"Перемога" Росії, диверсії та обмін полоненими: інтерв'ю з представником ГУР Юсовим

Російські пропагандисти активно просувають наративи, буцімто окупанти вже "досягнули" цілей Кремля у війні проти України. За потреби росіян можуть переконати у будь-чому, як було і з виправданням початку повномасштабного вторгнення. Проте такі наративи пропагандистів також вказують на певні процеси серед верхівки Кремля.

Більше про це, обміни військовополоненими та на що може піти Владімір Путін після завершення війни – в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів представник ГУР МО України Андрій Юсов.

У Росії говорять про "досягнення цілей" у війні

Минулого тижня була інформація, що до роковин повномасштабного вторгнення Росія хотіла оголосити про "перемогу" у так званій "сво". Утім, таких заяв від російської сторони не було. З чим ви це пов'язуєте?

Мовилось насамперед про російську пропаганду. Цими днями російськими так званими державними медіа активно поширюються наративи про те, що цілі так званої "сво" нібито або "вже досягнуті", або "ось-ось будуть досягнуті", що Путін – "молодець" і "всіх переграв". Це відбувається зараз.

Не обов'язково мовилося про те, що має бути заява кремлівського диктатора про якісь речі. Пропаганда працює. Це заяви, повідомлення, так звана "аналітика", зокрема, від державних російських медіа. Це означає, що це і є позиція російської пропаганди.

Крім того, безумовно, викриття планів противника впливає і коригує реалізацію цих планів. Зрештою, оприлюднення тієї чи іншої інформації відбувається також з цією метою, коли ми говоримо про дії ворога.

Повне інтерв'ю з Андрієм Юсовим: дивіться відео

Чим вони аргументують, що начебто "досягли якихось цілей"? У який спосіб раптом у них буцімто наступила "перемога"?

Від початку повномасштабного вторгнення ми говорили про те, що держава-агресорка – це тоталітарне суспільство. Це означає, що там можна повернути все на 180 градусів, на будь-які інші градуси щодо думки суспільства, яким маніпулюють. Раніше треба було швидко пояснити та вигадати необхідність початку геноцидної війни та вторгнення, якщо потрібно – зможуть пояснити, що все завершилось, "цар знову виявився дуже мудрим".

У ворога є певні просування і територіальні здобутки щодо окупованих територій. Це можна видавати як здобутки. Можна розповісти про те, що економіка начебто "стала сильнішою", армія начебто "стала сильнішою". Безумовно, про втрати, збитки, руйнування всередині Росії пропаганда говорити не буде. Але такі наративи зараз все частіше масовано просуваються російською пропагандою. Це теж вказує на певні процеси та оцінки, які також відбуваються серед кремлівської верхівки.

Про обмін "всіх на всіх"

Президент України Володимир Зеленський заявив, що якщо Росія погодиться на обмін "всіх на всіх", то це було б сигналом того, що Владімір Путін готовий йти на перемовини. На вашу думку, зараз є такі сигнали? Скільки наших військових і цивільних досі залишається в полоні?

Ми не коментуємо цифри – ані скільки перебуває у полоні наших військових і цивільних, ані скільки в українському полоні окупантів, які були захоплені нашими військовослужбовцями або добровільно здалися у полон. Проте, безумовно, ці цифри добре відомі. Родини наших захисників отримують всю належну інформацію, яка є доступною, з Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Путін якось проявляє зараз свій інтерес до того, щоб обміняти "всіх на всіх"?

Є певні показники Міжнародного комітету Червоного Хреста, за потреби він може їх озвучувати. Що стосується обміну "всіх на всіх" – це завдання і мета. Безумовно, ми до цього прийдемо. Наразі за період повномасштабного вторгнення відбувся 61 обмін. Не завдяки, а всупереч багато чому, зокрема й позиції держави-агресорки. Коли ми говоримо про міжнародні інституції, то навряд чи вони проявили себе тут вкрай ефективно.

Україна не чекає завершення активної фази бойових дій, а готує і наступні обміни. Паралельно ведеться велика і важка робота над кінцевим результатом повернення кожного і кожної додому як серед військовополонених, так і серед незаконно утримуваних цивільних осіб. Без цього говорити про справедливий мир точно не доводиться.

Про заяви США щодо повернення до Стамбульських угод

Спецпосланець Трампа Стів Віткофф заявив, що Стамбульська угода може бути орієнтиром для завершення війни. Це та сама угода, за якою Росія вимагала від України нейтралітету, обмежити кількість військових, зброї, техніки, авіації, щоб за росіянами залишилися окуповані території. Як можна пояснити такі меседжі від США? Це варіант маніпуляції, чи взагалі психологічної та інформаційної операції російської розвідки, яка, можливо, завербувала американців?

Ви ставите такі цікаві питання, сам факт обговорення і відповідей на які може спричинити певну реакцію. Зараз йде дуже складний і багаторівневий процес. Українське воєнно-політичне керівництво, наші дипломати працюють зараз на різних рівнях для того, щоб не послабити, а посилити підтримку наших партнерів.

Зокрема, мовиться про США, де деякі процеси можуть сприйматись по-різному. Зрозуміло, що емоційно хочеться іноді сказати більше, але у нас завдання дотримуватись державницьких інтересів і намагатися мислити з холодною головою, як би важко не було в ці часи. Нам потрібна підтримка Штатів, продовження такої союзницької роботи. Україна докладає до цього всіх зусиль. Це відповідальна політика і позиція, як би важко не було і не здавалось.

Щодо емоційних оцінок. Зрозуміло, що люди мають на це право, але державні діячі, державна політика, як слушно зауважував під час пресконференції президент України Володимир Зеленський, мають керуватися іншими речами. Тож тут я вам таких емоційних оцінок точно не дам. Напевно, для цього є експерти, політологи, а також просто пересічні громадяни, які більш яскраво зможуть змалювати та відрефлексувати.

Спецпосланець Трампа Стів Віткофф / Getty Images

Що може робити Росія після завершення війни

Голова Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко заявив, що Путін не збирається завершувати війну, бо в його планах окупація всієї України, а далі – інші держави. Однак "мир" йому потрібен для перепочинку. Такий "мир", який за потреби він зможе порушити й піти далі. Які плани у росіян на найближчі 10 років? Про що можна говорити з погляду розвідників?

Вчора також публічно ці питання обговорювались. Для російської економіки відчутні наслідки. У другій половині 2025 року вони будуть дедалі більш відчутні. Деякі проблеми російської економіки вже буде важко приховувати й для пропаганди.

Правда і те, що стратегічні завдання, бажання путінської Росії щодо України не змінились. Ця геноцидна війна з такими ж завданнями продовжується, тобто це боротьба проти України як нації, проти держави, проти факту існування України.

Безумовно, російські спецслужби пропрацьовують різноманітні сценарії, зокрема продовження боротьби проти України й після активної фази бойових дій. Україна це чудово розуміє. Говорити про те, що завтра Росія зникне або раптом перетвориться на друга, нам точно не доводиться.

Що саме може робити Росія після можливого закінчення війни?

Ми бачимо те, що вона робила останні десятиліття до 2014 року, особливо активно після 2014 року, ще більше – після 2022 року. Якщо ми заберемо лише військову компоненту, залишаються інструменти гібридної війни: інформаційно-психологічні операції, спеціальні активні заходи впливу і диверсії, безумовно, спроби розширення агентурної мережі та вербування нових агентів.

Ймовірно, у майбутньому можуть бути спроби використання інструментів, які російська пропаганда і російські спецслужби застосовували весь цей час. Зрештою, вони не згортають ці інструменти й зараз.

Які провокації Кремль може влаштувати в ЄС

Минулого тижня росіяни начебто попереджали, що можуть бути теракти на території ЄС. Ми знаємо, що Росія зазвичай попереджає, а потім робить це, звинувачуючи інші країни, зокрема Україну. Які зараз провокації Росія може влаштовувати в країнах Євросоюзу? Можливо, навіть не тільки в ЄС?

Дестабілізація ситуації в Україні, у вільному світі, у державах-партнерах України, а іноді – дестабілізація ситуації у країнах, які є партнерськими щодо Росії. Коли це вигідно режиму Путіна, російські спецслужби можуть виконувати різноманітні завдання.

Однак останнім часом це вже занадто прямолінійно і навіть місцями смішно виходить, коли вони оголошують про начебто небезпеку з боку "всемогутніх" українських спецслужб на території ЄС, а потім на їхніх об'єктах щось відбувається. Здається, на якомусь злодії не просто горить шапка, а яскраво палає.

Отже, такі інструменти російських спецслужб. Я переконаний, що наші європейські колеги фахово проведуть розслідування і ми скоро дізнаємось всі деталі цих інцидентів також.

Чи може Путін втягнути війська інших країн у війну

Якщо говорити про північнокорейську зброю і солдатів КНДР, то чи є вони взагалі зараз на території Курщини? Напередодні Кирило Буданов заявляв, що половина боєприпасів, які використовує Росія, є північнокорейськими. Чи вистачить Росії боєприпасів, зокрема північнокорейських, щоб вести війну надалі?

Північнокорейські засоби: снаряди, реактивні системи залпового вогню, самохідні артилерійські установки, артсистеми – присутні не на Курщині, а на всій лінії зіткнення. Це серйозний фактор, який допомагає Путіну продовжувати геноцидну війну проти українців.

Якщо говорити про живу силу, то вона зосереджена на Курщині. На цей момент вона віддалена від безпосередньої лінії бойового зіткнення – через великі втрати проводяться ротаційні заходи. Ще раз варто наголосити, що коли ми говоримо про військовослужбовців Північної Кореї, мовиться не про окремі підрозділи, де вони сконцентровано воюють, – вони розведені у різних структурах і підрозділах Росії.

Чи може Росія залучити війська з інших країн?

Наразі не мовиться про регулярні війська. Це було б важко уявити. А найманців залучає регулярно і намагається продовжувати вербування по всьому світові. Серед тих російських окупантів, які перебувають в українському полоні, є представники дуже різноманітних країн, які з різних мотивів – переважно через винагороду – погодились брати участь геноцидній війні проти українців.

Чи можна називати, з яких саме вони країн?

Це відкрита інформація. У відкритих джерелах є багато даних. Ми не будемо зараз провокувати додаткові дипломатичні скандали, але ці дані не приховуються.