Не беріть на пляж "полотенце", бо це зовсім не те, про що ви подумали

Про різницю між рушником та полотенцем, розповідає 24 Канал, посилаючись на вчительку української мови Світлану Чернишову.

Чому "рушник" і "полотенце" це різні речі?

Така звична побутова річ, яку використовуємо у ванній, кухні, для прибирання одні називають "рушник", а інші – "полотенце".

Умовно навіть поділяють – що великий махровий пухнастий шматок тканини, яким ми користуємося, витираючи тіло у ванній, – це рушник. А маленький, тонший, кухонного призначення – це полотенце.

Мовознавці назву "рушник" виводять від кореня – руш-, тобто "рушати (порушити цілісність)", "руйнувати", "рвати". Отже, рушник – це шматок полотна – відірваний від довгого сувою чи великого шматка тканини.

Ще одна версія – що назва походить від "рушати", тобто вирушати в дорогу. Шматок тканини загортали продукти в дорогу, а згодом – і благословляли на щасливу дорогу.

Згодом, рушник, як відріз полотна довжиною 3 – 4 метри й оздоблений вишивкою, набув іншого символізму. Він став атрибутом, який використовували у багатьох обрядах та ключових подіях – народженні, шлюбі (тільки не кажіть – свадьба), прощанні. Вишитими рушниками прикрашали ікони на покутті. Таким рушником не користувалися для побутових потреб.

Невеликі шматки полотна, якими обтирали тіло та витирали руки, називали – рукотерками, шматами, утирками, ручниками.

А полотенце – це те ж саме, що і полотно – тканина з якої виготовляли одяг. До речі, у цього слова два наголоси – можна казати і полОтенце, і полоЕнце.

Зважаючи на вище сказане – предмет для витирання вологи – це рушник, а тканина – це полотно чи полотенце. І в українській мові ці слова не є взаємозамінними.

Рушник чи полотенце: дивіться відео

Цікаво, мовознавці припускають, що слово "полотенце" українці запозичили у росіян, а слово "рушник" – росіяни взяли з української мови, але так позначають – символічний вишитий шмат полотна, який використовували в обрядах.