“Мирних планів” щодо України багато, але наскільки вони дієві? Politico аналізує деякі з основних ідей

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже понад тисячу днів, але жодна зі сторін не наблизилася до досягнення своїх цілей. Зі вступом на посаду президента США Дональда Трампа 20 січня зростає тиск у питанні пошуку шляхів припинення бойових дій, пише Politico.

Початковий план російського диктатора Владіміра Путіна, який полягав у тому, щоб увірватися до Києва, встановити там маріонетковий режим, захопивши Україну, загруз у багаторічних кровопролитних боях. Україні тим часом також далеко до відновлення своїх міжнародно визнаних кордонів.

“Нашій армії не вистачає сил для цього”, - казав нещодавно президент України Володимир Зеленський, додавши, що потрібно також шукати дипломатичні рішення.

Російські війська продовжують наступ та атаки не енергетичну інфраструктуру України. РФ водночас зазнає рекордних військових втрат та бореться з міжнародними санкціями, а її економіка перебуває в скрутному становищі.

Однак пошук дієвої мирної угоди розбивається об різні позиції. Для Путіна це війна за вибором, для України — екзистенційна боротьба.

“Попри виснаження, ми готові продовжувати боротьбу. Росіяни зараз у наступі, їм не потрібні переговори. Їхня єдина мета - знищити нашу країну і наш народ. У нас немає інших варіантів, окрім як воювати. Просто дайте нам, нарешті, достатньо зброї”, - сказав український солдат Віталій Овчаренко в інтерв'ю виданню Politico, яке проаналізувало деякі з основних ідей щодо припинення бойових дій.

Цілі України

Головною метою для Києва є відновлення кордонів країни, які існували до 2014 року, що означає відновлення контролю над східними містами, такими як Донецьк і Луганськ, а також над Кримом. Київ хоче отримати гарантії безпеки - у вигляді членства в НАТО або ж залізних запевнень від союзників, які б гарантували, що Кремль не нападе знову.

Зеленський виклав свій “план перемоги” з п'яти пунктів у жовтні: запрошення до вступу в НАТО, більше зброї без обмежень на її використання, здатність стримувати майбутній напад Росії, розвиток економічних ресурсів України разом із союзниками та зміцнення безпеки Європи після війни. 

У Зеленського також є мирний план з десяти пунктів, який охоплює такі питання, як ядерна, продовольча й енергетична безпека, звільнення всіх полонених, відновлення кордонів, виведення російських військ, покарання за воєнні злочини, захист навколишнього середовища, гарантії безпеки та підписання договору про припинення війни.

Реакції

Зеленський об'їздив світ зі своїми планами й отримав теплі слова підтримки від багатьох союзників. Однак альянс НАТО досі не надав Україні запрошення до вступу.

Кремль тим часом стурбований дедалі сильнішими закликами до припинення бойових дій.

“Ми стурбовані тим, що останнім часом дедалі частіше чуємо на Заході: у Брюсселі, в Лондоні, в Парижі, у Вашингтоні починають говорити про припинення вогню як про засіб дати Україні перепочинок і дати собі можливість знову накачати Україну сучасною далекобійною зброєю. Це, безумовно, не шлях до миру”, - заявив міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров у понеділок, 2 грудня, у Москві під час візиту глави МЗС Угорщини Петера Сійярто.

Цілі Росії

Офіційні цілі РФ у війні не змінилися з 24 лютого 2022 року. 

Умови Москви рівнозначні капітуляції Києва: Україна повинна відмовитися від тимчасово окупованих територій, від намірів вступити до НАТО і стати нейтральною країною, а ще гарантувати права російськомовним, провести демілітаризацію та “денацифікацію”. А Захід має зняти всі санкції та взяти на себе фінансовий тягар відновлення України.

Реакції

Росію підтримують такі союзники, як Іран, Північна Корея, Сирія і Білорусь, однак військам Путіна потрібно перемогти Україну у військовому плані, перш ніж він зможе повністю реалізувати свої цілі.

Чого хоче Трамп

Новообраний президент США Дональд Трамп обіцяв зупинити війну РФ проти України “за один день” і вже призначив генерал-лейтенанта у відставці Кіта Келлога спеціальним посланником з питань України та РФ.

У липні Келлог представив Трампу план, який включав ультиматуми для Києва і Москви, щоб змусити сторони до переговорів. США продовжать постачати зброю Києву лише за умови, що Україна погодиться на переговори з РФ, а також призупинить рух до членства в НАТО в обмін на безпекову угоду. Будь-яка відмова Росії від переговорів призведе до збільшення військової підтримки з боку США. 

У квітні Келлог також виклав свої міркування у статті, де заявив, що санкції проти Росії будуть зняті після підписання мирної угоди, яка влаштує Україну. Податок на експорт російських енергоносіїв піде на відновлення України. Від Києва не вимагатимуть відмовитися від повернення тимчасово окупованих територій, але Україна має погодитися досягати відновлення своїх кордонів лише дипломатичним шляхом.

Реакції

Поки що Київ не коментував жодних планів команди Трампа. Росія публічно заявила, що відкрита до ідей Трампа.

Однак російський олігарх, який перебуває під західними санкціями, Константін Малофєєв сказав Financial Times, що Путін, швидше за все, відкине будь-який план, запропонований Келлогом, якщо цей план не враховує ширші проблеми безпеки Росії.

“Келлог приїжджає до Москви зі своїм планом, ми приймаємо його, а потім кажемо йому, щоб він пішов до біса, тому що нам нічого з цього не подобається. Ось і всі переговори”, - заявив олігарх.

Бразильсько-китайський план

Китай і Бразилія у травні представили спільну пропозицію щодо мирних переговорів. Їх ініціатива передбачає заморожування бойових дій без ескалації та  провокацій, прямий діалог і деескалацію на шляху до припинення вогню, за яким має відбутися міжнародна мирна конференція, також гуманітарну допомогу та обмін військовополоненими, відмову від використання зброї масового знищення, від нападів на атомні електростанції, а ще посилення міжнародного співробітництва.  

Детальніше про цю ініціативу розповідав Володимир Кравченко у статті “Мирний план друзів Путіна викликав страх у російських Z-патріотів. Не влаштує він і Україну”.

Реакції

До китайсько-бразильської ініціативи приєдналася група з 17 країн; Туреччина — єдиний серед них член НАТО. 

Початкова реакція Зеленського полягала в тому, що він назвав план деструктивним, оскільки ініціатива не включала виведення російських військ. Однак у жовтні керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Україна може інтегрувати деякі елементи запропонованого мирного плану.

“Ті положення, які запропонували Китай і Бразилія, містять правильні слова, такі як заклики до миру, справедливості й дотримання міжнародного права. Ніхто з цим не сперечається. Як саме вони планують рухатися до миру, мене поки що не поінформували”, - заявляв Лавров.

Інші ідеї

Висловлюються також інші ідеї щодо того, як можна було б закінчити війну. Можливо, це не власне мирні плани, а радше способи мислення про те, як можна структурувати відносини між Україною та РФ, аби назавжди припинити бойові дії.

Ізраїльська модель

На тлі опору таких країн, як Німеччина, швидкому прийняттю України до НАТО, західні дипломати, і навіть президент США Джо Байден, висунули ідею щодо ізраїльської моделі. Ізраїль формально не є частиною оборонного альянсу на кшталт НАТО, але є близьким союзником США та багатьох європейських країн, які постачають йому величезну кількість зброї, а також надають дипломатичну підтримку. Ізраїль своєю чергою розробив власну, одну з найпотужніших у світі, військову промисловість. 

Ця модель не передбачає вступу України в Альянс, що може втягнути інші країни у війну з ядерною Росією.

Однак така модель має і значні недоліки. Україна ризикує перетворитися на країну, що живе в постійній загрозі війни. Хоча це не завадило Ізраїлю сформувати історію економічного успіху, масштаб загрози, з якою стикається Київ, значно більший, а це може відлякувати інвестиції, залишивши країну вразливою, нездатною самостійно стояти на ногах. Цю загрозу можна було б пом'якшити, якби ЄС прийняв Київ, але вступ до Євросоюзу також зіштовхується з власними перешкодами.

Дехто тим часом каже, що нестабільна і добре озброєна Україна може бути небезпечною. 

“Як ми можемо озброїти країну на наших кордонах до зубів, не знаючи, хто буде її майбутнім лідером і чи залишиться вона нашим партнером” - запитав один із дипломатів ЄС.

Україна воліла б бути в НАТО або отримати по-справжньому надійні гарантії безпеки від своїх союзників. 

Росія ж погрожує, що постачання зброї Києву “може призвести до неконтрольованої ескалації”.

Німецька модель

Скандинавські країни вважають, що поділ Німеччини часів холодної війни, коли західна частина країни була в НАТО, а східна перебувала під радянським контролем, міг би стати прикладом для України. Західна частина України була б “приєднана” до Заходу і потенційно вступила б до НАТО, тоді як тимчасово окуповані Росією східні області (поки що) залишалися б “окремо”.

Цю ідею зараз, схоже, певною мірою підтримує Зеленський. 

“Якщо ми хочемо зупинити гарячу фазу війни, нам потрібно взяти під парасольку НАТО територію України, яку ми контролюємо”, - сказав він нещодавно в інтерв'ю Sky News.

РФ, своєю чергою, непохитна в тому, що жодна частина України не може приєднатися до Альянсу. За словами речника Кремля Дмітрія Пєскова, Україна в НАТО - це “неприйнятна загроза для існування Росії”.

Фінська модель

Фінляндія зазнала нападу СРСР у 1939 році й була змушена поступитися частиною території та погодитися на нейтралітет, щоб уникнути повного поглинання Москвою. Під час холодної війни країна залишалася частиною Заходу, але з обмеженим суверенітетом і прив'язаною до Радянського Союзу економікою. Минулого року Фінляндія остаточно відмовилася від нейтралітету і вступила до НАТО у відповідь на вторгнення Росії в Україну.

Ця ідея циркулює в деяких аналітичних центрах і спочатку навіть знайшла певну популярність у Берліні, хоча німецькі офіційні особи зараз дистанціюються від такої концепції. 

У чому проблема? Сама Фінляндія вважає, що це жахлива ідея. 

“Україна була нейтральною до того, як на неї напала Росія. Це точно не те, що я б нав'язувала Україні. І точно не в якості першої альтернативи”, - заявила минулого місяця міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен.

Сьогодні, 3 грудня, Міністерство закордонних справ України оприлюднило заяву щодо можливих гарантій безпеки, які можуть розглядатися як інструмент стримування агресії РФ. МЗС наголосили, що Київ не погодиться альтернативи, “сурогати чи замінники повноправного членства України в НАТО”.  Країна закликала підтримати надання дієвих гарантій безпеки, підкресливши, що запрошення Києва до НАТО сьогодні – це дієва протидія шантажу, яким займається РФ.

Про перспективи для України в питанні отримання запрошення на вступ до НАТО раніше розповідав Володимир Кравченко в статті “Запрошення України до НАТО. Чи увірветься вітер змін у кватирку можливостей”.