Голова фракції "Слуга народа" Давид Арахамія розробив законопроєкт, який дозволяє уряду стягувати в дохід бюджету 100% акцій компанії, якщо хоча б однією акцією володіє той, хто потрапив під санкції. Така норма начебто мала би захистити і тих власників, які не перебувають під санкціями. Документ передбачає процедуру повернення їм прав. Однак процедура викликала багато зауважень у представників бізнесу.
Після бурхливої реакції законопроєкт зняли з розгляду, тепер його планують допрацювати перед тим, як винести на голосування. Про те, чому така норма може бути незбезпечною і що про неї думають депутати, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Небезпечна пропозиція: хто та які зміни запропонував
"В багатьох випадках підсанкційна особа володіє активами, структурованими через іноземні юрисдикції, серед власників яких є іноземні юридичні особи та громадяни інших країн, до яких санкції, згідно із законодавством України, не застосовано", – йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту 11195. Документ розробив голова фракції "Слуга народа" Давид Арахамія. Його мета – створити механізм, коли підсанкційна особа не зможе приховувати свої активи, а також начебто захистити права власності третіх осіб.
Норми передбачають, що Кабінет міністрів отримає можливість розробити порядок стягнення в дохід бюджету 100% акцій компанії, якщо серед акціонерів є підсанкційна особа. "Запропоновані зміни відкривають можливість фактичної націоналізації будь-якої компанії в Україні у разі, якщо будь-яка особа є міноритарним акціонером (без впливу на діяльність компанії) з 1% акцій або цінних паперів цієї компанії і перебуває під санкціями", – зазначили у заяві Спілки українських підприємців (СУП).
Антикорупційний комітет в своєму висновку зазначив: документ "наділяє Кабінет Міністрів України дискреційними повноваженнями" визначати, у яких компаній стягувати в дохід держави всі 100% акцій, якщо їхня частина (навіть якщо це одна акція) належить тому, хто потрапив під санкції. "Відсутність встановлених на рівні закону підстав для прийняття зазначеного рішення створює ризики вибіркового правозастосування", – йдеться у висновку.
Тобто у Кабміна з'являться повноваження одні юридичні особи забирати, а інші – не чіпати. Причому якщо українець, що потрапив під санкції, отримав навіть одну акцію компанії з бездоганною репутацією, є ризик, що і така компанія може бути націоналізована.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради в своєму висновку зазначило, що стягувати в дохід держави 100% акцій варто у тому випадку, якщо конкретна компанія, а не один з її акціонерів підпадає під санкції та за умови, що така юридична особа своїми діями створила суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України або значною мірою сприяла вчиненню таких дій.
Тобто якщо санкції ввели проти компанії, яка створювала небезпеку для країни, процедура, яку запропонували в законопроєкті, виглядає цілком логічно. Однак в іншому випадку це створює значні ризики. Наприклад, якщо у одного з українських банків, телеканалів серед міноритарних акціонерів є людина, яка потрапила під санкції, держава отримає можливість стягнути 100% акцій.
Документ розкритикували всі: його вже зняли з розгляду
Представники всіх депутатських фракцій виступили проти документа. Так, представник "Голосу" Ярослав Железняк в коментарі OBOZ.UA заявив, що в такому вигляді документ на голосування не поставлять. "Я розумію, яку задачу хотіли вирішити законопроєктом (щоби не переписували активи), але шлях і текст невірний", – каже парламентар. Водночас Железняк погодився: текст документа має бути таким, щоби зняти ризики, про які заявили в СУП (унеможливити зловживання та націоналізацію практично будь-якого підприємства).
Більш категорично висловились у "Європейськіій солідарності". Представник фракції Олексій Гончаренко наполягав, щоби документ взагалі не розглядали. "Цей законопроєкт про знищення інституту права власності і звичайне рейдерство! Тобто якщо у підприємства серед власників є особа, до якої РНБО застосувала економічні санкції, то держава має право забрати всі 100% акцій підприємства. Не акції підсанційної особи, а всі", – заявив нардеп.
Отримати коментар від "Батьківщини" OBOZ.UA не вдалось, однак у коментарях на Facebook представник фракції Олексій Кучеренко заявив, що фракція "категорично проти". "Це реальна катастрофа! Ми категорично проти", – написав він.
Насправді в такому вигляді документ не хочуть підтримувати і "Слуги народу". Перший заступник голови фракції "Слуга народа" Андрій Мотовиловець заявив, що "цього закону не буде в залі". Так депутат відреагував на публікації про законопроєкт в соцмережах. І дійсно, документ так і не потрапив на розгляд в парламентську залу.
Можливо, якби не активна реакція з боку бізнесу та громадськості, документ міг би бути розглянутий у такому вигляді. У будь-якому разі його вже включили в порядок денний і зняли з розгляду чи не в останній момент.