Financial times розкрила умови можливого миру між Україною та Росією

Україна та її західні союзники обговорюють можливий компроміс, за яким Київ може отримати членство в НАТО в обмін на дипломатичне розв'язання питання окупованих Росією територій у майбутньому. Про це пише Financial times.

У статті йдеться, що нова стратегія, яку президент Володимир Зеленський представив американським лідерам минулого тижня, полягає в тому, щоб попросити своїх союзників зміцнити її позиції у військовому та дипломатичному плані, щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів.

Західні дипломати й дедалі більше українських посадовців схиляються до думки, що значущі гарантії безпеки можуть стати основою переговорного врегулювання, в якому Росія збереже де-факто, але не де-юре, контроль над усією або частиною української території, яку вона наразі окупує.

Ні Київ, ні його прихильники не пропонують визнати суверенітет Росії над п'ятою частиною української території, яку вона незаконно захопила з 2014 року. Визнання цього факту заохочувало б подальшу російську агресію і серйозно підірвало б міжнародний правопорядок. Натомість передбачається мовчазна згода на те, що ці землі мають бути повернуті дипломатичним шляхом у майбутньому. Однак навіть це є чутливим питанням для українців, особливо коли це подається як основа компромісу з Москвою.

Що обговорюється більш відкрито, так це характер і терміни гарантій безпеки, які Україна повинна отримати для підтримки врегулювання. У Вашингтоні Зеленський повторив свою позицію щодо прискореного членства в НАТО.

США бояться брати Україну під парасольку 5-ї статті Договору про НАТО до завершення війни. Однак деякі союзники України припускають, що такий варіант усе ж може бути реальним.

Єнс Столтенберг, який цього тижня залишив посаду генерального секретаря НАТО, нагадав, що гарантії безпеки, які США надають Японії, не поширюються на Курильські острови, чотири з яких Японія вважає своїми, але які контролюються Росією після захоплення Радянським Союзом у 1945 році. Він також навів приклад Німеччини, яка вступила до НАТО в 1955 році, попри те, що країна була розділена. Лише Західна Німеччина була під захистом НАТО.

Видання повідомляє, що західнонімецька модель для України обговорюється у зовнішньополітичних колах вже понад 18 місяців. Тепер ідея набирає обертів і в офіційних колах.

Більшість прихильників визнають, що Москві ця ідея не сподобається, а скептики побоюються, що це може спровокувати ескалацію. Членство в НАТО гарантувало б суверенітет України і дозволило б їй продовжувати свою західну орієнтацію – цілі, які російський лідер Володимир Путін сповнений рішучості зруйнувати.

Американський історик Мері Саротт у своїй статті для Foreign Affairs наводить переконливі аргументи, що умови членства в НАТО можуть бути адаптовані до індивідуальних обставин. Наприклад, Норвегія зобов'язалася не розміщувати бази НАТО на своїй території, коли стала членом-засновником Альянсу. Стратегія Західної Німеччини полягала в тому, щоб дати зрозуміти, що її кордони є тимчасовими. Вона мусила терпіти поділ на невизначений час, але не змиритися з ним і відмовитися від застосування сили, щоб повернути Східну Німеччину.

Саротт стверджує, що Україна повинна визначити кордон, який можна захистити з військової точки зору, погодитися не розміщувати на своїй території війська (ймовірно, йдеться про війська партнерів – ред.) або ядерну зброю на постійній основі, якщо тільки не буде загрози нападу, і відмовитися від застосування сили за межами цього кордону, окрім як для самооборони.

Членство в НАТО на цих умовах було б представлено Москві як доконаний факт, зазначає Саротт.

Раніше The Wall Street Journal повідомляла, що чиновники в адміністрації президента США Джо Байдена стурбовані тим, що план перемоги України не має всеосяжної стратегії.

Український план перемоги містить пʼять пунктів, які, зокрема, стосуються військової та економічної підтримки. Однак Київ готовий розширити документ за пропозиціями США, якщо це посилить Україну.

До слова, президент України Володимир Зеленський заявив, що Курська операція ЗСУ є частиною другого пункту «плану перемоги» України.