Теракт у Німеччині, "газові" переговори Фіцо з Путіним, США вийдуть з ВООЗ: новини вихідних

Словацький прем’єр прибув до Москви на переговори щодо газу на тлі заяв України про припинення транзиту російського газу своєю територією з 1 січня.

Раніше Фіцо звинуватив Зеленського у "газовій кризі" у Словаччині, а також у спробах підкупу.

Ще одна велика тема вихідних – теракт у Німеччині, який зовнішні сили хочуть використати проти демократичної влади країни.

Більше важливого і цікавого за вихідні, 21 та 22 грудня, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

"Газові" переговори Фіцо з Путіним.

Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо у неділю перебуває у Кремлі на переговорах з лідером РФ Владіміром Путіним.

Речник Кремля Дмитрій Пєсков повідомив, що візит Фіцо до РФ був запланований кілька днів тому.

За його словами, "можна припустити", що Путін і Фіцо обговорять тему російського газу.

Візит Фіцо до Росії є його першою поїздкою до держави-агресора після повернення до влади у 2023 році.

Глава уряду Словаччини став третім європейським лідером після канцлера Австрії Карла Негаммера та прем'єра Угорщини Віктора Орбана, який відвідав Москву з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Цього тижня словацький прем’єр звинуватив Зеленського в "газовій кризі" у Словаччині.

"Ми явно стикаємося з газовою кризою завдяки президенту Зеленському", – сказав Роберт Фіцо.

Він був серед тих, хто благав на саміті ЄС про продовження після 2024 року угоди про транзит російського газу через Україну.

Зеленський розкритикував Словаччину, заявивши: "Трохи соромно говорити про гроші, тому що ми втрачаємо людей".

А згодом Фіцо заявив, що президент України нібито запропонував йому 500 млн євро з російських активів в обмін на підтримку членства України в НАТО.

Україна готується припинити транзит російського газу своєю територією.

Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не розглядає поновлення угоди з "Газпромом" про транзит російського газу до Європи, а також дав зрозуміти, що Київ не погодиться прокачувати російський газ під виглядом азербайджанського.

Натомість збільшується імпорт до ЄС російського скрапленого природного газу (СПГ).

У 2024 році обсяги імпорту до ЄС такого газу з Росії досягли рекордного рівня, незважаючи на намагання блоку зменшити залежність від газу з цієї країни після повномасштабної війни Москви проти України.

Крім того, угорський премʼєр-міністр Віктор Орбан заявив, що його держава веде переговори з Києвом і Москвою про збереження транзиту російського газу через Україну після 2024 року.

За словами Орбана, угорська сторона запропонувала українській та російській стороні "трюк", який міг би дозволити зберегти транзит попри завершення дії угоди між Україною та "Газпромом" у 2024 році.

Слід також додати, що Катар пообіцяв зупинити поставку газу до ЄС, якщо той його оштрафує.

Директива ЄС про комплексну перевірку корпоративної стійкості, яка набула чинності в липні, дозволяє штрафувати компанії на суму до 5% річного глобального доходу компанії, якщо її керівництво не в змозі вирішити проблему негативного впливу на права людини або довкілля.

Про "історичний" 2025 рік.

Президент Володимир Зеленський вважає, що головування Польщі та Данії у 2025 році повинні стати історичними для України.

Глава держави наголосив, що Україні потрібен вступ у Євросоюз, тому наступного року треба зробити для цього максимум у процесі перемовин і в розбудові відносин з партнерами в Європейському Союзі.

"Тому головування Польщі, а у другому півріччі – Данії в ЄС мають стати історичними для України", – сказав Зеленський.

Польща почне головувати у Раді ЄС 1 січня, а Данія – 1 липня 2025 року.

17 грудня Зеленський заявив, що Україна ставить за мету у 2025 році відкрити у переговорах про вступ до ЄС щонайменш два кластери, а максимальною метою є усі кластери.

До речі, новий уряд Ісландії хоче провести референдум про членство в ЄС.

Трипартійний уряд Ісландії, сформований у суботу, 21 грудня, у своїй передвиборчій програмі анонсував проведення референдуму про членство країни в Європейському Союзі.

"Референдум щодо продовження переговорів про членство Ісландії в Європейському Союзі відбудеться не пізніше 2027 року", – зазначається в коаліційному договорі.

Нові посли і шлях до НАТО.

З нагоди Дня дипломата в неділю Зеленський заявив, що на всіх рівнях у ЄС – від найвищих інституцій до громадських лідерів – голос України має звучати впевнено, конкретно й переконливо.

Серед інших, він призначив Петра Бешту надзвичайним і повноважним послом України в Словенії, а Ольгу Нікітченко – надзвичайним і повноважним послом України в Литовській Республіці.

Крім того, президент підписав указ призначення нового посла України в Угорщині, з чим тривалий час зволікали.

"Призначити Шандора Федора Федоровича надзвичайним і повноважним послом України в Угорщині", – йдеться в тексті указу.

Ім'я Федора Шандора стало відомим завдяки тому, що він пішов добровольцем в українську армію після нападу Росії на Україну в лютому минулого року й читав студентам лекції просто з окопів у перервах між боями.

Про те, що Україна обрала Шандора майбутнім послом в Угорщині, ЗМІ вперше написали в березні минулого року.

Згодом, у серпні, президентка й голова МЗС Угорщини дали агреман на його призначення.

На початку цього року тодішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявляв, що призначення Шандора відбудеться найближчим часом і затримувалось із технічних причин.

Зокрема, йому треба було звільнитись зі Збройних Сил України.

Також президент Володимир Зеленський з нагоди Дня дипломата звернувся до працівників українського дипвідомства, окресливши, у який спосіб вони повинні переконувати партнерів дати згоду на вступ України у НАТО.

За його словами, сміливість лідерів у таких питаннях завжди базується на вимогах суспільної думки.

"Дуже важливо, щоб робота щодо НАТО для України не була тільки кабінетною", – сказав президент.

Він заявив, що дипломати повинні у щоденному режимі працювати на відповідну суспільну думку – "тими засобами, які працюють, а не просто тими, які зручні".

"Партнери мають знати, що може дати Україна Альянсу, чому це буде краще для всіх і як це стабілізує глобальні відносини.

Альянс для України – це досяжно, але досяжно тільки тоді, коли за це рішення б’ємось на всіх потрібних рівнях", – наголосив Зеленський.

Щодо обіцянки Трампа і миротворці.

Премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан вважає, що обраний президент США Дональд Трамп "почне діяти протягом перших 24 годин після вступу на посаду" у питанні завершення війни в Україні.

Раніше президент Володимир Зеленський казав, що не сприймає буквально передвиборчу обіцянку Дональда Трампа завершити війну в Україні "за 24 години", але трактує її як бажання обраного президента США зробити це якнайшвидше.

А сьогодні Папа Римський Франциск помолився за "різдвяне перемир’я" в Україні.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус може уявити собі німецьких солдатів в Україні, але лише за умови припинення вогню.

"Я хочу чітко заявити одну річ: поки війна не закінчиться, на українській землі не буде жодного німецького солдата", – підкреслив Пісторіус.

За його словами, досі є ще занадто багато відкритих питань, щоб зробити заяву щодо миротворців.

"Виникає питання, коли має настати перемир'я або мир – і коли буде зрозуміло, як це виглядає.

Наприклад, чи існуватиме лінія розмежування, буферна зона або миротворча зона, в якій збройні сили забезпечуватимуть мир?", – зазначив міністр оборони Німеччини.

Глава Міноборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш пояснив, що на цьому етапі Варшава виключає можливість перебування польських військових на території України, але готова розглянути подальші кроки у майбутньому.

А ще міністр оборони Польщі назвав провокацією червоно-чорні прапори УПА на поставлених Польщею бронетранспортерах Rosomak.

"Прапори УПА на бронетранспортерах, які Польща постачає українській армії, є провокацією, яка не повинна відбутися.

Я доручив терміново зв'язатися з українським аташе у Варшаві для з'ясування цього питання", – написав польський міністр в X (Twitter).

Тим часом, до Українського легіону, який формується на території Польщі, подано більше тисячі заяв.

За словами посла України у Польщі Василя Боднара, для тих, кого приймають у легіон, польська сторона забезпечує "досить серйозні умови" для базової військової підготовки.

Донори акумулювали 200 млн євро для забезпечення стійкості України в кіберпросторі, а на Курщині загинув грузинський боєць, що воював за Україну.

Крім того, у суботу Зеленський повідомив про візит директора Центрального розвідувального управління (ЦРУ) Білла Бернса в Україну.

Глава держави зазначив, що це останній його візит в Україну на посаді директора ЦРУ.

Зеленський побажав Бернсу та його сімʼї "всього найкращого" та висловив сподівання на зустріч у майбутньому.

Теракт у Німеччині.

У суботу стало відомо про щонайменше п’ятьох загиблих та понад 200 поранених внаслідок наїзду на відвідувачів різдвяного ярмарку в німецькому Магдебурзі.

У тому числі, серйозно постраждала українка.

Трагедія сталась у п'ятницю ввечері.

Виходець із Саудівської Аравії в'їхав на своєму автомобілі на різдвяний ярмарок у столиці землі Саксонія-Ангальт.

Як пише Spiegel, нападник Талеб А., якого затримали неподалік місця наїзду, відкрито симпатизував ультраправій партії "Альтернативі для Німеччини" ("АдН").

Він народився в саудівському місті Хуфуф і приїхав до Німеччини в березні 2006 року на навчання.

У липні 2016 року він був визнаний біженцем, згідно з попереднім інтерв'ю в Frankfurter Rundschau, через те, що йому погрожували смертю за відмову від ісламу.

Зазначається, що попередження надходили неодноразово після того, як підозрюваний – Талеб А.

– покинув Саудівську Аравію в 2006 році.

Оцінка ризиків, проведена минулого року німецькими слідчими, показала, що цей чоловік не становить "особливої небезпеки", повідомила газета Welt з посиланням на джерела в органах безпеки.

Талеб А.

є фахівцем у галузі психіатрії та психотерапії.

У відеоінтерв'ю, опублікованому більше тижня тому на антиісламському американському блозі, А.

протягом 45 хвилин викладає теорії змови: німецька держава проводить "таємну секретну операцію", щоб "вистежувати і руйнувати життя" саудівських колишніх мусульман по всьому світу, у той же час сирійські джихадисти отримують притулок у Німеччині.

Всього за кілька хвилин після фатального наїду у Магдебурзі на сторінці Талеба А на X з'явився пост з кількома відео, в яких він висував плутані звинувачення на адресу активістів з питань біженців.

Запис може свідчити про психологічні проблеми.

У ньому він звинувачував владу в невдачах і стверджував, серед іншого, що німці його "переслідують".

На обкладинці його профілю зображений пістолет.

Втручання Маска?.

Вчора канцлер Німеччини Олаф Шольц відвідав Магдебург.

Він назвав напад на різдвяний ярмарок "жахливим, божевільним актом".

Мільярдер Ілон Маск, який приєднається до адміністрації новообраного президента США Дональда Трампа в якості зовнішнього радника, в п'ятницю закликав канцлера Німеччини Олафа Шольца піти у відставку у відповідь на смертельний напад на німецькому різдвяному ярмарку.

Крім того, у п'ятницю, але до теракту, Маск втрутився у виборчу кампанію в Німеччині, назвавши ультраправу Альтернативу для Німеччини ("АдН"), що виступає проти мігрантів, рятівником країни, викликавши іронічну реакцію Шольца.

Соціал-демократична партія Німеччини вважає рекомендацію американського мільярдера Ілона Маска голосувати за ультраправу "Альтернативу для Німеччини" "атакою на німецьку демократію".

"Кожного демократа має турбувати, якщо Путін і Маск одночасно втручаються у виборчу кампанію в Німеччині", – заявив голова СДПН Ларс Клінгбайль у зв'язку з достроковими федеральними виборами.

За його словами, "той факт, що обидві сторони підтримують "АдН", говорить сам за себе".

Головні партії Німеччини, крім право– і ліворадикалів, уклали угоду про чесні вибори.

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що Росія становить широку загрозу для безпеки Європейського Союзу, оскільки Москва може використовувати нелегальну імміграцію та інші проблеми для підриву ЄС.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан поклав відповідальність за наїзд на ярмарок у Магдебурзі на імміграцію та ЄС.

США вийдуть з ВООЗ.

Видання Financial Times пише, що члени команди Трампа повідомили експертам про своє бажання оголосити про вихід з глобальної організації охорони здоров'я (ВООЗ) під час інавгурації новообраного президента 20 січня.

Цей вихід позбавить ВООЗ найбільшого джерела фінансування, що зашкодить її здатності реагувати на кризи в галузі охорони здоров'я, такі як пандемія коронавірусу.

Крім того, новообраний президент США Дональд Трамп у суботу звинуватив Панаму в тому, що вона стягує надмірну плату за користування Панамським каналом, і пригрозив повернути канал під контроль Сполучених Штатів.

Тим часом, США втратили F/A-18 в результаті "дружнього вогню" над Червоним морем, а Китай заявив, що Сполучені Штати "грають з вогнем", допомагаючи Тайваню.

Слід також додати, що у США ухвалили тимчасовий бюджет, щоб запобігти шатдауну.

Решта новин.

На кордоні України та Польщі відкрили новий пункт пропуску.

Колишня королівська сім'я Греції повернула собі грецьке громадянство.

У Франції оголосили фінальні вироки у резонансній справі про обезголовлення вчителя.

В Туреччині гелікоптер швидкої допомоги врізався у лікарню: 4 загиблих.

ЗМІ повʼязали кампанію антизахідного Джорджеску і партію з урядової коаліції Румунії.

В Албанії тимчасово заблокують Tik.

Tok після смертельної трагедії у школі.

Премʼєр Угорщини проти витрат на оборону більше 2% ВВП, чого вимагає Трамп.

Орбан натякнув, що готовий дати притулок експосадовцям Польщі, проти яких відкрили справи.

Прем’єр Грузії пригрозив тюрмою президентці, якщо вона не залишить посаду.