Сто п'ятдесят тисяч гривень на місяць – такий ліміт встановлює Національний банк для вихідних операцій за картками фізичних осіб. Понад 98% громадян не відчують нових лімітів, стверджує голова Національного банку Андрій Пишний.
Обмеження, обіцяють у Нацбанку, є тимчасовими, вони діятимуть пів року. А вступлять нові правила в дію з 1 жовтня.
Новацію на p2p-перекази (person to person) або, простіше кажучи, платежі з картки на картку для фізичних осіб, Нацбанк анонсував ще в травні. У процесі обговорення від обмеження в максимальних 30 переказів вирішили відмовитися, а ліміт встановили не у 100 тис. грн, як планувалося раніше, а у 150 тисяч. Кількість переказів може бути довільна, але сума за місяць не повинна перевищувати 150 тис. грн.
Причина запровадження обмежень – платіжні картки використовують шахраї для операцій, наприклад, у гемблінгу, а також продавці сірого імпорту та нелегальні обмінники валют.
Волонтери, стверджує регулятор, будуть виведені з-під дії обмежень.
Як діятиме новація, чи дасть вона реальний ефект і, чи справді обмеження не завадять волонтерській допомозі фронту, розбирався «Главком».
Шахрайські схеми – мінус 50 млрд грн для держбюджету
Від вересня 2023 року регулятор фіксує аномальне зростання p2p-переказів: обсяги транзакцій з картки на карту зросли за цей час з 210 млрд грн до 247 млрд грн на місяць. За оцінкою Нацбанку, обсяги шахрайських операцій сягають 200 млрд грн на рік. І це ще дуже консервативна оцінка, адже дані регулятору надали тільки два банки – «Приватбанк» і monobank, які за останні шість місяців припинили діяльність 80 тис. дропів, або грошових мулів, як їх інколи називають.
Дропи (від англ. to drop – кидати) – люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів: до карток/рахунків, включно з пін-кодами й доступом до інтернет-банкінгу. Вони роблять це або випадково, тому що були введені в оману, або свідомо за винагороду.
Все, що потрібно, аби «заробити», – це відкрити новий банківський рахунок чи передати його у користування третім особам включно з реквізитами та доступом до інтернет-банкінгу. На таку пропозицію погоджуються пенсіонери, студенти, особи з невисоким рівнем доходу. Зазвичай дропам сплачують від $20 до $100 залежно від виду послуги, або відсоток від обсягу операцій.
Ці рахунки можуть використовувати для ставок у підпільних онлайн-казино, оплати незаконного збуту підакцизної продукції, ухилення від сплати податків, виведення коштів у готівку, приховування прибутків, оплати за наркотики та інше.
Немає значення, що превалює в рішенні регулятора, – боротьба з детінізацією доходів громадян чи боротьба з гральним бізнесом і наркоторгівлею, але це рішення має на меті не тільки протидію дропам. Справа у тім, що діяльність грошових мулів збіднює державний бюджет. Так, перший заступник керівника комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк наводить дані: втрати від схем оцінюються у понад 50 млрд грн.
Взагалі платіжні системи встановили досить високий ліміт на операції з картками: еквівалент $10 тис. для MasterCard і $25 тис. для Visa. Але кожний окремий банк має свої внутрішні ліміти. Наприклад, клієнти Приватбанку можуть здійснити до 200 переказів на місяць по Україні та до 20 за кордон. Ліміт за сумою – 1 млн грн по Україні та 100 тис. грн за кордон. В Ощадбанку можна переказати до 150 тис. грн на місяць і зробити не більше 50 операцій. Monobank дозволяє 150 переказів на місяць у рамках максимального ліміту платіжних систем.
Відтепер маємо перспективу отримати єдиний ліміт у 150 тис. грн на вихідні перекази у кожному українському банку.
Це неприємна новина для власників платіжних карток, але треба пам’ятати, що використання переказів через ID, хоч і вимагає трохи більше часу, все ж дозволяє обійти всі обмеження, тобто доброчесному клієнту обмеження регулятора не заважатимуть, запевняє у розмові з «Главкомом» фінансовий експерт Андрій Шевчишин.
Проте є сумнів у тому, що обмеження НБУ матимуть ефективний результат у боротьбі з дропами.
«Про наміри регулятора вже декілька місяців знали ті, хто використовує цю схему, тож вони мали час підготуватись. І ми знаємо, як швидко шахраї знаходять нові рішення і схеми», – додає Шевчишин. Наприклад, шахраї можуть перейти на крипту.
Боротьба з дропами – це серйозна проблема у всьому світі, і вона вимагає системної та комплексної роботи. В Україні ж ця робота тільки починається.
Поки що обмеження для фізичних осіб не застосовуватимуть у двох випадках. По-перше, якщо офіційно підтверджені доходи клієнта банку перевищують 150 тис. грн (але враховуються, наприклад, міжнародні перекази p2p до загального ліміту). По-друге, обмеження не застосовуватимуть щодо волонтерів.
Крім того, НБУ пропонує створити реєстр дропів та суб’єктів господарювання, які залученні у міскодингу (схема маніпуляцій банківськими системами для приховування реального походження платежів; підміна призначення платежу – «Главком»).
Як визначатимуть, чи дійсно ви волонтер?
Банки орієнтуватимуться щонайменше на два критерії з пʼяти: фізична особа зареєстрована як волонтер; проводить волонтерські збори; користувач картки надав листа від державного органу/військової частини/благодійного фонду про співпрацю; фізична особа надала інформацію про суми, строки, мету збору та подальше використання зібраних коштів; інформація з відкритих джерел (соціальних мереж та інтернету) підтверджує здійснення волонтерської діяльності.
Банк може відмовити у переказі на суму понад 150 тис. грн на вихідні операції, якщо виявить інформацію про недобросовісну волонтерську діяльність клієнта або невідповідність заявленої мети збору коштів фактичним витратам. Про це йдеться у проєкті постанови НБУ.
«Банки вже ведуть внутрішні списки волонтерів, платежі на їхню користь не будуть враховуватися у кількості вихідних переказів з однієї картки. Банки будуть робити списки, вони зможуть ними обмінюватися. Плюс зараз найбільші волонтери ідентифіковані у банку, тому ми вбачаємо, що ймовірність виникнення проблем буде мінімальною», – зазначив заступник голови НБУ Дмитро Олійник.
Але виникає декілька питань. А як вирахувати людину, яка за певну винагороду від шахраїв вдаватиме із себе волонтера? А якщо хтось матиме кілька карток і, відповідно, таким чином може кратно збільшити обсяги р2р-переказів? Здійснити такі маніпуляції не є проблемою.
В Україні зараз є 117 млн платіжних карток, із яких 51 млн є активними, тобто за цими картками проводиться щонайменше одна витратна операція на місяць. Отже, більш ніж 60 млн карток потенційно можуть бути залучені до шахрайських схем у будь-який момент. І що треба зробити власнику картки, аби добитися виключення з ганебного реєстру дропів, який планує створити Нацбанк? Як потрапити в цей реєстр – зрозуміло, а от як відмитися? Цікаво, а переказ «на банку» військовим як рахуватиметься і чи не потраплять ці перекази теж у лімітні 150 тисяч? Адже, як відомо, військові підрозділи складаються коштами на потрібні їм розхідні матеріали – ремонт автівок, запчастини, паливо, дрони і багато чого ще – і все це роблять безготівково, через платіжні картки.
На ці питання наразі відповіді немає.
Думки скептиків: потрібні не обмеження, а якісний фінконтроль
Кримінальна відповідальність за роботу дропом передбачає штраф, конфіскацію майна та позбавлення волі. Але операції дропів неможливі без участі банків та фінансових установ, зазначає колишній член Ради Нацбанку Віталій Шапран у коментарі «Главкому». Загалом він називає помилковим рішенням обмеження операцій за картковими рахунками громадян. «Більшість банків мають служби фінансового моніторингу досить невисокої якості. Вказані ліміти не призведуть до ліквідації дропів як явища, вони просто призведуть до зростання попиту на карткові банківські послуги з боку населення», – каже Віталій Шапран.
Отож регулятор хоче більше повноважень. Після постанови НБУ банки вже обмежили проведення транзакцій з MMC-кодом (кодом категорії бізнесу) «Азартні ігри» коштом карткового «кредитного ліміту». А 13 серпня Нацбанк презентував законопроєкт №11043, у якому передбачено: штрафи до надавачів платіжних послуг за порушення законодавства до 5% від обсягів порушення, можливість НБУ встановлювати вимоги до капіталу надавачів фінпослуг, застосування професійного судження НБУ у процесах нагляду за дотриманням вимог законодавства на ринку платіжних послуг, пришвидшений обмін інформацією між надавачами платіжних послуг та Кіберполіцією.
Вже у вересні парламент може розглянути цей законопроєкт.
До слова, за участь у міскодингу Ibox Bank та банк «Конкорд» уже поплатилися ліцензією.
«Дуже дивно, що НБУ не помічає податкові скрутки, які надають фіктивний податковий кредит з ПДВ, та послуги з так званого обналу, через які бюджет втрачає до 25% доходів, а от за фізиків, які продали свої паспорти податковим махінаторам, вони взялися», – дивується Віталій Шапран. На його думку, правильним було б рішення не обмежувати безготівкові операції громадян, а надати доступ фіскальним органам до бази даних банківських платежів.
Наталія Нападовська, для «Главкома»