Вето Орбана в пользу Молдовы: почему Украина может остаться на обочине движения к членству в ЕС

У березні 2022 року Молдова стала останньою країною так званого "тріо" (формату, до якого входили також Україна і Грузія), що вирішила зробити крок до вступу в ЄС.

Тоді, у перші дні великої війни, українські президент, прем’єр і спікер підписали заявку про наш вступ до Євросоюзу.

Війна вимагає історичних кроків, і керівництво України такий крок зробило.

Молдова отримала пропозицію приєднатися до України, і у Кишиневі навіть визнали, що розмірковують над цим – однак президентка Санду виступила проти.

Керівниця Молдови була прихильницею поступового зближення з ЄС.

Раніше, у 2021 році, вона вже відмовляла президенту Зеленському у спільному форсованому русі до вступу (мовляв, усьому свій час, а зараз це лише розлютить і Кремль, і Брюссель).

Лише після того, як заявку про вступ до ЄС підписала також Грузія, Мая Санду зрозуміла, що її обережність може лишити країну на узбіччі історії – і також оголосила про подання заявки.

Та історія вміє робити несподівані кульбіти.

У 2025-му, за три роки після цих подій, Молдова може випередити Україну дорогою до членства.

У Євросоюзі всерйоз готуються до того, щоб у другій половині року розпочати вступні переговори з Кишиневом, але не з Києвом.

Це матиме важливе символічне та практичне значення, адже означатиме руйнування "пакета", тобто неформальної зв’язки між двома країнами на шляху до ЄС, що вдарить по довірі до Євросоюзу в Україні й може призвести до подальших затримок у втіленні реформ, необхідних для вступу.

Частина посадовців сподіваються, що друзі України в ЄС не дозволять цьому статися та заблокують "розрив пакета", але джерела "Євро.

Правди" у Брюсселі та у столицях визнають: цього не станеться.

Молдова, де цього року відбудуться вирішальні вибори, точно отримає зелене світло.

З Україною чи без.

А західні політики вже почали переконувати Київ не драматизувати.

Єдиний шлях запобігти цьому небезпечному сценарію – це переконати угорського прем'єра Віктора Орбана розблокувати рух України до вступу.

В іншому разі залишиться чекати на вибори в Угорщині, сподіваючись, що режим Орбана цього разу програє.

На щастя, підстави для таких сподівань цього разу дійсно є.

"Пакети кандидатів": що це і навіщо.

Про те, що в ЄС готуються до роз’єднання України та Молдови дорогою до вступу в ЄС, першою повідомила "Європейська правда".

Кілька незалежних одне від одного джерел у Брюсселі підтвердили нашу інформацію про те, що ЄС розглядає можливість розділити неформальну зв’язку між Україною і Євросоюзом.

Варто спершу пояснити, чому йдеться про "пакет" між нашими країнами і навіщо його створили.

Загалом для Європейського Союзу властиво проводити розширення "групами", тобто приймати до свого складу кілька держав одночасно.

Для цього є низка причин, у тому числі те, що вступ до ЄС є політично і бюрократично складною процедурою, в якій кількість необхідних змін не сильно залежить від того, чи йдеться про вступ однієї держави, чи кількох.

Тож якщо є кілька кандидатів, то для ЄС логічно прагнути пережити всі ці клопоти один раз, "пакетом".

Тому за сім хвиль розширення лише двічі до ЄС приєднувалися по одній країні – Греція у 1981 році (друга хвиля розширення) та Хорватія у 2013 році (сьома, наразі остання хвиля розширення).

Обидва ці винятки стали реальністю через те, що на момент завершення із цими державами переговорів про вступ ЄС просто не мав з ким їх об’єднати – жоден інший кандидат не мав подібного прогресу.

До слова, приклад Хорватії, яка спершу мала партнера для "пакетного" розширення – для України особливо ілюстративний, на ньому зупинимося згодом.

Утім, зараз причин створення "пакетів" ще більше.

До бюрократичних додалися геополітичні.

У ЄС вже немає того "апетиту до розширення", що був у 80-ті, 90-ті чи навіть у 2000-ні роки.

Дедалі поширенішим стає гальмування через геополітичні причини.

Серед старих членів ЄС подібним прикладом було лише французьке вето на вступ Великої Британії, яке згодом подолали, а тепер не виключене гальмування процесу не лише з боку тих, хто має принципові заперечення проти конкретної країни, а й від тих, хто віддав би перевагу іншим кандидатам.

Створення "пакетів" – ключ до вирішення цієї проблеми.

Так, "пакетування" України разом з Молдовою дає Києву сильного адвоката у вигляді Румунії, яка робить усе можливе для того, щоб Молдова опинилася в ЄС.

Молдова натомість завдяки союзу з Україною має більшу підтримку Польщі, країн Балтії тощо.

Також ідеально було б мати у нашому пакеті сильну балканську державу, що перетворило б на адвокатів України ще кілька держав та пом’якшило б опір Угорщини – але з цим об’єднанням є проблеми (детально про це – у статті "Нове "тріо" для України").

Водночас об’єднання з аутсайдером, типу Боснії, навпаки, є неприпустимим, бо потягнуло б Україну "на дно".

Тож зв’язка з Молдовою, з якою ми десь на одному рівні, була чудовим варіантом, вигідним для обох країн.

Але з’явилися причини готувати її розірвання.

Удар по Україні під тиском Угорщини.

Дипломати, які у розмовах з "Європейською правдою" підтверджували готовність відмовитися від зв’язки двох країн на шляху до вступу ЄС, відразу поспішали наголосити: у них немає жодних претензій до України.

Всі розуміють, що Україна буде не винуватцем, а постраждалою.

А винуватцем, тобто генератором проблем, стала Угорщина.

Точніше – угорське вето на відкриття переговорів з Україною, що триває вже деякий час і невідомо коли завершиться.

Угорське керівництво здавна та підкреслено виступає за розділення Молдови та України у питанні вступу до ЄС.

Тож цей крок буде до певної міри виконанням вимоги Орбана, і у Брюсселі це усвідомлюють.

Тому – не поспішають із рішенням.

"Євросоюз робить усе можливе, щоб Угорщина припинила блокування перемовин з Україною про вступ до ЄС.

Тривають постійні перемовини за участю сторін, здійснюється тиск.

Але, якщо блокування продовжиться, орієнтовно на осінь 2025 року може бути заплановане відкриття переговорного кластера 1 "Основи" для Молдови", – розповів "Євро.

Правді" один з дипломатів на умовах анонімності.

Кілька інших джерел підтвердили: до осені ЄС не буде здаватися і намагатиметься продавити угорську блокаду.

Але далі, найімовірніше, доведеться поступитися.

Джерела "ЄП" в українському дипкорпусі, втім, більш оптимістичні в оцінках.

Один зі співрозмовників наголосив, що Київ ще кілька місяців тому знав про розмови між країнами-членами про можливість розділення пакета, і тоді, за його словами, "це вдалося зупинити".

Але час іде, ознак вирішення проблеми немає, а Угорщина лише додатково радикалізується з українського питання.

Зважаючи на це, у другій половині весни у Брюсселі знову почали говорити про "розірвання пакета".

А після того як "Євро.

Правда" першою з європейських ЗМІ повідомила про це, у ЄК зважилися на наступний крок: єврокомісарка Марта Кос, відповідальна за розширення ЄС, в інтерв’ю "Радіо Свобода" публічно визнала можливість розділення України і Молдови на шляху до членства.

Кос наголосила, що якщо це станеться – винуватцем буде Угорщина, яка блокує Україну, але не Молдову: "Ми вже обговорюємо з державами-членами, що робити, бо жодна держава не виступає проти відкриття першого кластера Молдовою".

Варто зауважити, що заява Кос не знайшла повної підтримки у Брюсселі.

Багато хто (включаючи, деякими даними, президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляйєн) вважає, що час для публічних заяв з цього приводу ще не настав.

Тож наступного дня у Єврокомісії відхрестилися від цієї ініціативи і переклали відповідальність на держави-члени.

Утім, і заперечувати, що ця ідея обговорюється, у ЄК не стали.

Навіщо ЄС йти на поступки Орбану.

Те, що ми пояснювали на початку статті – про важливість збереження зв’язки України та Молдови під час розширення ЄС, – є очевидним для європейських посадовців.

Тож якщо зрештою Євросоюз погодиться піти на поступки Орбану і розірве цей "пакет" – це точно не допоможе Україні і може лише ускладнити пошук консенсусу для початку переговорів з нами у майбутньому.

То навіщо ж ЄС погоджуватися на цей крок?.

Причина – вирішальні парламентські вибори у Молдові, які відбудуться 28 вересня.

Мая Санду та керівна партія PAS зробили європейську інтеграцію своїм передвиборчим козирем.

Санду, яка не так давно була обережною і спершу навіть не хотіла подавати заявку на вступ – тепер наполягає на реальності вступу Молдови у ЄС до 2029 року і переконує громадян, що втрата влади проєвропейськими силами означає серйозні ризики для цих планів.

Але виборець точно не повірить у швидкий вступ Молдови у ЄС, якщо уряд не покаже хоч якоїсь перемоги на цьому треку.

І у Брюсселі хочуть подарувати Санду цю перемогу.

"Нам європейці пояснюють, що вони мають допомогти Санду.

Що у неї дуже погана ситуація, і без початку переговорів вона програє.

Тому, мовляв, ми маємо увійти у ситуацію і зрозуміти", – переказує джерело "ЄП" в українській владі пояснення, які доводиться чути від Єврокомісії та держав-членів.

Треба визнати, що це дійсно так.

Влада Молдови не має жодних інших козирів.

В економіці – просто біда.

Днями Міжнародний валютний фонд зменшив прогноз зростання економіки Молдови на 2025 рік з 3,7% до 0,6%.

Це – надзвичайно низький показник, який означає структурні проблеми в економіці країни.

До цього додається висока інфляція, яку викликало нове газове протистояння з Росією на початку року і здорожчання енергоносіїв.

Тобто реальних, відчутних позитивів, з якими можна йти на вибори, чинна влада не має.

А енергетична незалежність від Росії, яка є реальним здобутком команди Санду – це занадто абстрактна штука для виборців, її "на хліб не намастиш".

Євроінтеграція – це єдиний (та й то непевний) козир, який лишився у влади Молдови.

Але якщо на додаток до економічних проблем Кишинів на пару з Києвом лишиться заручником угорського вето – це стане цвяхом, забитим у труну партії Санду, та загрожуватиме проросійським розворотом країни.

Такий розвиток подій стратегічно зашкодить також Україні, наголошують у Брюсселі.

Утім, цих аргументів виявилося недостатньо, щоб Київ підтримав сценарій розділення "пакета".

Що робити Україні.

Треба наголосити: рішення про утворення або про розірвання "пакетів" країн розширення ЄС ухвалює самостійно, і формально українська влада не має на нього впливу – однак Київ намагається використати усі шляхи.

Усі українські співрозмовники "Євро.

Правди", навіть розуміючи аргументи щодо виборів у Молдові, наголошували на тому, що Україна також важлива, навіть тоді, коли тут не проводяться вибори.

Що питання довіри до ЄС – це не дрібниця.

Зрештою, нагадували про питання справедливості.

"Ми вважаємо, що це робить ставлення ЄС до Молдови безпрецедентно поблажливим.

А Єврокомісія розписується у своїй нездатності вплинути на Орбана", – каже одне з джерел "ЄП", долучене до переговорного процесу.

І це дійсно так – Брюссель близький до вичерпання засобів впливу на угорський режим.

Між тим для того, щоб Молдова отримала зелене світло, за розділення пари мають проголосувати усі члени ЄС, включно з Польщею та державами Балтії, які захищають важливість вступу України в ЄС.

Через це в українській дипслужбі поширена думка, що "пакет" не буде розірваний.

"Досі ми чуємо від балтійців, що вони виступають проти розділення.

Розраховуємо, що вони заблокують таке рішення", – запевнив один з дипломатів, поінформований про переговори.

На жаль, тут маємо неприємну для Києва новину.

Навіть держави, найбільш прихильні до України, готові стати на бік Молдови.

"Ми у складній ситуації.

Так, ми підтримуємо Україну в переговорах і ми знаємо, що Україна воліла би зберегти чинний пакет.

Але ми також є прихильниками Молдови і допомагаємо їм", – пояснив посадовець однієї з балтійських держав, відповідальний за розширення, у розмові з "Європейською правдою" на умовах анонімності.

"Ми не будемо ветувати початок переговорів з Молдовою", – визнав він.

Кілька посадовців, що представляють дружні до України держави, наголосили: зараз вони готуються до значного збільшення тиску на Угорщину, який триватиме до кінця червня.

Мета – переконати Орбана відмовитися від вето на черговому саміті ЄС, який відбудеться 26-27 червня.

Перед тим – без шансів, адже до 20 червня в Угорщині триватимуть так звані "національні консультації" щодо членства України.

Орбан вже оголосив, що до їхнього завершення Угорщина не ухвалюватиме жодних рішень.

Це дає час для діалогу також європейським інституціям.

"Ми всі чекаємо кінця червня, коли питання розширення ЄС та перемовин про вступ буде обговорене.

До того часу завершаться і угорські консультації з цього приводу", – наголосив європейський дипломат, визнаючи, що суперечка з угорським лідером буде складною.

Як елемент психологічного тиску на Орбана, у Єврокомісії навіть розпочали юридичний аналіз шляхів, як позбавити Угорщину права голосу.

Причому ця робота ведеться так, щоб Угорщина про це знала.

Відверто кажучи, є сумніви, що європейські держави зважаться на таке рішення, але зайвим це точно не буде.

Також до тиску на Орбана долучиться новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

Але будемо відверті: це також далеко не гарантує успіху.

Річ у тім, що прем’єр Угорщини вирішив зробити українське питання основою передвиборчої кампанії.

Парламентські вибори у країні відбудуться у квітні-2026, і шанси на поразку влади – як ніколи високі (про це детальніше – у статті "Орбан без правил: як влада Угорщини готується до поразки на виборах").

Як наслідок, для Віктора Орбана атака на Україну стала елементом його боротьби за політичне виживання.

Через брак інших козирів він вирішив мобілізувати своїх виборців, нав’язуючи їм міф про "смертельну загрозу Угорщині у разі вступу України до ЄС".

А коли йдеться про екзистенційний виклик, то Орбану не до торгівлі.

Утім, є один важіль, який здатен змінити позицію Угорщини.

Його ім’я – Дональд Трамп.

Особливе ставлення угорської влади до чинного лідера США не є секретом.

Для Віктора Орбана добрі відносини з американським лідером є одним із засадничих елементів іміджу, який він "продає" і своїм виборцям, і іншим політикам у ЄС.

Цікаво, що у минулому вже була ситуація, коли Орбан використав українське питання для просування своєї американської політики (дивіться статтю від 2018 року "Атака заради Трампа: навіщо Угорщина зберігала конфлікт з Україною").

Зараз, звісно, інша ситуація, але американський трек може спрацювати.

Для цього Володимир Зеленський та інші європейські лідери мають переконати особисто Трампа у тому, що американським внеском у мир має стати зняття перепон на шляху до вступу України в ЄС.

Адже вже зараз президент США називає вступ України до Євросоюзу одним з елементів у своєму плані миру.

А Орбан, виходить, своїми діями руйнує план Трампа! І якщо на саміті НАТО 24-25 червня президент США особисто скаже угорському прем’єру припинити цей цирк і зняти вето з України – це може стати вирішальною краплею.

…а якщо не вийде?.

Те, що до кінця півріччя Угорщина продовжить блокувати початок переговорів України про вступ до ЄС – майже гарантовано, сходяться джерела "Європейської правди".

І тут ми знову стаємо заручниками геополітики.

Усередині Євросоюзу противником №1 для угорського прем’єра є Польща під управлінням прем’єра Дональда Туска, а ймовірна перемога Рафала Тшасковського на виборах президента лише посилить ворожнечу між Будапештом і Варшавою.

Тому для Орбана важливо нашкодити Польщі.

Зробити неуспішним її головування у ЄС.

А оскільки одним з пріоритетів польського головування були проголошені вступні переговори з Україною, Орбан точно не зробить такого подарунка полякам.

Тож навіть найоптимістичніший сценарій – розблокування України у липні, коли головування у Раді ЄС перейде до Данії.

Втім, треба усвідомлювати, що блокування України може зберегтися і далі.

Загроза цього сценарію є дуже високою.

У такому разі, за наявними планами, Євросоюз у вересні (тобто за пару тижнів до виборів у Молдові) оголосить проведення міжурядової конференції ЄС-Молдова, щоби розблокувати рух цієї країни до ЄС і зробити Санду передвиборчий подарунок.

А питання України лишиться замороженим, доки угорське вето не буде подолане.

Під час активної виборчої кампанії в Угорщині це буде ще менш реальним.

"По суті, Єврокомісія налаштована чекати на угорські вибори, які будуть лише наступного року.

Нас це не влаштовує, але що з цим можливо робити – це питання", – поділився з "ЄП" високопосадовець українського уряду.

У ЄС також починають готувати Україну до того, що це може стати реальністю.

Поки що відкриті заяви про це звучать лише від європарламентарів, які мають більше свободи у висловлюваннях, ніж представники урядів або Єврокомісії.

"Дійсно, формальний початок переговорів з Україною може бути відкладений, доки Угорщина не відкличе своє заперечення.

Але не варто переоцінювати сам факт того, що Молдова першою почне переговори.

У 1990-х роках Литва була останньою країною Балтії, яка розпочала переговори про вступ, але зрештою всі балтійські країни приєдналися до Європейського Союзу в той самий час", – поділився з "ЄП" євродепутат від Литви Дайнюс Жалімас (інтерв’ю з ним читайте на "Євро.

Правді" ближчими днями).

Цей аргумент – правдивий.

Але не варто забувати також про інший сценарій – і докласти усіх зусиль, щоб його уникнути.

Йдеться про Македонію – балканську державу, яка у 2005 році майже одночасно з Хорватією розпочала свій рух до ЄС, але стикнулася з вето та неприйнятними політичними вимогами сусідньої Греції.

Зрештою, після багатьох років втрачених можливостей, македонці були змушені змінити конституцію і навіть назву країни, тепер це – Північна Македонія.

Це ненадовго розблокувало рух до ЄС, поки його не зупинили вимоги іншої сусідки – Болгарії.

Македонці, утім, давно втратили віру у вступ, і станом на зараз ця країна досі у передпокої Євросоюзу та не відкрила жодного переговорного кластера.

А хорвати, що починали разом з ними, є членом ЄС з 2013 року.

Простого шляху, який би дозволив гарантовано обійти ці перепони, на жаль, немає.

Але усвідомлювати небезпеки і боротися за їхнє подолання – дійсно необхідно.

Автори: Сергій Сидоренко, Тетяна Висоцька, Юрій Панченко,.

"Європейська правда".