Нова угода про корисні копалини, запропонована Трампом, виглядає як знущання над здоровим глуздом

В Україні бурхливо обговорюють новий проєкт угоди про надра, який США передали Києву.

Текст угоди не оприлюднений офіційно, але українські політики та ЗМІ, а також провідні західні видання аналізують угоду за текстами, які отримали від своїх джерел.

Загальні оцінки запропонованої США нової угоди - шоковано-негативні - здебільшого збігаються, зазначає BBC.

Одне з найголовніших положень угоди - Україна має визнати раніше надану допомогу від США як борг.

Джерела ВВС Україна у владі підтверджують оприлюднені у ЗМІ основні негативні пункти нового проєкту, який надали США.

Проте співрозмовники вказують, що вже почались консультації щодо компромісних формулювань.

Чи вдасться їх пом’якшити? Поки що говорити зарано.

Як повідомила у соцмережах перша віцепрем’єрка-міністр економіки України Юлія Свириденко, "угода зі США про створення фонду економічного відновлення (відома як угода про корисні копалини) перебуває на стадії обговорення".

За її словами, "уряд України працює, щоб угода відображала усі наші інтереси та була в дусі стратегічного партнерства із США".

"Робоча версія, яку ми отримали, по суті, відображає позицію і підходи юридичних радників з боку США.

Ми формуємо свою позицію.

Коли буде необхідно, ми вийдемо на консультацію до Верховної Ради", - написала Свириденко у фейсбук, зазначивши, що "у цю мить публічні дискусії щодо тексту угоди лише завдадуть шкоди перемовинам", і що уряду вкрай важливо мати "конструктивний діалог з американськими партнерами".

Напередодні президент України Володимир Зеленський, коментуючи нові умови угоди про ресурси, які начебто висунули США, заявив в Парижі, що вони постійно змінюються.

"У нас багато договорів про корисні копалини, і я хочу підходити до цього не теоретично, а практично, коли США нададуть остаточну версію чергової угоди, адже умови весь час змінюються", – заявив президент України, додавши, що наразі усі пропозиції аналізують.

"Спочатку ми погодили рамкову угоду з подальшим переходом до повної, але тепер США пропонують одразу підписати остаточний документ, що потребує детального розгляду", – пояснив президент Зеленський, наголосивши, що Україна і надалі залишається відкритою до співпраці і не хоче створювати враження, що виступає проти якихось угод із США.

"Я не хотів би, щоб було відчуття у США, що Україна проти в цілому.

Ми показували постійно наші позитивні сигнали", – заявив президент Зеленський у Парижі.

Ввечері 28 березня він додав до своєї позиції, що Україна не визнає минулу допомогу США як борг.

"Якщо питання боргів, чесно, я не знаю… Але якщо там це питання піднімається, ми не будемо сприймати борги, коли ми говоримо про минуле.

Якщо буде йтись про нову підтримку, тоді США можуть ставити ті чи інші умови.

Ми розуміємо, що безкоштовно ця команда нічого нам робити не буде", - заявив президент.

Водночас на тій же пресконференції за підсумками саміту лідерів щодо підтримки України та безпеки у Європі 27 березня президент Зеленський також заявив, що наразі не планує їхати до США.

Під час його попереднього візиту Вашингтона рівно місяць тому, 28 лютого, підписання рамкової угоди з США про корисні копалини зірвалося по тому, як між українським та американським президентом сталася бурхлива перепалка з приводу допомоги США та вдячності України.

Президент США пов’язує економічне партнерство з гарантіями безпеки для України, і угода про надра може бути елементом такої політики.

"Це корисно для України: вони отримують безпекові гарантії завдяки нашій присутності", – заявляв президент Трамп.

На початку цього тижня президент Зеленський вже заявляв про те, що 23 березня Вашингтон передав Києву нову угоду про надра.

А вже 24 березня президент США Дональд Трамп висловив сподівання на швидке підписання угоди про корисні копалини.

Через пару днів, 26 березня міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Україна може підписати угоду щодо надр наступного тижня.

"Ми передали завершений документ про економічне партнерство, який зараз розглядається українцями, і ми сподіваємося перейти до повноцінних обговорень і, можливо, навіть отримати підписи наступного тижня", - заявив Бессент.

Після переговорів у Cаудівській Аравії 11 березня cтало відомо, що президенти США та України дійшли згоди щодо угоди про розробку критичних мінеральних ресурсів України.

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина після цього підтверджувала наявність і готовність до підписання рамкової угоди.

Тоді очікувалося, що домовленості про надра між Україною і США реалізовуватимуться у два етапи: спочатку підписання політичної рамкової угоди, а згодом – більш детальної, яку мав би ратифікувати український парламент.

Проте, як пишуть українські та західні ЗМІ, тепер США хочуть фактично все і одразу, а їхні умови журналісти та експерти порівнюють з кабальним тягарем часів колонізації Південної Америки конкістадорами.

"Прям ЖАХ" - що відомо про зміст нової угоди.

Одним із перших головні параметри нової угоди про ресурси, запропонованої США, оприлюднив у своєму телеграм-каналі член фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.

"Текст, який я бачив, це прям ЖАХ", - написав депутат, посилаючись на 58-сторінковий документ.

За його словами, пропозиції США передбачають відшкодування допомоги, що її Сполучені Штати надали Україні від початку російського вторгнення у 2022 році.

"Внесок США - вже надана нам допомога з 2022", - написав депутат.

Серед інших головних моментів нової угоди у викладі Ярослава Железняка зокрема такі (формулювання автора збережені - Ред.):.

Управління (спільним інвестиційним фондом.

– Ред.) - 5 людей, 3 з них від США з повним правом вето.

Мова вже йде про всі копалини.

Тобто там і нафта, і газ, і нові, і існуючі.

По всій території України.

Мова про видобуток і державними, і приватними кампаніями.

Гроші конвертуються одразу у валюту.

Гроші фонду виводяться за кордон.

Якщо раптом з нашої сторони щось не дійшло - доплачуємо.

Безстрокова угода.

Права "першої ночі" на всі нові інфраструктурні проекти і право вето на продаж ресурсів іншим країнам.

Нічого про гарантії безпеки.

Навіть натяку.

Депутат Железняк також висловлює впевненість, що у такому вигляді український парламент не ратифікує угоду.

І навіть припускає, що офіс президента та уряд теж навряд чи погодяться підписати її.

"Я не прямо що сильно довіряю ОП чи КМУ, але переконаний на 110%, що в такому вигляді точно ні.

Будуть вимагати змінити текст.

Ну і ще є ж процес ратифікації", - пише Железняк, припускаючи, що наразі текст угоди треба сприймати як "хотєлку" американської сторони станом на 23 березня".

"Вони як по класиці перемовин одразу підняли ставки до небес", - вважає член фінансового комітету парламенту, висловлюючи сподівання, що українським переговірникам вдасться суттєво змінити текст угоди.

І в цьому, як пише опозиційний депутат, він щиро бажає владній команді "терпіння і успіху".

ЗМІ - українські та закордонні, автори яких кажуть, що також бачити текст угоди, запропонованої США, подають практично такі самі відомості про її зміст.

Допомога від США виявилася боргом з відсотками – що пишуть українські ЗМІ.

В українських ЗМІ першими про нову угоду про надра від США написали у "Дзеркалі тижня".

25 березня видання із посиланням на свої джерела у владі повідомило про документ "обсягом 60 сторінок", в якому вже не згадувалася попередня вимога США про контроль над українськими атомними станціями.

Але в ньому йшлося, фактично, про все інше – "не лише рідкісноземельні метали, а й фактично усі корисні копалини України, інфраструктуру, пов’язану з їхнім видобутком, перевезенням та обробкою, а також частину портів, пов’язаних із експортом корисних копалин".

За українські території, багаті на мінеральні ресурси, Росія воює з Україною ще з 2014 року.

Головний редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко, який також посилається на текст нової угоди, який він бачив, пише, що "підписувати угоду в такому вигляді немає сенсу":.

"Цей крок був би політично самовбивчим для Володимира Зеленського і шкідливим для держави.

На додаток така угода не має жодних шансів бути ратифікованою у парламенті, а без ратифікації вона або взагалі не запрацює, або буде відразу скасована (і це лише погіршить як політичні наслідки для Зеленського, так і відносини з США)".

Сидоренко зазначає, що "напряму відмовлятися від її підписання Україна також не може, бо Трамп сприйме це як ще один публічний ляпас, із відповідними наслідками".

Тож єдиний вихід для Києва наразі, на думку головного редактора "Європейської правди", "не підписувати, але продовжувати переговори.

Не лише затягуючи час, а й сподіваючись на краще".

Видання наводить деякі деталі з тексту угоди.

Зокрема, за даними "Європравди", "у документі детально описано, як має бути юридично оформлена співпраця України та США, як будуть акумулюватися і витрачатися гроші тощо".

Структура, яку створює цей договір, отримала назву "Американсько-український інвестиційний фонд реконструкції та розвитку".

З боку США його головним учасником має стати Міжнародна фінансова корпорація з розвитку (International Development Finance Corporation або DFC).

І саме DFC здійснюватиме основні призначення у Фонді, керуватиме коштами тощо.

Але найголовніше – і це збігається з оцінками Ярослава Железняка – угода передбачає, що Україна має компенсувати США усю допомогу, надану від початку російського вторгнення.

І це має відбутися за рахунок доходів, що їх отримуватимуть від експлуатації українських надр та інших природних ресурсів, а також інфраструктурних об’єктів.

В документі - за версією "Європравди" - йдеться про 120 млрд доларів, хоча раніше президент Трамп та представники його адміністрації називали значно вищі суми.

Нова сума близька до незалежних оцінок, - наприклад Кільський інститут світової економіки, який веде незалежний підрахунок допомоги Україні, оцінює внесок США у близько 123 млрд доларів.

Хоча левова частка допомоги від США була військовою, а також включала безповоротні гуманітарні гранти, нині всю суму Вашингтон вважає "боргом", який Київ має погасити за рахунок надання США ексклюзивного доступу до українських ресурсів.

"Підписання такої угоди відкрило би скриньку Пандори і змусило політиків у європейських державах у пошуках голосів виборців вимагати від України погашення також їхньої допомоги.

Бо "якщо американці можуть, то чому ми – ні", - пише Сергій Сидоренко.

Головний редактор "Європейської правди" також звертає увагу і на ще один аспект запропонованої США угоди: вона фактично вимагає від України "забути про Європу та суверенітет".

Ввечері 28 березня Зеленський вже запевнив, що Україна не підпише угоду, якщо вона буде загрожувати вступу до ЄС.

"В Конституції України чітко зрозуміло, що наш курс – до ЄС… Є дуже важливі реформи, є відповідні кроки.

Ніщо, що може загрожувати… вступу України до ЄС, не може бути сприйнято", – сказав Зеленський.

Проблема в тому, що Україна не матиме впливу на роботу спільного фонду, ліцензії на видобуток передбачатимуть "заборону на продаж цих копалин "покупцям, основне місце діяльності яких розташоване в країні, яку DFC визначає як стратегічного конкурента США", і також інші обмеження та заборони для України.

"США у новій угоді вимагають право першого розгляду щодо усіх майбутніх інвестиційних проєктів "у сфері природних ресурсів та у сфері інфраструктури", - твердить Сидоренко.

І лише у разі відмови американських учасників Україна може вести переговори з іншими.

А ще уряд України має розкривати для США усі, у тому числі конфіденційні деталі таких переговорів.

Також Україна має бути юридично позбавлена права робити будь-кому з інвесторів кращу пропозицію, ніж вона робила американцям, протягом року з моменту відмови партнерів з США інвестувати у певний проєкт, додає Сидоренко.

Він каже, що у такому вигляді документ більше скидається не на міждержавну угоду, а на "проєкт комерційної домовленості, до якої держави не долучені".

Єдино правильною відповіддю, на думку журналіста, може бути лише "запропонувати США свій, альтернативний варіант", над яким, за джерелами "Європейської правди", в уряді якраз і працюють.

"Несправедливе пограбування" - що пишуть про нову угоду західні ЗМІ.

28 лютого зірвалось підписання збалансованої ресурсної угоди.

Financial Times, кореспонденти якої бачили документ, пише, що США просувають нову широкомасштабну угоду, аби отримати контроль над українськими мінеральними та енергетичними ресурсами, а також інфраструктурою – портами, трубопроводами, переробними потужностями, залізницею і дорогами, але не пропонують жодних безпекових гарантій навзаєм.

На думку британського видання, це є "агресивним розширенням попередніх вимог" та "різкою ескалацією" апетитів адміністрації Трампа.

FT пише, що США пропонують поширити угоду на усі мінеральні ресурси України включно із газом та нафтою – і на усю територію України.

А часткою США у спільному фонді будуть вважати "внески, зроблені Сполученими Штатами після початку російського вторгнення в Україну у 2022 році".

Чільний представник української влади, якого цитує FT, припускає, що нова угода "підриває національний суверенітет, виводить усі прибутки за кордон та посилює залежність від Вашингтона".

Інші українські посадовці, з якими говорила FT, назвали угоду "несправедливою" і навіть "пограбуванням".

При цьому, зазначають автори FT, Держдепартамент США поки що не відповів на прохання про коментар, а у міністерстві фінансів відповіли, що "Сполучені Штати залишаються відданими швидкому укладенню цієї життєво важливої угоди і забезпеченню тривалого миру як для України, так і для Росії".

Після скандальної зустрічі в Білому домі президент Зеленський зустрівся з європейськими лідерами в Лондоні.

Times також пише про нову угоду, яка, на думку авторів видання, є ще одним ударом по "зусиллях Британії та Франції забезпечити "справедливий" мир для України", і означає, що віддалення між Вашингтоном та його європейськими союзниками зростає.

Джерела Times в українському уряді також називають запропоновану США угоду "пограбуванням", "несправедливою" та "жахливою", додаючи, що вона може підштовхнути президента Зеленського продовжувати війну без зброї від США.

"Гадаю, ми виживемо, - цитує Times одну офіційну особу.

– Ми продовжимо боротися навіть якщо в нас не буде нічого крім каміння та голих рук".

Тим часом в Білому домі, пише видання, кажуть, що нова угода забезпечить "процвітання" України.

Bloomberg пише не лише про контроль над інвестиціями в Україну, якого прагнуть США, але й про те, що новою угодою з Україною вони хочуть "вичавити Європу".

"США домагаються контролю над усією ключовою інфраструктурою та інвестиціями у видобуток мінеральних ресурсів в Україні, потенційно отримуючи і вето для інших союзників у проєктах з Києвом, а також підриваючи його прагнення до членства у Європейському Союзі", - пише Bloomberg, пояснюючи, що зробити це Вашингтон хоче через "право на першу пропозицію", яка фактично усуває інших потенційних учасників від проєктів в Україні.

"Якщо угоду буде прийнято (українською стороною.

– Ред.), вона надасть США величезні можливості контролю над інвестиційними проєктами в Україні, включно із дорогами та залізницею, портами, корисними копалинами, нафтою та газом, а також видобутком рідкісноземельних металів", - пише Bloomberg.

Видання вказує, що угода означатиме "безпрецедентне розширення економічного впливу США у найбільшій європейській країні саме в той час, коли вона намагається зблизитися з ЄС".