Не лише "рідкісноземи": США прагнуть контролювати ширший спектр українських копалин, – WP

Про це повідомляє 24 Каналз посиланням на матеріал The Washington Post.

Що відомо про угоду про корисні копалини між Україною та США

Журналісти з посиланням на 7 людей обізнаних у подіях, пишуть, що українські офіційні особи працюють над контрпропозицією, яка все одно забезпечить Вашингтону більший доступ до природних ресурсів країни, але посилить гарантії безпеки США для України. До цього Володимир Зеленський відхилив угоду, яку запропонували Сполучені Штати для міністрів.

Зеленський заявив журналістам у суботу, що не погодився на пропозицію адміністрації Трампа, "оскільки вона ще не готова". Він зазначив, що гарантій безпеки не було в пропозиціях США.

Ми можемо розглянути, як розподілити прибуток, коли гарантії безпеки будуть чіткими. Поки що я не бачив цього в документі,
– наголосив Зеленський.

Ця пропозиція та її розгляд Україною схвилювали європейські дипломатичні кола не лише через свою сміливість, але й тому, що виснажена війною країна, схоже, серйозно розмірковувала над тим, як досягти угоди в надії на зобов'язання Сполучених Штатів допомогти захиститися від агресії Росії.

Один високопоставлений український чиновник пожартував, що лідери України "розглянуть майже все, щоб зберегти підтримку США", включно, за його словами, "масове постачання українських яєць до Америки", яка постраждала через пташиний грип, який охопив птахофабрики країни.

Інший високопоставлений український радник розповів, що був вражений масштабами вимог адміністрації Трампа. Він порівняв це з тим, як європейці поділили африканські колонії у 18 столітті.

Раніше минулого тижня Трамп заявив, що США зацікавлені в забезпеченні доступу до "рідкісноземельних" мінералів України.

Один український радник, проінформований з цього приводу, сказав, що США фактично наполягають на контролі над ширшим спектром матеріалів, включно з рідкісними металами та важливими копалинами, такими як літій, графіт і уран, які іноді можна сплутати з "рідкісноземельними елементами".

Попри те, що Україна також не є серед лідерів світового виробництва цих матеріалів, їх довгострокова вартість може зрости, оскільки глобальний попит різко зросте протягом наступного десятиліття чи більше.

"Україна потребує міжнародної співпраці у сфері видобутку корисних копалин, тому що це може зробити майбутній мир справедливим і довготривалим, і угода має бути вигідною для всіх сторін, а не виглядати як відшкодування", – сказав Володимир Ланда, старший економіст Центру економічної стратегії, київського аналітичного центру.

Один із високопоставлених українських чиновників сказав, що Київ отримав запропоновану США угоду щодо корисних копалин лише за чотири години до того, як Бессент зустрівся із Зеленським у Києві в середу. На цій зустрічі міністр фінансів "наполіг", щоб український лідер негайно підписав її. Однак цього не сталося.

Українські лідери продовжили обговорювати цю пропозицію 14 лютого, коли Зеленський у Мюнхені зустрівся з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і держсекретарем Марко Рубіо. Україна повідомила адміністрації Трампа, що вона не може юридично підписати свої мінеральні ресурси у спосіб, запропонований Вашингтоном, але українці продовжують обмірковувати альтернативи.

За даними видання, Володимир Зеленський мав лише кілька хвилин, щоб прочитати пропозицію США перед своєю зустріччю з Бессентом. За даними одного з посадовців, Україна "теоретично погодилася" з концепцією такої угоди, але не погодилася з відсутністю гарантій безпеки США, перелічених у пропозиції.

Водночас Зеленський заявляв, що хоче участі Європи та інвестицій у розвиток ресурсів своєї країни, а не лише Вашингтона.

Критики кажуть, що прохання про 50% корисних копалин не відповідає рівню допомоги, яку отримав Київ. Україна отримала близько 66 мільярдів доларів військової допомоги від Вашингтона з моменту повномасштабного вторгнення Росії три роки тому, за даними Держдепартаменту, і близько 50 мільярдів доларів невійськової допомоги, згідно з оцінкою Кільського інституту світової економіки.

Україна також отримала близько 69 мільярдів доларів військової допомоги за вісім років між анексією Росією Криму у 2014 році та повномасштабним вторгненням.