Про це повідомив заступник голови НАЗК Артем Ситник у коментарі Укрінформу.
«Хто мав бажання добровільно подати декларації, така можливість була завжди», - зауважив він.
Посадовець розповів, що декларації подавали навіть через декілька годин після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України.
«Коли ми бачили, що люди добровільно подають декларації, то оцінили це зі свого боку. Ми розцінюємо такі дії як певну високу антикорупційну культуру окремих представників державної влади і органів місцевого самоврядування, тому що вони могли цього не робити, але зробили. Тобто декларуватися чи ні – вибір кожного», - підкреслив Ситник.
За його словами, НАЗК спостерігало, що ще до ухвалення рішення про повернення обов’язкового декларування більшість держслужбовців добровільно подали декларації.
«Але ми прослідковуємо тенденцію, що чим вища посада, чим більше вона пов'язана з корупційними ризиками, тим менше представників цієї посади подавали декларації. Такі декларації ми очікуємо вже під кінець самої кампанії декларування. Я думаю, що основний наплив буде саме наприкінці», - наголосив заступник голови НАЗК.
Ситник нагадав, що кампанія декларування - єдина на два роки, тобто посадовці мають подати декларації одразу за 2021- 2022 рр. Він підкреслив, що останній день подачі е-декларацій – 31 січня 2023 року.
Посадовець уточнив, що за 2021 рік вже подано майже 580 тисяч декларацій, за 2022-й – трохи більше 470 тисяч.
Як повідомлялося, 10 жовтня Президент Володимир Зеленський підписав закон про відновлення е-декларування під час воєнного стану, повторно ухвалений Верховною Радою з його пропозиціями.