35 млрд от ЕС, Норвегия увеличит помощь ВСУ, условие успеха "Плана победы": новости дня

Президентка Єврокомісії сьогодні у Києві оголосила про надання Україні 35 млрд євро кредиту.

Куди підуть кошти і на яких умовах їх виділяють?.

Норвегія збільшить допомогу ЗСУ, а Франція завершила підготовку першої групи українських пілотів на літаках Alphajet.

Попри розмови про примусове повернення з ЄС українських чоловіків, там заспокоюють: суперечить директиві про тимчасовий захист.

Угорщина продовжує обговорювати з російським агресором енергетичну співпрацю.

Країни Балтії і Польща вкотре пояснили, чому це небезпечно.

Про все важливе і цікаве за п’ятницю, 20 вересня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

План ЄС для енергетики України.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прибула до Києва і спершу вшанувала загиблих захисників України.

Основна тема її візиту – обговорення допомоги ЄС Україні для проходження зими.

У вчорашньому дайджесті ми вже розповідали про анонсовані президенткою Єврокомісії плани Євросоюзу щодо підтримки українців взимку.

Сьогодні в українській столиці вона оголосила про те, що Єврокомісія надасть Україні кредит у розмірі до 35 млрд на 2024-2025 роки з використанням заморожених росактивів.

В Міністерстві фінансів України пояснили, що позика повертатиметься тільки за рахунок майбутніх прибутків від заморожених активів Росії в ЄС.

"Таким чином, очікується що усі кошти макрофінансової допомоги для України будуть на безповоротній основі.

Внутрішні фінансові ресурси не спрямовуватимуться на погашення", – йдеться в повідомленні.

ЗМІ раніше повідомляли, що Євросоюз планує все ж забезпечити новий кредит для України розміром від 20 млрд до 40 млрд євро до кінця 2024 року незалежно від участі США – після того, як із погодженим G7 планом кредиту на 50 млрд доларів з використанням заморожених активів РФ виникли проблеми.

"Це дозволить покращити макрофінансову стабільність України та надасть вам значний і вкрай необхідний фіскальний простір.

Ви вирішуватимете, як краще використовувати кошти, забезпечуючи максимальну гнучкість для задоволення ваших потреб", – зазначила президентка Єврокомісії.

Президент України Володимир Зеленський на спільній з Урсулою фон дер Ляєн пресконференції повідомив, що кошти підуть на "енергетику, на захист, на бомбосховища для дітей в школах, садочках, університетах – це великий дефіцит для нас".

Крім того, Зеленський заявив, що ці гроші будуть використані для придбання зброї передусім українського виробництва, зокрема далекобійних дронів і ракет.

"Частину цих коштів ми готові витрачати і на протиповітряну оборону, яка виробляється не в нашій державі", – додав він.

Також президентка Єврокомісії на пресконференції повідомила, що Офіс оборонних інновацій вже працює у Києві і що фактичне відкриття переговорів з Україною про вступ має початися з найважливішого кластера "фундаментальні сфери", після чого можна буде починати рух за іншими.

Тим часом, прем'єр Північної Македонії розчарований "принизливими" вимогами щодо вступу до ЄС, а у Туреччині кажуть, що не подавались би у БРІКС, якби були в ЄС.

Норвегія збільшить допомогу ЗСУ.

У Генштабі Естонії заявили, що втрата Росією величезної кількості боєприпасів під час українського удару по населеному пункту Торопець у Тверській області найближчими тижнями позначиться на фронті.

"Вибухнуло 30 тисяч тонн боєприпасів, тобто 750 тисяч снарядів.

При середньому темпі бойових дій Росія за тиждень випускає 10 тисяч снарядів.

Тобто це дво-тримісячний запас боєприпасів.

Унаслідок цієї атаки Росія зазнала втрат у боєприпасах, і наслідки цієї втрати ми побачимо на фронті найближчими тижнями", – сказав голова розвідцентру Сил оборони Естонії полковник Антс Ківісельг.

Данія перерахувала перші 40 млн євро у виробництво української військової техніки, а Рига пожертвує для України шість авто і 60 комп'ютерів.

Норвегія збільшить рамки підтримки України до 11,5 млрд євро до 2030 року.

Франція завершила підготовку першої групи українських пілотів на літаках Alphajet.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга розкрив нові деталі домовленостей з Румунією, Словаччиною і Молдовою.

"Є і домовленості, які відчує ворог і які стануть публічними згодом.

Є підтвердження нових пакетів допомоги.

Є підтримка українських ініціатив, зокрема конкретних фінансових внесків у Grain From Ukraine", – сказав український міністр.

Умова успіху "плану перемоги".

Президент України Володимир Зеленський розкрив нову деталь про "план перемоги", який планує презентувати президенту США Джо Байдену наступного тижня.

"Є пункти, які залежать саме від позитивної волі і підтримки Сполучених Штатів.

Дуже розраховую, що він (Байден – Ред.) підтримає цей план", – сказав президент України.

Зеленський зазначив, що реалізація цього задуму потребуватиме швидких рішень партнерів і розкрив, на який період розрахований цей план.

"План розрахований на рішення, які мають статися починаючи з жовтня до грудня місяця… Тоді ми вважаємо, що план спрацює", – сказав він.

Раніше Зеленський розкрив, що план складається з чотирьох пунктів про посилення обороноздатності України "плюс один, який нам потрібен після війни".

Він також прокоментував, що планує робити, якщо президент Байден не підтримає такий план дій і "потрібен буде план "Б".

"Ми вже в плані "Б", ми у ньому живемо і боремось.

У нас ніколи не було плану "А", бо план "А" був – не допустити повномасштабного вторгнення, посилити Україну зброєю і превентивно накласти санкції на РФ, щоб вона боялась навіть думки про повномасштабне вторгнення.

Тож ми вже у цьому плані", – сказав Зеленський.

Щодо повернення українських чоловіків.

Тим часом, у Євросоюзі все більше зачіпають тему повернення в Україну громадян-чоловіків мобілізаційного віку.

У Єврокомісії заявили, що примусове повернення цих чоловіків не може розглядатися, оскільки це суперечить директиві про тимчасовий захист.

Прем’єр Нідерландів підтримує обмеження напливу українських чоловіків.

Водночас він також сказав, що директива, яка регулює право українців-біженців на прийом, медичну допомогу, роботу і освіту в Нідерландах, залишається чинною.

Очільник українського МЗС Андрій Сибіга, що виступав разом із ним на панельній дискусії, висловив підтримку цій ідеї.

Міністр оборони Естонії у коментарях на цю тему казав, що Таллінн співпрацює з українським урядом і "перевіряє, що говорить про це міжнародне право і як ми можемо діяти", але що Україна ставить на добровільне повернення чоловіків.

У Німеччині констатують, що кількість біженців в країні сягнула історичного максимуму.

Як відомо, дискусії стосовно посилення правил депортації в Німеччині розгорілись після резонансного теракту в місті Золінген минулого місяця.

На його тлі уряд Німеччини узгодив пакет заходів щодо міграції і притулку.

На всіх сухопутних кордонах Німеччини розпочалися перевірки, головна мета яких – зменшити кількість нелегальних в'їздів мігрантів.

Перевірки спочатку розраховані на шість місяців.

Люксембург закликає Німеччину до стриманості в питанні перевірок на кордоні.

Російський газ підриває згуртованість ЄС.

Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто сьогодні провів засідання Комітету угорсько-російського економічного співробітництва у Будапешті, на якому був присутній міністр охорони здоров’я РФ Михаїл Мурашко.

Сійярто сказав, що подякував Мурашку "за те, що, незважаючи на вороже міжнародне середовище і постійні нападки, російське енергетичне співробітництво міцно стоїть на ногах".

Також сторони анонсували домовленості в енергетичній співпраці, співпраці в галузі онкології та радіотерапії, а також співпрацю у сфері вищої освіти, завдяки чому у 2025 році "відбудеться перша угорсько-російська конференція ректорів".

Країни Балтії та Польща заявили, що Європейський Союз повинен якнайшвидше завершити імпорт скрапленого природного газу з Росії.

"Продовжуючи закуповувати скраплений природний газ у Росії, Європейський Союз залишається залежним від держави, яка використовує енергію як гібридну зброю і засіб для маніпуляції.

Це підриває єдність ЄС і знижує довіру з боку громадськості", – наголошують депутати в листі.

А у Німеччині заявили про завершення енергетичної кризи.

Міністр енергетики та економіки й віцеканцлер Роберт Габек заявив, що країна подолала нестачу російського газу та готова до зими 2025 року.

Повені у Європі.

Вранці мер Будапешта заявив, що для столиці настає "найгірший" період повені на Дунаї.

А Румунія оговтується від наслідків повені.

Фермери з постраждалого від повені регіону країни заявили, що їм загрожує банкрутство.

Повінь триває у Польщі.

В країні розширили зону стихійного лиха через масштабні повені.

До боротьби з повінню залучили гелікоптери.

У Польщі суд виніс перший вирок у справі про мародерство у підтоплених районах.

Чоловіка засудили до шести місяців ув'язнення за крадіжку алкоголю та мінеральної води з магазину в містечку Льондек-Здруй.

До речі, у Польщі вважають недостатніми 5 млрд євро від ЄС для покриття всіх збитків від повені.

Решта новин.

На одному з КПП на кордоні з Польщею почався ремонт: можливі черги.

У Чехії стартували місцеві вибори та вибори третини складу Сенату.

У Литві житель Вільнюса отримав тюремний термін за шпигунство на користь Білорусі, а також виключили з виборів двох кандидатів, які замовчали про співпрацю з КДБ.

Поліція Чехії спіймала борця з українськими прапорами, що уникав тюремного терміну.

Німеччина потролила Росію через брехню про радянське вторгнення в Польщу.

Ексміністра оборони Греції виправдали у справі про хабарництво та відмивання грошей.

Літаки топпосадовців Німеччини обладнають системою захисту від ракетних атак.