кібервійну розбирали найбільші ЗМІ. А президент Володимир Зеленський вже під час повномасштабної війни своїм указом надав йому звання бригадного генерала.

Весь свій вплив 40-річний топ-посадовець втратив за кілька днів. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звинуватила його та кількох підлеглих в корупції через схему з прокладками та завищеними цінами. І хоча саме звинувачення вже встигли розкритикувати деякі прихильники Щиголя, його репутація зруйнована назавжди.

Звісно, він все ще має шанси в суді довести свою невиносність, але деякі факти заперечити вже неможливо. Наприклад, він якимось чином за лічені дні знайшов 25 млн грн у якості застави (щоб очікувати наступного засідання суду вдома). А прокурори САП в суді, як повідомив нардеп Ярослав Железняк, розповіли про статки, що вдалось знайти під час обшуків.

Так, на його криптогаманці зберігаються 1 201 285 одиниць Tether USDT (еквівалент 1 201 928 доларів) і 6,9 біткоїна (265 тисяч доларів). Загалом 1,466 млн доларів у крипті. Також під час обшуків у нього знайшли 82 тис. євро і 72 тис. дол. готівкою. Щиголь все життя працює на державу: він був інспектором в Баришівській податковій інспекції, служив в СБУ. А з 2020-го був головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації. І незважаючи на невелику офіційну зарплату, насправді чиновник – доларовий мільйонер.

OBOZ.UA зробив виписку з реєстру прав на нерухоме майно. Єдина власність вже екс-посадовця – земельна ділянка площею 0,12 га в Броварському районі Київської області. А от колишня дружина чиновника Оксана, з якою він був у шлюбі 18 років і розлучився через рік після свого призначення, місяць тому придбала двокімнатну квартиру в ЖК "Галактика". Вартість житла такої площі в цьому комплексі сягає 170 тис. доларів (для квартири з ремонтом).

В чому підозрюють чиновника

За версією НАБУ та САП, власники групи компаній вступили в змову з керівництвом Держспецзв'язку. Вони через державне підприємство "Українські спеціальні системи" (керівник Артур Вітренко) закупили начебто у компаній-прокладок програмне забезпечення на 285 млн грн. Виробник програмного забезпечення EPAM-Systems отримали 223 млн грн, а решту, 62 млн грн, розділили між учасниками схеми. Видання Forbes з посиланням на топчиновника НАБУ та джерела у Держспецзв'язку угоди уклали з ТОВ "Інсайд Солюшенс" і ТОВ "Сембер трейд", які повʼязані з Романом Ковалем. "У різний час Коваль та підконтрольні йому особи були засновниками, учасниками та керівниками відповідних компаній", – зазначив прокурор під час обрання запобіжного заходу.

22 лютого 2022 року ця "Інсайд Солюшнс" змінила назву на ТОВ "Клотфільда". Ця компанія отримала тендери на 312,6 млн грн, згідно даним YouControl. Проте, якщо закупівля відбувалась без тендера, ці цифри в даних не відображатимуться. "Сембер трейд" була заснована в червні 2021 року.

Офіційно ТОВ "Сембер трейд" та ТОВ "Інсайд Солюшенс", до яких у НАБУ є претензії, не пов’язані з Ковалем. Останню на початку 2022 року перейменували у ТОВ "Клотфільда", нею володіє громадянин Узбекистану Санджар Рахімов. ТОВ "Сембер трейд" належить Олександру Баранову.

Заступник Щиголя раніше був бізнес-партнером Коваля. Правоохоронці також опублікувала розмови між учасниками схеми. В цих розмовах фактично учасники визнають, що вказані компанії – прокладки. Їх створили з однією метою: замість того, щоб купити продукт напряму, заробити на такому посередництві.

При тому учасники схеми вигадували різні причини для створення прокладок: мовляв, необхідно, щоб програмний продукт розробляло державне підприємство, тому його треба купляти через посередника та доробляти. Угоди засекречували начебто для того, щоб зберегти державну таємницю.

В цих розмовах учасник схем також згадували і голову Держспецзв'язку. Згідно їх розмов, він добре розумів про існування таких схем і заробляв на цьому. Але це ще необхіодно буде довести в суді.