Військовий збір, ПДВ та ПДФО: які податкові зміниться чекають на українців у 2025 році

Верховна Рада 10 жовтня 2024 року остаточно ухвалила законопроєкт, яким було передбачено історичне підвищення податків. Найсуттєвіше збільшення стосувалося військового збору – з 1,5% до 5%.

За словами очільника фінансового комітету ВРУ Данила Гетманцева, у бюджет буде додатково залучено 140 мільярдів гривень у 2025 році. Тож підвищення податків торкнулося не лише фізичних осіб, але й ФОПів. Зокрема, для деяких підвищиться єдиний податок та ставка військового збору, а також зміняться ліміти доходів для кожної групи.

24 Канал дізнавався, як зросте податкове навантаження для громадян України, на скільки зменшаться зарплати та як ці зміни вплинуть на бізнес.

Чи буде підвищення податків у 2025 році

У коментарі 24 Каналу економіст Ярослав Жаліло розповів, що коли уряд формував пропозицію до бюджету на наступний рік, то виходив виключно з песимістичного сценарію.

Попри це урядовці, зокрема з Мінфіну, зазначили, що якщо ситуація буде відрізнятися від прогнозів на 2025 рік, то є ймовірність збільшення ставки ПДВ. Це також було проговорено з Міжнародним валютним фондом, як "план Б".

Ярослав Жаліло

Керівник Центру економічних та соціальних досліджень в Національному інституті стратегічних досліджень

Насправді я не думаю, що в Україні вдадуться до підвищення ПДВ, хіба лише у крайньому разі. Річ у тім, що будь-яке збільшення оподаткування – це погіршення умов для бізнесу. Водночас для нас дуже важлива економічна активність бізнесу саме зараз.

Економіст додає, що ПДВ – це податок, який гальмує споживання. На сьогодні воно є одним із ключових драйверів динаміки економіки, що важливо для того, щоб Україна могла фінансувати безпеку та оборону.

Нагадуємо! Податок на додану вартість (ПДВ) споживач сплачує з кожного товару чи послуги. Загальна ставка ПДВ складає 20%. Водночас для ліків застосовується ставка 7%, а для деяких сільськогосподарських товарів – 14%.

Чому в Україні зріс військовий збір

Як пояснює Жаліло, зовнішні ресурси, які отримує Україна від партнерів, є фіксованими й "рознесеними" по періодах. Однак найголовніше те, що шляхом цих коштів Україна не може фінансувати оборону, за винятком невеликої частки.

Відтак питання почало полягати у тому, на скільки ми будемо спроможні забезпечувати фінансуванням безпеки та оборони,
– каже Жаліло.

Річ у тім, що у 2024 році склалася така ситуація:

• Спочатку на цей рік прогнозувалося, що війна триватиме взагалі тільки пів року, а тому бюджет на це закладався лише на цей період,
• На початку року США почали зволікати із фінансуванням, що згодом вплинуло на необхідність щодо збільшення податкового навантаження,
• Водночас завдяки різним факторам, зокрема, тому, що Україна змогла пройти через ризики блекаутів цьогоріч, а фінансова підтримка від партнерів почала надходити у достатній кількості, критичної ситуації вдалося уникнути.

Як змінилися податки

Станом на сьогодні в Україні, крім ставки ПДВ, без змін залишається й податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який застосовується до всіх оподатковуваних доходів фізичних осіб – на рівні 18%.

Натомість зміни торкнулися такого:

• підвищення військового збору з 1,5% до 5%,
• підвищення для ФОПів III групи – на рівні 1% від доходу,
• для ФОПів I, II та IV груп – на рівні 10% розміру мінімальної заробітної плати на місяць, що становитиме 800 гривень,
• податок на прибуток для банків – 50%,
• базова ставка податку на прибуток підприємств для небанківських фінансових установ, крім страховиків, – на рівні 25%,
• авансові внески з податку на прибуток для автозаправних станцій,
• мінімальний податок на землю в розмірі 700 гривень та 1 400 гривень за гектар,
• запровадження щомісячної звітності щодо ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску,
• збільшується рента на видобуток каоліну, піску та щебеню.

Як пояснив нардеп Ярослав Железняк, під час ухвалення законопроєкту про підвищення податків були прийняті й деякі зміни.

Зверніть увагу! Йдеться про статус податкового агента із нотаріусом при посвідченні ним договорів купівлі-продажу між фізособами, який скасовується, а також про те, що для військових залишається військовий збір на рівні 1,5%.

Коли потрібно платити новий військовий збір

Як розповів для 24 Каналу бухгалтер Микола Смокович, в Україні мають ввести правку, згідно з якою підприємці сплачуватимуть військовий збір за себе з 1 січня 2025 року. Водночас, якщо ж її раптом не приймуть, то звітність по нових бланках потрібно буде подавати за 2024 рік.

Микола Смокович

Бухгалтер, експерт з ведення ФОПів

Наразі ми виходимо з того, що законопроєкт таки приймуть, і тоді ФОПи I та II груп за новими бланками будуть звітувати аж у 2026 році за 2025 рік. Водночас ФОПи III групи першу декларацію з військовим збором подаватимуть вже у квітні наступного року за перший квартал.

• Відомо, що прийнятий закон щодо нового оподаткування зобов'язував спочатку сплачувати військовий збір заднім числом – з 1 жовтня. Однак набув чинності законопроєкт все-таки з 1 грудня, повідомив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
• Підвищення військового збору заднім числом мало стосуватися й фізичних осіб-підприємців (ФОП). Втім на початку грудня був ухвалений закон, що мав скасувати таку сплату й перенести її аж на початок нового року.
• Таким чином, фізичні особи почнуть сплачувати підвищений військовий збір з 1 грудня, а фізичні особи-підприємці попередньо вже з 1 січня 2025 року.

Яким буде податок при мінімальній та середній зарплаті

З врахуванням збільшеного оподаткування тепер із зарплат фізичних осіб відраховуватимуть не 19,5%, де 18% – це ПДФО, а 1,5% – військовий збір, а вже 23% (незмінне ПДФО у розмірі 18%, плюс оновлений ВЗ 5%).

• Наразі місячна мінімальна зарплата в Україні, станом на січень 2025 року, становитиме 8 000 гривень. Так, 23% від мінімальної зарплати – це 1 840 гривень. Тому "чиста" виплата буде на рівні 6 160 гривень.
• Водночас, за даними Держстату, середня зарплата у третьому кварталі 2024 року сягнула 21 946 гривень. Тому із зарплати найманого працівника, який отримуватиме зарплату на рівні середньої, вираховуватимуть десь 5 047 гривень. А на руки працівник отримуватиме майже 16 700 гривень.

Яким буде податкове навантаження для ФОП у 2025 році

Як додає Микола Смокович, з 2025 року буде призупинена пільга по сплаті ЄСВ для фізичних осіб-підприємців, а тому єдиний внесок стане обов'язковим. Станом на 2025 рік мінімальний страховий внесок з ЄСВ становитиме 22% від мінімальної зарплати, тобто 1 760 гривень.

Пільга на сплату ЄСВ залишається у тих ФОПів, які є пенсіонерами, особами з інвалідністю та які є одночасно найманими працівниками, за яких сплачують ЄСВ роботодавець не менше мінімального внеску за основним місцем роботи. Крім того, не сплачуватимуть внесок ФОПи, які на загальній системі і не отримують доходу,
– додає бухгалтер.

Наступного року змінюється для окремих ФОПів й розмір єдиного податку. Експерт з ведення ФОПів додає, що для I групи він надалі становитиме 302,80 гривні, а от для II групи, він буде на рівні 1 600 гривень, а не 1 420 гривень, як було у 2024 році.

• Податки для I групи ФОП

Єдиний податок для цієї групи становить 10% від прожиткового мінімуму, а це 3 028 гривень. Тож ЄП буде на рівні 302,80 гривні. Водночас військовий збір становитиме вже 800 гривень.

• Податки для II групи ФОП

Для II групи єдиний податок буде на рівні 20% від мінімальної зарплати, станом на січень нового року. Отже, це буде 1 600 гривень. Як і для I групи, ВЗ буде на рівні 800 гривень.

• Податки для III групи ФОП

Для цієї групи ФОП єдиний податок становить 3% з ПДВ, або ж 5% без ПДВ. Крім того, військовий збір – 1% від доходу.

• Податки для IV групи ФОП

Ставка єдиного податку залежатиме від категорії земель та їх розміщення. Військовий збір – 800 гривень.

• Ліміти доходів ФОП

За словами Смоковича, ліміти по доходах ФОП всіх груп єдиного податку зазнають змін з наступного року. Річ у тім, що на 1 січня 2025 року в Україні збільшується розмір мінімальної заробітної плати, який на 1 січня 2024 року був на рівні 7 100 гривень.

Тобто наступного року мінімальна заробітна плата становитиме вже 8 000 гривень, а оскільки до неї прив'язані ліміти по доходах, то і вони збільшуються,
– резюмує експерт Смокович.

Наступного року ліміти будуть на такому рівні:

• І група (167 мінімальних зарплат) – 1 336 000 гривень,
• II група (834 МЗП) – 6 672 000 гривень,
• III група (1167 МЗП) – 9 336 000 гривень.

Хто з ФОП зобов'язаний встановити POS-термінал

За словами Смоковича, наступного року деякі підприємці будуть зобов'язані встановити POS-термінали. Це стосуватиметься тих, хто безпосередньо контактує із клієнтами-покупцями, а це торгові точки, кабінети-салони тощо. Також, це стосуватиметься тих, хто приймає розрахунок готівкою.

Раніше, ті підприємці, які проводили свою діяльність у населених пунктах, де було менше як 5 тисяч осіб, звільнялися від штрафів за відсутність POS-терміналу. Втім з 1 січня 2025 року штрафи для них вже можуть нараховувати,
– каже пан Микола.

ФОПи I групи, ФОПи що здійснюють виїзну торгівлю та торговці, які ставлять вендінгові автомати, будуть отримувати штрафи за відсутність можливості безготівкового розрахунку вже з січня 2026 року.

Експерт Смокович нагадує, що розрахунок пластиковою карткою – це одне із прав споживачів, що передбачається законом. І чимало споживачів не тільки вимагають його виконання, але й скаржаться на порушення.

Якщо ж споживач відправить скаргу в податкову, а вона своєю чергою перевірить бізнес, то підприємцю можуть виписати штраф:

• 8 500 гривень – штраф за законом захисту справ споживачів;
• від 1 700 гривень до 17 000 гривень – адмінштраф.

Ще потрібно розуміти, що розрахунок POS-терміналом, як і розрахунок готівкою, варто фіскалізувати. Тобто має бути ще програмний реєстратор чи фізичний касовий апарат.

Важливо! Ті підприємці, які продовжують свою діяльність на територіях, які розташовані в районі ведення воєнних дій, не будуть отримувати штрафи за відсутність POS-терміналу. Крім того, POS-термінал не потрібен і для підприємців, які здійснюють свою діяльність онлайн, адже підприємець не матиме змоги ним скористатись, через відсутність фізичного місця розрахунку.