Як санкції США б'ють по рублю та енергетичній залежності Європи від Росії через «Газпромбанк»
Як санкції США б'ють по рублю та енергетичній залежності Європи від Росії через «Газпромбанк»

Як санкції США б'ють по рублю та енергетичній залежності Європи від Росії через «Газпромбанк»

Як санкції США б'ють по рублю та енергетичній залежності Європи від Росії через «Газпромбанк»

Не встигла охолонути сенсація з пакетом санкцій США проти російського банківського сектору (зокрема, щодо відключення «Газпромбанку» від системи міжнародного банківського зв’язку SWIFT), як з’явилася нова. Уряди Туреччини та кількох країн ЄС, а також нібито і Єврокомісія просять США переглянути санкційний захід. І ці повідомлення з’явилися в той час, коли Росія завдала чергових ракетних ударів по цивільних об’єктах українських міст — Кривого Рогу, Запоріжжя, що призвело до загибелі мирних жителів. Уявити, що відчувають українці, читаючи одночасно новини із Запоріжжя та Брюсселя, певно, нескладно. Цинізм Віктора Орбана, Реджепа Ердогана чи Роберта Фіцо також нікого не дивує. Дивують ті в Брюсселі, хто декларує гуманізм і підтримку України, але для кого життя українців нічого не варті порівняно з російськими газом і грішми. Але про все по порядку.

Трохи про «Газпромбанк»

«Газпромбанк» майже ровесник «Газпрому». Обидва виникли в пізньорадянський період. Державний газовидобувний концерн «Газпром» з’явився на світ у серпні 1989-го, а Комерційний банк газової промисловості «Газпромбанк» — через рік, наприкінці липня 1990-го. Радянський період історії обох був нетривалим. Далі обидві структури стали служити інтересам Кремля і підконтрольного йому газового олігархату. Коли йдеться про «Газпром», то експортований ним газ був не просто товаром, а зброєю, механізмом експансії Росії в Європі. Так само і «Газпромбанк». Гроші на його рахунках від реалізованого «Газпромом» газу були не просто виручкою, вони були в умілих руках корупціогенним інструментом, спрямованим на підкуп правлячих еліт у політикумі європейських держав. Мао Дзедун говорив, що гвинтівка породжує владу. Однак, коли пішли грубі доходи від газу, в Москві вирішили: навіщо нам гвинтівка, коли є гроші «Газпрому». І ці гроші через «Газпромбанк» і заплутаний ланцюжок проміжних ланок породжували впливи, в тому числі й публічні, через холдинг «Газпром-медіа», який на 100% із 2005 року перебував у власності цієї фінансової установи. Механізми «елегантної корупції» було відпрацьовано до високого мистецтва після приходу в компанію пітерських чекістів.

«Газпромбанк» — це не просто банк із п’ятірки найбільших у РФ (третій за розміром активів після «Сбєрбанку» та ВТБ). Його зарубіжні представництва слугували прикриттям для роботи російської зовнішньої розвідки. Банк мав і має численних консультантів не тільки за профільним напрямом. Їхнім завданням було запустити щупальця газової корупції від «Газпрому» за такими схемами, які гарантували б європейським політикам і чиновникам алібі. Схеми «елегантної корупції» творилися в тому числі і під дахом «Газпромбанку», особливо через зарубіжні філії.

В Україні вже мало хто пам’ятає схему газового корумпування політичної верхівки країни у вигляді швейцарської компанії «Росукренерго» (РУЕ), схвалену 20 років тому у Ялті на саміті президентів Леоніда Кучми та Владіміра Путіна. Ще менше людей пам’ятають, що засновником РУЕ з російського боку була дочірня структура «Газпромбанку» зі швейцарською пропискою Arosgaz Holding. А з 2009 року в Цюріху з’явився Gazprombank (Switzerland) через придбання материнською структурою банку Russische Kommerzial Bank AG, який ще з 1966-го обслуговував радянську зовнішню торгівлю й потреби агентури Першого головного управління КДБ СРСР (нині — СВР РФ)

Активність Gazprombank (Switzerland) у Європі привернула підвищену увагу швейцарського регулятора FINMA, який 2018 року заборонив йому залучати нових клієнтів і призначив спеціального зовнішнього спостерігача за його діяльністю. Ґрунтуючись на даних фінансового моніторингу, регулятор вказав, що в 2006–2016 роках банк допускав серйозні порушення регуляторних норм, що діють у Швейцарії, із протидії відмиванню / легалізації злочинних капіталів. Ймовірно, швейцарцям впав в око банківський сервіс для російських мафіозних угруповань під кремлівським прикриттям.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну банк потрапив під санкції, однак не був відключений від SWIFT. Діяльність банку на його європейському плацдармі у Швейцарії довелося згорнути 2022 року. 2023-го четверо співробітників Gazprombank (Switzerland), включаючи генерального директора Романа Абдуліна, були звинувачені в допомозі «гаманцеві» Путіна Сєргєю Ролдугіну обходити фінансові правила та санкції, накладені на Росію. Вони відбулись умовними строками та великими штрафами.

Удар, якого чекали

21 листопада Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) — відомство, відповідальне за американські санкції, оголосило про новий масштабний пакет обмежень проти фінансового сектору РФ. Загалом, за даними Мінфіну США, під санкції потрапили понад 50 російських банків, більш як 40 російських реєстраторів цінних паперів і 15 росіян, пов'язаних із фінансами.

Однак найзначнішим фігурантом нового переліку виявився «Газпромбанк» з його шістьма зарубіжними дочірніми компаніями у Гонконгу, Люксембурзі, Швейцарії, ПАР і на Кіпрі. У повідомленні Мінфіну йдеться, що Росія використовує банк, щоб закуповувати військове спорядження для ведення війни в Україні, а також перераховувати виплати російським військовим. Банк особливо й не приховував, що, окрім підприємств газової галузі, банківські послуги надаються суб’єктам господарювання інших галузей — атомної, ВПК, хімічної, зокрема, спецхімії — з випуску вибухових матеріалів тощо.

Цей банк після початку повномасштабного вторгнення збройних сил РФ в Україну став основним фінансовим центром у російській підсанкційній економіці та протягом двох років залишається єдиною державною кредитною установою, що здатна проводити валютні перекази по Росії та за кордон. У березні 2022 року в РФ було ухвалено закон, згідно з яким покупці російського газу та інших товарів із «недружніх» країн мають здійснювати розрахунки за сировину в рублях — і через «Газпромбанк».

Санкції вдарили по багатьох напрямах експорту РФ. Наприклад, Угорщина заявила, що останній санкційний крок Вашингтона щодо РФ серйозно торкнувся угорських платежів за такими напрямами — оплата паливних збірок, що поставляються «дочкою» «Росатому» компанією «Твел» на угорську АЕС «Пакш»; сплата транспортування газу транзитним маршрутом із «Турецького потоку»; а також платежі самому «Газпрому» за поставлений газ.

Незважаючи на те, що Угорщина і РФ заявили, що знайшли можливість вирішити проблеми з платежами, Будапешт звернувся із проханням до США зробити винятки із санкцій проти «Газпромбанку» для платежів за газ із Росії. З аналогічними проханнями до США вже звернулась і Туреччина. Без зняття «ми не зможемо платити Росії», заявив журналістам напередодні міністр енергетики Альпарслан Байрактар. «Якщо ми не зможемо заплатити, то не зможемо купити товари… Якщо санкції не будуть скасовані, це може обернутися для Туреччини дуже серйозними наслідками», — заявив він. Росія є найбільшим постачальником газу до Туреччини, забезпечуючи близько 42% її імпорту торік, згідно з даними регулятора.

Загалом із проблемами платежів за російський газ можуть зіштовхнутися Туреччина, Угорщина, Греція, Словаччина, Сербія, Болгарія та Італія. Передбачається, що криза найсерйозніше відчуватиметься в січні, коли настане час для нових проплат.

Рішення для продовження торгівлі обіцяли знайти у Кремлі. І його знайшли. Указом Владіміра Путіна від 5 грудня «Газпромбанк» лишається уповноваженим банком по розрахунках за російські енергоносії, але йому дозволено залучати третіх осіб. Якщо «Газпромбанк» не отримає ліцензії OFAC на продовження енергетичних платежів, «Газпром» знайде для прийому платежів інший банк-агент серед ліцензованих (серед них є всі російські гіганти, включаючи «Сбєрбанк») і, можливо, ще активніше почне розвивати торгівлю у валютах, альтернативних долару та євро.

Незважаючи на те, зроблять США виняток для «Газпромбанку» щодо проведення енергетичних платежів чи ні, але сам прецедент і постійний ризик запровадження таких санкцій є потужним сигналом для всіх покупців російських енергоносіїв, що такі постачання ненадійні та ризиковані. Це змушуватиме їх шукати альтернативних постачальників і поступово відмовлятися від закупівлі енергоносіїв у РФ.

Рубль у піке

Крім довгострокових ризиків для торгівлі енергоносіями, яка, попри падіння обсягів після розриву з ключовими європейськими споживачами, залишається важливим джерелом наповнення бюджету (і, відповідно, стійкості всієї економіки РФ), санкції мають і негайний ефект у вигляді посилення тиску на рубль.

London Stock Exchange Group

Відразу після запровадження санкцій офіційний курс американської валюти впав до найнижчого рівня від початку війни — 109 «дерев’яних» за долар. Аналогічне падіння спостерігалося і стосовно китайського юаня, який значною мірою замінив долари та євро у зовнішній торгівлі після того, як санкції відрізали Росію від більшості угод із західними компаніями та банками.

Таке значне падіння курсу рубля має не тільки важливе емоційне значення для російського населення, а й дуже значний вплив на стан економіки РФ. Імпортні товари значно подорожчають, що і надалі підштовхуватиме зростання інфляції в РФ, з якою так марно бореться центробанк. Навіть встановлення ставки рефінансування на захмарному рівні в 21% не допомагає. Таке значне послаблення рубля також призведе до значного подорожчання імпортних товарів військового призначення, які Росія все ще продовжує отримувати через треті країни.

Для України ці санкції мають позитивний наслідок, бо зменшення експортних доходів і погіршення економічної ситуації в РФ примушуватимуть Москву до переговорів. Нагадаємо, доходи від експорту енергоносіїв є основними джерелами надходжень до російського бюджету. А 2025 року Кремль планує військові витрати за статтею «Національна оборона» на суму 13,5 трлн руб. (136 млрд дол. за поточним курсом), що становить 6,31% ВВП Росії. Разом із статтею «Нацбезпека та правоохоронна система» це становить 41% усіх видатків федерального бюджету.

Єврокомісія за «Газпромбанк»?

Наміри деяких європейців відкоригувати американські санкції саме щодо «Газпромбанку» є свідченням того, наскільки живучим є спрут газової корупції в Європі. Підгодовані Росією німецькі та австрійські канцлери, очільники урядів в Угорщині та Словаччині — це лише верхівка айсберга. Навіть після того, як Путін своїм указом відмовився від вимоги, щоб зарубіжні покупці використовували лише «Газпромбанк» при купівлі російського газу, з європейського боку продовжують наполягати, щоб США змінили запроваджені ними рестрикції.

При цьому раптом на обрії з’явився Люксембург, точніше, GPB International, дочірня компанія «Газпромбанку» в цій ще одній тихій європейській гавані російського схематозу, «елегантної корупції» та залаштункових впливів. GPB International успішно працює в Європі з 2013 року. В ситуації, коли червневі санкції Мінфіну США призвели до припинення торгів доларом і євро на Московській біржі, «Газпромбанк» і його люксембурзький «плацдарм» опинилися в доволі вигідному становищі, адже вони не були відключені від SWIFT, а отже, Кремль зберігав можливість створювати відповідні впливи за цим важливим каналом, особливо після втрати швейцарського «плацдарму». Принагідно слід згадати, як нещодавно міністр закордонних справ Люксембургу виступив проти членства України в НАТО.

Зараз обговорюється питання здійснення платежів через люксембурзьку «дочку» «Газпромбанку». Найбільше, схоже, припікає Орбану, який відправив Петера Сійярто домовлятися за всіма напрямами. У Будапешті бачать три варіанти, які озвучив угорський міністр:

— надання з боку США «Газпромбанку» винятку із санкцій на платежі за енергоресурси;

— домовленості країн — отримувачів російського газу зі США про дозвіл з боку OFAC на операції з «Газпромбанком» подібно до того, як це зробила Японія для проєкту «Сахалін-2»;

— зміна схеми платежів «газ за рублі» або й повне її скасування шляхом залучення банків-посередників із лояльних Росії Туреччини, Азербайджану чи Сербії.

Схоже на те, що «будапештський хвіст» хоче виляти «брюссельською собакою». Єврокомісія проходить тест на стійкість, як, до речі, й американський OFAC.

Українській дипломатії зараз важливо у співпраці з Єврокомісією та Мінфіном США не допустити відкату в санкціях. Але для цього потрібно і самим бути послідовними. Слід позбавити Росію доходу в розмірі до 12 млрд дол. щорічно, припинивши надання транзитних послуг для російських нафти та газу до деяких європейських сатрапій Москви. На жаль, Україна й досі не запровадила відповідних санкцій і не припинила транзиту, і це на третій рік великої війни.

 

Джерело матеріала
loader
loader