Закінчення війни: експерти оцінили перспективи досягнення миру між Україною та Росією

Стало відомо, якими можуть бути умови досягнення миру між Росією та Україною.

Як передає "Хвиля", про це йдеться у матеріалі ВВС.

Успішні переговори в Джидді між Україною та США вселили надію на можливе завершення конфлікту. Хоча Росія поки що не коментує ситуацію, перемир’я, яке підтримав Київ, тепер здається реальним. Однак досягнення навіть тимчасового припинення вогню є складним завданням, а шлях до довготривалого миру буде ще важчим.

Після невдалої зустрічі Зеленського з Трампом, що відбулася приблизно десять днів тому, Україна, схоже, змогла відновити продуктивні відносини з американською стороною. У відповідь на згоду України на 30-денне припинення бойових дій США відновили військові поставки та обмін розвідданими.

Українська сторона позитивно оцінює ці домовленості ще й тому, що підсумкова заява після переговорів у Джидді спростовує твердження про небажання України припиняти війну – тезу, яку регулярно поширював Кремль, а останнім часом і Білий дім.

З іншого боку, рішення про повне припинення вогню по всій лінії фронту є суттєвим відходом від позиції, якої Київ дотримувався протягом перших двох років конфлікту: жодних перемир’їв до повного виведення російських військ з міжнародно визнаної території України.

Раніше Київ аргументував свою позицію тим, що будь-яка пауза в бойових діях лише дасть можливість Москві зібрати сили для нових наступів. Саме тому українська делегація спочатку прибула на переговори в Джидду з пропозицією обмеженого перемир’я лише "в повітрі та на морі".

Питання гарантій безпеки – тобто механізмів, які б унеможливили використання Росією паузи для підготовки нового наступу – залишилося невирішеним.

Українській стороні довелося поступитися, оскільки американське керівництво наполягало, що обговорення таких гарантій можливе лише після встановлення припинення вогню.

При цьому президент України Володимир Зеленський не приховує, що не вірить у бажання російського диктатора Володимира Путіна закінчити війну.

"Але ми не будемо грати з наративами про те, що це ми не хочемо закінчення війни, які поширює по всьому світу Росія… Я налаштований дуже серйозно. Для мене найважливіше – закінчити війну, і я хочу, щоб президент США це бачив", – пояснив він.

Зараз, після того як українці публічно погодилися на таке перемир’я, переконати Росію підписатися під ним стало завданням американських дипломатів.

Чи вигідне перемир'я Росії?

У Кремлі з цього питання закликали "не забігати наперед". Представник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Москва "уважно вивчає" заяви за підсумками переговорів США та України та чекає подробиць від американської сторони.

Путін у минулому допускав можливість тимчасового припинення вогню – обидва рази на Різдво. Київ не сприймав ці пропозиції серйозно.

Однак щодо тривалого припинення вогню Путін висловлювався скептично – з тією ж аргументацією, що й керівництво України.

"Якщо зупинитися на тиждень – це означає дати противнику закріпитися на цих позиціях. Дати можливість відпочити й отримати необхідне обладнання, боєприпаси", – сказав він.

Джерело ВВС, наближене до Кремля, заявило, що російська влада вважає, що в нинішній ситуації перемир’я без жодних умов вигідне насамперед Києву: російські війська, хоч і зазнаючи великих втрат, але просуваються як на Донбасі, так і в Курській області.

За його словами, якщо війна зупиниться без поступок з боку Києва, то, щоб досягти свого, Путіну, ймовірно, доведеться відновити бойові дії – і цим самим переконати союзників України в тому, що Росії не можна довіряти.

Однак очевидні ризики має і прямий відмовний від цієї пропозиції: це ускладнить спілкування Росії та США, яке почало налагоджуватися після повернення до Білого дому Дональда Трампа.

У червні минулого року Путін перелічив основні умови для перемир’я – серед них виведення українських військ з Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей у їхніх адміністративних межах, відмова України від вступу в НАТО, зняття з Росії санкцій.

"Умовам Путіна суперечить і інша частина підсумків переговорів у Джидді – відновлення постачання американської зброї та передачі розвідданих Києву. Президент Росії неодноразово критикував Захід за військову допомогу Україні та називав це причиною продовження бойових дій", – йдеться у статті.

Агентство Bloomberg, посилаючись на кілька анонімних джерел, повідомило, що Путін може погодитися на тимчасове перемир'я з Києвом, але хоче включити у цю угоду власні вимоги.

За словами співрозмовника агентства, однією з таких умов може бути припинення постачання зброї зі США в Україну. Інший співрозмовник сказав, що угода, досягнута між Києвом і Вашингтоном у Джидді, є "неприйнятною" для Кремля, оскільки її заздалегідь не обговорили з Росією.

Співрозмовник видання, близький до Кремля, зазначає, що зараз через відсутність прямого діалогу між Москвою та Києвом, зокрема за участю США і Європи, жодна зі сторін не має пропозицій щодо конкретного плану врегулювання, який враховував би позиції воюючих сторін.

"Потрібно писати драфти документів. Це все потребує часу. Гарантії безпеки України? Треба сідати за стіл із українцями та обговорювати це, намагатися зрозуміти, які "червоні лінії" у Путіна. Нейтральний статус (України, – ред.)? Також треба сідати і обговорювати", – сказав він.

Теоретично такі пропозиції з боку Росії міг би розробляти спеціальний представник Володимира Путіна.

Проте, за його словами, активна дискусія з цього приводу в Кремлі не ведеться. Немає такого спецпредставника і в України.

За словами європейського дипломата, обізнаного з ходом обговорення, поки європейським союзникам України важко домовитися навіть між собою – наприклад, щодо гарантій безпеки для Києва.

Президент Франції Еммануель Макрон цього тижня закликав лише розпочати розробку плану гарантій для України.

За словами співрозмовників, узятися за розробку великого проєкту врегулювання сторонам складно, зокрема через характер війни.

"Звичайно, головна проблема полягає в тому, що це дуже складні й політично чутливі питання. Щоб досягти угоди, країни, які вели жорстоку війну з неймовірним рівнем насильства, повинні піти на складні компроміси. Це дуже важко", – розповів старший науковий співробітник дослідницької організації Семюел Чарап.

Поки що, за його словами, попри очевидні зміни в риториці ключових сторін – наприклад, США – війна триває, а Росія й Україна так і не розпочали прямий діалог між собою.

"Звичайно, за останні тижні змінилося багато чого, але в якомусь сенсі можна сказати, що поки що не змінилося нічого", – сказав Чарап.

Про це в розмові з BBC сказав і Джон Лаф, старший науковий співробітник Центру нових євразійських стратегій (NEST) і колишній представник НАТО в Москві. Нинішню стадію дипломатичних контактів він описав як "таку, що передує реальним переговорам".

За словами Лафа, діалог Білого дому з Кремлем поки що виглядає радше як спроба "задати тон" для початку діалогу та відновлення дипломатичних відносин, а не визначення реальних параметрів угоди, яка покладе край війні.

"Коли Трамп говорить про мир, він має на увазі саме припинення вогню. Проблеми (мирного врегулювання, – ред.) – надто складні, щоб швидко з ними розібратися. Це просто неможливо зробити", – сказав він.

Експерт також зазначив, що припинення вогню, можливо, дозволило б розпочати переговори про те, як міг би виглядати план сталого врегулювання.

Однак тривати вони можуть довго: "Оскільки ця війна і причини її виникнення такі складні, а сам конфлікт триває вже три роки і завдав величезної шкоди, виникає безліч питань, пов'язаних із репараціями, замороженими активами та всіма цими речами. Вирішення цих питань може зайняти місяці, якщо не роки".

Також хорошим прикладом того, наскільки сильно розходяться позиції сторін – дискусія про можливе відправлення в Україну миротворців, яка вже кілька тижнів триває в Європі.

Найактивніше цю ідею просувають Франція та Велика Британія. Теоретично готові приєднатися до місії й інші країни – наприклад, про це говорили Данія та Австралія.

За словами європейського дипломата, обізнаного з обговореннями на недавньому саміті в Лондоні, багато країн-членів ЄС ставляться до цієї ідеї без надмірного ентузіазму.

"Склалося враження, що Лондон сподівався, що інші країни підхоплять його ідею відправлення миротворців і запропонують свою участь або навіть якесь своє бачення. Але цього не сталося і не могло статися. У багатьох країнах Європи зараз непроста внутрішньополітична ситуація", – сказав він.

Співрозмовник видання підкреслив, що багато країн ЄС побоюються, що ціною відправлення військових в Україну може стати "політичний колапс або хаос".

"Багато хто готовий до різких рухів у такій ситуації", – зазначив дипломат.

Дональд Трамп на словах не заперечував проти європейських миротворців в Україні. Однак підкреслював, що США за жодних обставин не відправлять туди своїх військових.

При цьому російська влада різко виступає проти ідеї з миротворцями – Москва кілька разів заявляла, що не хоче бачити військових із країн НАТО біля своїх кордонів.

"Місця для компромісу ми не бачимо. Ця дискусія ведеться у відверто ворожих цілях", – заявив глава російського МЗС Сергій Лавров.

Колишній представник НАТО в Москві Джон Лаф висловив думку, що дискусія про миротворців навряд чи дасть якийсь результат: "У певному сенсі це порожні погрози. І Європа, і Кремль розуміють, що США не дадуть гарантій безпеки такій місії".

Лаф вважає, що єдиним прийнятним для Кремля варіантом могла б бути відправка спостерігачів, подібних до співробітників спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, яка працювала на Донбасі в 2014-2022 роках.

Експерт RAND Семюел Чарап також вважає ідею з миротворцями не надто перспективною – насамперед тому, що незрозуміла мета потенційного відправлення європейського контингенту.

"Якщо вони знаходяться там, щоб захистити Україну, тоді це вже не миротворці", – пояснив він. Якщо ж такої мети у миротворців не буде, то незрозуміло, як саме це забезпечить безпеку України.

"Неочікуваною відповіддю могло б стати появлення на лінії розмежування китайських військових – можливо, у складі ширшої місії під мандатом ООН", – зазначає видання.

Китаєзнавець із Берлінського Центру Карнегі Олександр Габуєв сказав, що серйозно і публічно поки що цей варіант не обговорюється, але він може мати низку переваг.

"Компроміс не буде повністю влаштовувати жодну зі сторін, але вони могли б із ним жити", – зазначив Габуєв.

Чарап висловив думку, що реальною гарантією безпеки могла б бути угода, укладена за зразком домовленостей між США та Ізраїлем під час переговорів про мир із Єгиптом у 1975 році. Тоді Вашингтон допоміг досягти припинення вогню і пообіцяв Ізраїлю, що "вживе заходів для виправлення ситуації", якщо Каїр порушить перемир’я.

З цим погодився і співрозмовник видання, близький до Кремля. За його словами, подібна угода влаштувала б Путіна набагато більше, ніж потенційна присутність озброєного європейського контингенту в Україні. Він також нагадав, що схожі гарантії України обговорювалися і під час російсько-українських переговорів навесні 2022 року (їхнім результатом стало Стамбульське комюніке).

Однак тоді країни, які Україна хотіла б бачити гарантами своєї безпеки, без ентузіазму дивилися на перспективу взяти на себе зобов’язання щодо потенційної війни проти Росії. Чи змінилася їхня позиція за три роки Великої війни, невідомо.

Зеленський під час нещодавнього візиту до Лондона заявив, що найкращою гарантією безпеки України стала б "сильна армія". Колишній представник НАТО в Москві Джон Лаф погоджується з цим – за його словами, найкращим інструментом стримування заради збереження миру залишається зміцнення Збройних сил України та створення ліній оборони.

Європейські лідери обіцяють зберегти військову допомогу Україні незалежно від позиції США. Однак неясно, чи буде це прийнятно для Кремля, який із початку вторгнення вимагав значного скорочення українських збройних сил і називав "демілітаризацію" України однією зі своїх ключових цілей.

Залишається відкритим питання, на які компроміси готова піти Росія. На нещодавній зустрічі з родинами учасників бойових дій Володимир Путін заявив, що Росія не віддасть територій, які вважає своїми в Україні.

Дональд Трамп погрожує Росії посиленням санкцій, якщо вона не піде на поступки. Однак залишається незрозумілим, яких саме поступок, окрім припинення вогню, Вашингтон очікує від Москви. Частково це пояснюється тим, що поки що незрозуміло, які відносини з Москвою планує вибудовувати нова американська адміністрація.

"Яка мета США – нормалізація відносин із Росією? І в цьому випадку припинення вогню потрібно сприймати як сходинку на шляху до цієї мети? Чи мета полягає саме в зупиненні бойових дій, а нормалізація відносин – це спосіб досягти цієї зупинки? Ми просто не знаємо відповіді на це питання", – додав Семюел Чарап.

Нагадаємо, Прикордонники розповіли про тактику росіян на кордоні України з Курською областю.