/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F433%2F48d0d9537ca432577e3e746c085ad891.jpg)
Щоб дитина хотіла вчитись: експерт радить, як правильно спілкуватися
Наші діти переживають одні з найскладніших часів – часи війни та пандемії. Навчання у таких непростих умовах відходить на другий план – на перший виходить психологічне здоров’я.
Як спілкуватися з дитиною, як її підтримувати, хвалити чи сварити?
Психологи стверджують: якщо висловлюватися неправильно, навіть похвала може викликати у дитини залежність та стрес. А сварити дитину треба обережно та знати міру.
Як у наших складних умовах заохотити дитину до навчання, розповіла педагог, психолог та директор дистанційної школи
![]()
Майже століття тому лікар, педагог, лауреат Нобелівської премії Миру, автор відомого на весь світ наукового методу Марія Монтессорі писала у своїх працях, що коли ми використовуємо похвалу як винагороду, то формуємо в дитини залежність її діяльності від нашої оцінки.
Похвала у навчанні так само важлива, як важливе пальне для руху автомобіля. Але якщо залити в авто пальне поганої якості – далеко воно не заїде. Так само і з похвалою – вона може бути і корисною, і шкідливою.
Набагато раніше думку про небезпечний бік похвали висловив китайський філософ Лао-цзи, який сказав: якщо людина вимірює свій успіх мірою чужих похвал, її тривога буде безкінечною. Саме тому батькам треба вчитися хвалити дитину так, щоб обійшлось без стресів, яких і так вистачає у непростий воєнний час. Для цього достатньо запам’ятати кілька простих правил.
Оцінюйте вчинки дитини, а не її саму
Психологи провели цікавий експеримент. Після виконання завдання першій групі дітей сказали, що вони дуже розумні, а другу похвалили за зусилля. На наступному етапі діти з першої групи не наважувалися ризикувати, тому обирали лише ті завдання, які могли вирішити. Учасники другої групи намагалися вирішити всі завдання, хоч би якими складними вони були. Після завершення експерименту діти з першої групи відчули розчарування, а діти з другої – пишалися собою, хоч і не змогли виконати найважчі завдання.
Тетяна Серебрянська зазначає – якщо хвалити дитину за інтелект (ти такий розумний), то вона думатиме, що ця риса є постійною і вона нічого не може зробити, щоб її прокачати.
– Важкі завдання лякають перехвалених дітей, тому вони всіляко намагаються їх уникати, побоюючись, що поганий результат завдасть шкоди їхній репутації, – каже Тетяна Серебрянська.
Завжди слід відзначати старанність та зусилля дитини під час виконання завдання, а не її риси характеру.
Не знецінюйте досягнення дитини
Іноді батьки хочуть похвалити дитину, але роблять це так кострубато, що схвальні слова перетворюються на докір (наприклад: молодець, що сам одягнувся, але ти міг зробити це набагато швидше).
– Достатньо поставити крапку перед але, щоб дитина не почувалася винною, – каже Тетяна Серебрянська.
Ще один варіант похвали з негативним забарвленням: ти виконав домашнє завдання, бо я тричі про це тебе попросила. Ту саму фразу можна сказати з позитивним акцентом, наприклад: у тебе є сила волі. Ти виконав домашнє завдання.
Небезпечне навчання
Не всі українські діти мають можливість сьогодні навчатися.
– Нам так приємно констатувати, що на окупованих територіях багато людей хочуть здобути українську освіту, хочуть бути з рідною країною, – говорить Тетяна Серебрянська.
Психолог додає – ми вважаємо таких українців справжніми героями, адже від цього можуть виникнути проблеми з окупаційною владою.
Тетяна пригадує: якось на батьківських зборах, які проходили в режимі онлайн, мама учня перепросила за те, що розмовляє російською. Пояснила, що йде вулицею окупованого міста.
– З 2022 року учні з окупованих територій навчаються у нашій школі безоплатно. Хоча деяким батькам вдавалось оплатити навчання дитини, ми повернули їм кошти, розповідає Тетяна Серебрянська.
Коли минулого року ЗСУ звільнили Херсон, у школі одразу побільшало запитів з окупованого Криму.
Люди відчувають, що звільнення близько і хочуть отримати український атестат.
Не будьте відстороненими
Іноді педагоги спостерігають відстороненість батьків від процесу навчання дитини.
– Буває, що батьки повністю покладаються на школу, але навчальний заклад не може гарантувати 100% виховної функції, – каже Тетяна Серебрянська.
Тож педагог радить – хоча б раз на день питати у дитини про її навчання. Цікавитись, які предмети їй подобаються. Якщо дитина не хоче розповідати про школу, варто звернутися до педагогів. Можливо, вони пояснять ситуацію та допоможуть розв’язати проблему. З дитиною потрібно комунікувати, вона цього потребує. Не залишайте її наодинці зі своїми проблемами.
Не порівнюйте свою дитину та не проводьте паралелей
Варто бути обережним з порівнянням здібностей дитини та її однолітків чи інших членів родини. Здебільшого це негативно позначиться на емоційному стані дитини.
– Порівняння з іншими майже завжди погіршує взаємини між батьками й дитиною. По суті, дитина росте в негативному середовищі, де занижують її самооцінку, – стверджує Тетяна Серебрянська.
Можливо, під час спілкування з іншими батьками ви мимоволі будете порівнювати свою дитину з іншими учнями, але ці порівняння не мають вилитись у слова. Краще зосередитись на тому, що добре виходить саме у вашої дитини.
Готуємося до глобалізації дистанційного навчання
За даними останнього опитування, 63% українців не підтримують дистанційний формат навчання, оскільки не розуміють його переваг.
Це їхня суб’єктивна думка, оскільки у них не було відповідного досвіду. Але чи були ми готові 20 років тому до того, що у кожного в телефоні буде інтернет?
– 65% вищих навчальних закладів США вже оголосили дистанційне навчання стратегією свого розвитку, – каже Серебрянська.
У Давосі відбувся круглий стіл, присвячений дистанційній освіті. Головний висновок зустрічі – майбутнє за онлайн-освітою.
Тому зараз потрібні варіанти навчального процесу, які пом’якшать цей перехід. Наприклад, потрібну інформацію дитина може здобувати в онлайн-просторі, а практичні навички – в офлайн-просторі, на заняттях у класі.
Якщо дитину цікавить хімія, вона може цілий день провести у кабінеті хімії. Не зазубрюючи формули, а експериментуючи.
Вчителі майбутнього – це інструктори та експерти, які можуть здивувати та зацікавити дітей. А сама дитина має бути готовою до віддаленого навчання та психологічно стійкою.

