Конкуренція зі світовим Defense Tech і ШІ-ринками. Що відбувалося з українським венчуром у ІІ кварталі та які прогнози на рік
Конкуренція зі світовим Defense Tech і ШІ-ринками. Що відбувалося з українським венчуром у ІІ кварталі та які прогнози на рік

Конкуренція зі світовим Defense Tech і ШІ-ринками. Що відбувалося з українським венчуром у ІІ кварталі та які прогнози на рік

Рекордна інвестиція в ШІ-стартап українського походження Grammarly та плани держави на активний розвиток штучного інтелекту — це короткі підсумки II кварталу українського венчуру.

Крім ШІ, у топі так само залишається Defense Tech галузь, додатковим драйвером, для якої потенційно стане відкриття експорту зброї, уперше з 2022-го.

AIN дослідив, що відбувалося у II кварталі на українському венчурному ринку, а також дізнався про прогнози для стартапів.

Незмінний попит на штучний інтелект.

Змагання техногігантів і перспективи стартапів Світовий контекст Згідно зі звітом Dealroom про AI Summit 2025, минулого року ШІ-стартапи залучили понад $110 млрд венчурного фінансування — на 62% більше, ніж у 2023-му.

У першому кварталі 2025-го світові венчурні інвестиції у $126,3 млрд побили рекорди за останні 11 кварталів.

Головна причина такого зростання — зацікавленість у ШІ-розробках.

Наймасштабнішим став раунд фінансування для OpenAI, яка залучила $40 млрд.

Цього кварталу ШІ-змагання між техногігантами набирають нових обертів.

Точиться боротьба за таланти.

Meta хантить співробітників у конкурентів: так, до команди долучилися СЕО Safe Superintelligence Деніел Гросс та ексСЕО Git.

Hub Нат Фрідман.

Які перспективи зрощення компаній «на мільярд» в українського ринку Марк Цукерберг у пошуках ШІ-фахівців звертався до стартапів щодо їхнього викупу.

Такі пропозиції отримували Perplexity AI, Runway, Thinking Machines і Safe Superintelligence (з якого і захантили Гросса, але стартап викупити не вдалося).

Meta проінвестувала у Scale AI, викупивши 49% акцій.

Це найбільше фінансування для стартапу і друге за величиною для техногіганта — йдеться про $14,3 млрд.

Співпрацю зі Scale AI техногігант планує розірвати саме через конкуренцію з Meta, яка викупила майже половину акцій.

Лідерами в ШІ-розробках залишаються США та Китай.

Європа також зацікавлена в інвестиціях у ШІ.

Україна та ШІ Найбільшою подією ІІ кварталу є залучення інвестицій у ШІ-стартап українського походження Grammarly від фонду Customer Value Fund (CVF) інвестиційної компанії General Catalyst.

Єдиноріг отримав найбільше фінансування в історії українського tech — $1 млрд.

Також, за даними Crunchbase, це одне з найбільших фінансування CVF — загалом 1493 інвестиції.

Залучений мільярд не є класичною інвестицією у стартап.

Go-to-market фінансування планують використати для масштабування продажів і маркетингових активностей, а також спрямують на стратегічні придбання.

Придбання є стратегічним кроком: компанія планує розвивати свої ШІ-продукти для підвищення продуктивності.

Grammarly планує інтегрувати свого ШІ-асистента в Superhuman і додати нові можливості, серед яких підтримка календарів, задач і роботи з документами.

Сума угоди невідома, та у 2021 році Superhuman оцінювали у $825 млн, а зараз сервіс має річний дохід близько $35 млн.

Впровадження ШІ в Україні Загалом Україна — друга серед країн Центральної та Східної Європи за кількістю ШІ-компаній (понад 240) і водночас остання за кількістю залучених інвестицій у цю галузь протягом 2022–2024 років.

«Підвищений інтерес до команд, що використовують ШІ у своїх продуктах або розбудовують ШІ-інфраструктуру, з нами ще надовго», — говорить у коментарі AIN принципал фонду SMOK і голова правління Techosystem Олександр Яценко.

Згідно з дослідженням Top-100 Rising Ukrainian Startups, 77,5% найкращих українських команд використовують штучний інтелект як одну з базових технологій під час побудови продукту, і ця цифра, за словами Яценка, лише зростатиме.

Він також наводить інші дані: 45% всіх угод цього року відбулись із командами з оборонної та кібербезпекової вертикалей.

У фінансовому вираженні ці угоди склали 75% від усіх інвестицій за період.

Водночас для інвесторів чинниками ризику залишається повномасштабна війна.

Також інвестиції зменшуються, бо українські компанії реєструються у США та країнах Європи.

У планах Мінцифри — до 2030 року вивести Україну в трійку країн-лідерів за впровадженням штучного інтелекту.

Одним із кроків є розробка національної мовної моделі (LLM) — по суті, аналогу ChatGPT, що заточений під українські реалії.

Для створення LLM Мінцифра підписала угоду про партнерство з «Київстар».

Телекомоператор відповідатиме за розробку моделі та повністю профінансує її без залучення держбюджету.

Серед інших переваг національної мовної ШІ-моделі очільник Мінцифри Михайло Федоров згадав можливість запускати сервіси в державі, не зберігаючи даних за кордоном, і генерувати певні рішення в Defense Tech на основі зібраної та обробленої інформації.

Стартап українського походження Cyberhaven залучив $100 млн інвестицій в Series D.

На сьогодні стартап оцінюють в $1 млрд.

Force, команда-член Techosystem, залучив $5,38 млн від Pracuj Ventures, u.

ventures та Dnipro VC.

Це найбільша угода українського стартапу у ІІ кварталі із залученням українських і польських інвесторів, каже Олександр Яценко з Techosystem, у коментарі AIN.

Про залучення $5 млн оголосив Trypillian.

У британо-український стартап, який спеціалізується на розробці далекобійних дронів, бомберів та FPV, проінвестував ексміністр Великої Британії та бізнесмен Брукс Ньюмарк, який також є співзасновником компанії.

Як працює стартап Trypillian, який залучив $5 млн – інтервʼю зі співзасновником Іваном Матвейченком Стартап з українсько-шведським корінням MemoryOS — платформа для покращення памʼяті — отримав інвестиції від ангельського венчурного фонду Angel One Fund.

Точної суми не розголошують, та середній чек фонду — $200 000.

Український стартап Pleso Therapy залучив $1,2 млн.

Ключові інвестори — Vchasno Group і TA Ventures.

Українсько-естонський стартап Deftak, що розробляє боєприпаси для дронів нового покоління, залучив €600 000 від Darkstar.

Український ШІ-стартап Beholder для пошуку корисних копалин залучив $940 000 інвестицій.

У заснований українцем стартап Wordsmith AI проінвестували $25 млн у раунді фінансування серії A.

Інвестори — Index Ventures і Scottish Enterprise.

Стартап Banani AI залучив €850 000 на pre-seed раунді від естонського tech-інвестора Specialist VC і польської венчурної компанії Inovo VC.

Seeds of Bravery проінвестувала понад €3,5 млн у 100+ стартапів.

Український стартап Crosscheck, який допомагає компаніям підготуватися до аудиту, залучив $450 000 інвестицій на pre-seed раунді.

В український екостартап Sorbi.

Force проінвестували понад $270 000.

NORDA Dynamics залучив $150 000 інвестицій на розвиток автономних систем для дронів.

Українсько-американський стартап Stackbooster залучив $100 000 на pre-seed раунді.

Український військово-освітній стартап Drill.

App залучив $100 000 інвестицій.

SID Venture Partners інвестував у стартап GO TO-U.

Суми не розголошують.

Український стартап HAPP залучив $50 000 від бізнес-ангела на етапі MVP.

— У локальній екосистемі нам залишається радіти, що українці можуть створювати бізнеси світового рівня — але не в Україні».

Серед інших важливих кейсів ІІ кварталу — співпраця компанії Frontline, яка розробляє дрони та бойові модулі, з німецько-українським виробником БпЛА Quantum-Systems.

Сума угоди не розголошується.

Партнерство передбачає поглиблення технологічної й індустріальної співпраці, R&D-проєкти та спільну роботу над інтеграцією українських технологій у європейську оборонну екосистему.

Особливу увагу приділили масштабуванню виробництва в Україні, впровадженню сучасних систем управління та локалізації компонентної бази в Європі.

«Цей приклад є своєрідним зеленим сигналом для ринку, оскільки він показує: не лише фонди, а й великі компанії готові вкладатися в український Defense Tech», — кажуть у коментарі AIN Brave1.

Що відбувається з Defense Tech ринком Повномасштабна війна триває, тож потреба в зброї не знижується, і не лише в України.

Посилювати потужності ОПК має і Європа, яка, згідно зі звітом венчурного фонду Lakestar, стикається з найбільшою загрозою за останні десятиліття.

Потенційно рф знадобиться від двох до восьми років для відновлення армії, яка зможе атакувати й інші країни Європи.

У той час США на чолі з Дональдом Трампом вчергове призупинили постачання Україні зброї, до чого європейські країни не готові.

Неоднозначна позиція Штатів щодо російсько-української війни стала ключовим чинником-витверезником для Європи, яка починає усвідомлювати рівень загрози з боку рф.

«Не потрібна магічна куля, щоб зрозуміти, що європейцям треба вкласти багато коштів в оборонний сектор», — заявив засновник Lakestar Клаус Хоммельс.

Ще минулого року, за даними Dealroom, у європейський ОПК-комплекс інвестували $1 млрд венчурного капіталу: ця сума у пʼять разів перевищує інвестиції 2018-року.

Підтверджує зацікавленість європейських держав в оборонці і співзасновник Double Tap Investments Олесь Худоба.

Він відзначає: цього року в рази збільшується кількість європейських інвестиційних програм, і це знак остаточного пробудження Європи.

Упродовж російсько-української війни українські Defense Tech стартапи зберігатимуть перевагу у вигляді прямого доступу до поля бою, маючи швидке тестування продукту і такий же швидкий фідбек, пояснює Худоба.

«Європа зацікавлена в наших військових розробках, так само європейські країни прагнуть вдосконалити свої.

За кордоном завжди роблять моніторинг наших інновацій і намагаються їх повторити або покращити», — додає експерт.

Попри зростання ОПК за роки повномасштабної війни, військові стартапи все ще значно поступаються ШІ-розробкам.

ОПК-галузь зростатиме поступово, поки триватиме війна, а країни НАТО збільшуватимуть попит на нові оборонні рішення, пояснює Ігор Маркевич: «Об’єктивно про жодний “вибуховий” інтерес до Defense Tech, зіставний з ШІ, не йдеться: поки що це другорядний тренд, хай і з великим потенціалом у довгостроковій перспективі».

Серед тенденцій ІІ кварталу Brave1 виділяють закономірне збільшення угод після планування інвестицій у першому кварталі та зростання середнього чека інвестицій, яке є загальною тенденцією у сфері.

Також у кластері відзначають відкритість компаній до співпраці: «Демодні, які організовує Brave1, демонструють: команди все більш відкрито спілкуються між собою, шукають партнерства, хочуть пітчити свої розробки для інвесторів, бо бачать щоразу більше успішних кейсів від колег зі сфери».

Експорт зброї.

Які можливості він дасть для стартапів Через повномасштабне вторгнення у 2022-му Україна призупинила експорт зброї власного виробництва.

Чинні ліцензії на продаж за кордон заморозили до закінчення воєнного стану.

За словами очільника Держекспортконтролю Олександра Павліченка, де-юре як таких заборон немає, але на практиці отримати дозвіл на експорт зброї тяжко.

В інтервʼю DW 2022 року він пояснював, що офіційно певні види летальної зброї, як-от: танки, БТР, авіаційні маршові двигуни, боєприпаси — взагалі не експортуються.

Серед активних лобістів відкриття експорту зброї — організація Технологічні Сили України (ТСУ).

Недержавна громадська спілка почала роботу в серпні 2023-го та того ж року підписала меморандум про співпрацю з Brave1 з метою створити Defense Tech екосистему.

До ТСУ входять українські оборонні компанії, серед яких — Himera, Deviro, Skyeton та інші.

Що це за проєкт та які в нього цілі У травні 2025-го представники ТСУ підписали звернення до Володимира Зеленського із закликом відкрити експорт українського озброєння.

За підрахунками спілки, минулого року виробники не виготовили понад 1,7 млн одиниць озброєння через відсутність держзамовлень.

Якщо казати простіше: український ОПК може виготовляти значно більше зброї, ніж держава може купити.

Цю проблему, зазначають у ТСУ, можна було б вирішити якраз завдяки експорту.

Це закрило би й іншу важливу нішу — незайнятий обсяг експорту зброї, який звільнився після скорочення продажів рф.

Частка експорту країни-агресора на глобальному ринку через повномасштабну війну впала.

Постачання озброєнь рф за кордон у 2024 році знизилося на 47% порівняно з 2022-м.

На це місце претендують американські та європейські виробники, але її також може зайняти Україна.

Питання, чи зможуть українські виробники конкурувати з ЄС чи Штатами.

Виконавча директорка ТСУ Катерина Михалко пояснює: 70% респондентів вказали закритий експорт головною проблемою, яка підштовхує українських виробників зброї переносити виробництво в інші країни.

Експорту врешті бути: у червні 2025-го президент Зеленський анонсував виробництво зброї у Європі за українськими технологіями.

За словами Катерини Михалко, експорт насамперед відкриє доступ до ресурсів.

«Приватні оборонні компанії не отримують прямих бюджетних дотацій, тож вихід на ринки з платоспроможним попитом дозволяє їм залучати валютний виторг, реінвестувати в R&D і ставати глобальними гравцями», — каже вона в коментарі для AIN.

Крім того, пояснює виконавча директорка ТСУ, доступ до міжнародних ринків істотно підвищує оцінку компанії під час залучення інвестицій.

Саме масштабованість і потенціал виходу на великі зовнішні контракти є критичними чинниками для формування вартості бізнесу на pre-seed і growth-етапах.

Відкритість експорту вплине і на довіру інвесторів до українських воєнних розробок.

«Жоден венчурний фонд чи стратегічний партнер не вкладатиме серйозні кошти в Defense Tech стартап, чия бізнес-модель обмежена лише одним замовником, — каже Михалко.

— Можливість масштабування через експорт — це ключовий фактор під час оцінки ризиків і потенціалу таких компаній.

І чим стабільнішим, зрозумілішим і швидшим є державний механізм експорту, тим більше приватних гравців отримують шанс залучити зовнішній капітал — не лише фінансовий, а й технологічний чи інституційний».

З інших потенційно позитивних новин для виробників — пропозиція уряду збільшити бюджетні видатки для закупівлі техніки й обладнання, що тестують перспективні Defense Tech-рішення.

Орієнтовно це 3,4 млрд грн, які підуть на нову програму під керівництвом Мінцифри.

Прогнози на 2025-й: що кажуть експерти Інвестиції у другому кварталі зросли порівняно з першим завдяки окремим великим раундам.

Водночас думки експертів щодо майбутніх третього та четвертого кварталів 2025 року різняться.

Олесь Худоба, Double Tap Investments, сподівається, що інвестиції у Defense Tech у 2025-му принаймні подвояться порівняно з попереднім роком.

Так, у 2024 році, за даними Aventures Capital, інвестиції в українські компанії сягнули $462 млн, з яких $59 — у Defense.

Втім він підкреслює, що це його персональне бажання, а не професійний прогноз.

«Presto Tech Horizons переглянули прогнози на 2025 рік у бік збільшення фінансування.

Дозрівання ринку відбувається швидше, ніж очікувалося завдяки покращенню доступу до міжнародного капіталу та скороченню розриву між фінансуванням на ранніх стадіях і стадіях зростання», — зазначає Матей Луговий, інвестор венчурного фонду Presto Tech Horizons.

Геополітична невизначеність є однією з головних проблем для інвесторів у всьому світі і впливає на настрої українських венчурних фондів, каже Луговий.

Втім, за його словами, успішні військові операції [зокрема «Павутина».

— ред.] зміцнили «наратив стійкості» України, підвищивши довіру, що сприяє залученню міжнародних інвестицій, незважаючи на ризики.

Які технології можуть стояти за атаками українських дронів по аеродромах рф Водночас на венчурний ринок заяви політиків впливають менше, ніж на ринок акцій.

«Для венчуру політичні заяви більше як фоновий шум, який не може кардинально змінити рішення, — говорить Ігор Маркевич.

— Загалом геополітична невизначеність [російсько-українська війна, підтримка України США.

— ред.] є негативним фактором для венчурного ринку, і будь-які заяви, які не додають визначеності, можуть поглиблювати венчурну кризу в Україні».

Олександр Яценко, Techosystem, вважає, що ринок зараз рухають не заяви політиків, а конкретні макротренди: донорські гроші, військові контракти та відкриття експорту для оборонних команд, євроінтеграція тощо.

«Усе більше команд, які залучають венчурне фінансування, активно інтернаціоналізовуються та базуються за кордоном, а оборонний сектор стає де-факто ключовою візитівкою екосистеми на найближчі роки, — говорить він.

— У другому півріччі 2025 року очікуємо приблизно 30–40 публічних угод, у яких відсоток оборонних команд буде значним».

Зростання інвестицій порівняно з І кварталом у EIT Community Hub Ukraine повʼязують з угодами, які складно прив’язати саме до українського венчуру.

Частина стартапів, які залучають великі кошти, вже не є питомо українськими: Grammarly є радше компанією українського походження з реєстрацією у Сполучених Штатах.

Така сама ситуація з іншими українськими юнікорнами — фактично їх більше, ніж відомих шість (Air.

Slate, Creatio, Git.

Lab, People.

ai, Unstoppable Domains і згаданий Grammarly), та чимало з них зареєстровані не в Україні.

«У першому кварталі ми просто були обачними у своїх оцінках, у другому — можемо говорити про обережний песимізм у короткій перспективі, — каже Маркевич.

— Економічна ситуація в Україні залишається вкрай складною зі зростанням ВВП в лише 0,5%: це критично мало після падіння у 2022 році.

Окрім цього, проблемою є стагнація венчурного інвестування у Європі [згідно зі звітом KPMG, обсяг угод в Європі за І квартал 2025 року впав до дев’ятирічного мінімуму на тлі геополітичної та економічної невизначеності.

— ред.]».

Серед проблем українського венчуру він перераховує також відтік стартапів і талантів з України, відсутність якісного росту кількості нових стартапів у національній екосистемі.

Виходом для українських стартапів, на думку Маркевича, є ставка на розвиток і підтримку на ранніх стадіях в Україні, оскільки в найближчій перспективі інвестиції на seed і вище будуть залучатись тільки тоді, якщо основна команда буде поза межами країни.

«Україні треба відійти від мрій про єдинорогів і більше думати про конвеєр хороших ранніх стартапів, які потім успішно підуть далі», — підсумовує він.

Венчурний ринок та ІПО ринок у Штатах ще не повернувся до піку 2021 року, говорить керівний партнер AVentures Capital Євген Сисоєв.

Світова економічна нестабільність, спровокована потенційними тарифними війнами Трампа, впливає на активність інвесторів у гірший бік.

Поки, за словами Сисоєва, ризиків не відбулося [суд США у травні 2025 скасував мита, запроваджені Трампом, та апеляційний суд на певний час залишив мита чинними.

— ред].

Втім, варто зважати на можливість економічної рецесії.

Особливо це стосується економіки Сполучених Штатів, в яку глибоко інтегрована українська екосистема.

Джерело матеріала
loader
loader